Довгоочікувана несподіванка: чому енергосистему України атакували тільки зараз і якими будуть наслідки

Атака об’єктів критичної інфраструктури вранці 22 березня вже названа міністром енергетики Германом Галущенком наймасштабнішою за весь час повномасштабної війни, а гендиректор компанії Yasno Сергій Коваленко анонсував "не дуже добрі новини" для української енергетики.

"Телеграф" з’ясовував, чому окупанти вирішили атакувати нашу енергетичну систему саме зараз і до яких наслідків у близькій і далекій перспективі призведуть завдані руйнування.

Мотиви терористів

Понад 60 "шахедів" і майже 90 ракет різних типів були запущені по Україні в ніч на 22 березня з цілком чіткою терористичною метою – Росія воює проти звичайного життя людей, вважає президент Володимир Зеленський.

"У російських ракет нема затримок, як у пакетів допомоги нашій державі. У "шахедів" немає нерішучості, як у деяких політиків. Важливо розуміти ціну затримок і відкладених рішень", — сказав український лідер.

Поки глава держави надсилає Заходу сигнали про необхідність прискорення процесів з надання нам допомоги, міжнародні партнери Києва, здається, трактують ситуацію на зовсім інший лад.

Так, британське видання Financial Times з посиланням на власні джерела повідомило, що США закликали Україну припинити удари по російських нафтопереробних заводах, адже вони можуть підвищити світові ціни на нафту і спровокувати заходи у відповідь щодо енергетичної інфраструктури.

"Неодноразові попередження з Вашингтона отримали високопосадовці СБУ та ГУР. Одне з джерел сказало, що Білий дім дедалі більше розчарований зухвалими атаками українських безпілотників", — пише видання.

Думку про те, що масована атака з боку Росії була відповіддю на регулярні удари українських дронів по критичних об’єктах інфраструктури РФ, поділяє й екс-міністр енергетики, голова Всеукраїнської енергетичної асамблеї Іван Плачков.

Втім, за словами політика, мотивів у терористів могло бути декілька.

– Окрім помсти за атаки на нафтопереробні заводи, ціллю залишається позбавлення України її критичної інфраструктури і завдавання величезних збитків нашій економіці. Енергетична галузь є артерією, яка проходить крізь масу процесів в державі, а її функціонування має значний вплив на десятки інших напрямів", – зазначає експерт у коментарі "Телеграфу".

Цілком ймовірно, перенесення енергетичного терору на весну було зумовлене необхідністю накопичення достатньої кількості ракет для завдання масованого удару, адже обсяги снарядів на третьому році війни в Росії вже не ті, що були раніше, вважає народний депутат, співголова МФО "Чиста енергія — здорове навколишнє середовище" Олексій Гончаренко.

Втім, якими б мотивами керувалися окупанти, піддаватися шантажу і припиняти ураження законних цілей на території РФ за "порадами" західних партнерів Україна не буде, каже політик.

За словами Гончаренка, якщо опубліковані в Financial Times дані є правдою, подібні заяви мають в першу чергу політичні підвалини.

– Не ми почали цю війну, не ми прийшли на їхню землю, а вони. Ми готові припинити удари по НПЗ й інших об’єктах на території РФ, щойно вона виведе війська з наших територій. До цього моменту навіть розмов про якісь обмеження шляхом шантажу бути не може.

Якщо в США дійсно ведуться такі розмови, то спровоковані вони більшою мірою політичними аспектами. Ціна на паливо є одним з ключових факторів внутрішньої політики американців напередодні виборів в США. Їхнє ймовірне занепокоєння цілком зрозуміле, але це дуже неправильний підхід. Володимир Путін не розуміє мови поступок, він реагує лише на силу, – каже нардеп у коментарі "Телеграфу".

Відновлення електростанцій – справа дуже важка і витратна

Вже зараз відомо про те, що для атаки енергетики України ворог використовував озброєння різних типів. За даними Повітряних сил ЗСУ, всього ворог застосував 151 засіб повітряного нападу.

Попри роботу сил ППО, уникнути наслідків ворожої атаки не вдалося у дев’яти регіонах України: Одещині, Харківщині, Запоріжжі, Дніпропетровщині, Сумщині, Вінниччині, Хмельниччині, Львівщині і Прикарпатті.

Фахівці в галузі енергетики все ще встановлюють масштаби завданих збитків і втрат, проте вже зараз в окремих областях владі довелося застосувати аварійні і запровадити планові відключення електроенергії. Також одразу в декількох постраждалих регіонах спостерігаються проблеми з водопостачанням.

За словами екс-міністра енергетики Івана Плачкова, з урахуванням зниження споживання електроенергії через теплу погоду, відновлення уражених об’єктів потребуватиме менших зусиль, аніж це було торік. Водночас цього разу ситуація ускладнена тим, що енергетична система не була повністю відновлена після зимового терору 2022-го.

– Відновлення електростанцій – справа дуже важка і витратна. Якщо мережі і підстанції полагодити легше, то теплові, електростанції і особливо гідроелектростанції потребуватимуть чимало часу і коштів. Я думаю, що ситуація зараз дуже складна. І йдеться не лише про окремі регіони. Річ у тім, що електросистема і кожен її окремий об’єкт працюють як єдине ціле, маючи вплив на живлення всієї України.

Якщо потужності буде недостатньо, процес піде за принципом ланцюгової реакції і проблеми з постачанням енергії відчують усі. Частину аварійних відключень, які ми маємо зараз, подолають досить оперативно. Втім, на перспективу скорочення споживання уникнути навряд чи вдасться. Нам буде важко балансувати між потребами і можливостями, – каже експерт.

Наслідки у далекій перспективі

Повністю відновити зруйновані об’єкти до наступного опалювального сезону буде вкрай важко через те, що у попередній Україна входила без запасу міцності і майже весь час ризикувала зіткнутися з нестачею електроенергії.

– Ми можемо імпортувати електроенергію, але це потребуватиме коштів. Враховуючи усі вихідні умови, що ми маємо зараз, слід бути готовими до того, що наступної зими ситуація з електропостачанням може бути гіршою.

Водночас ми вже були свідками того, як наші енергетики робили все можливе і неможливе для подолання масштабних криз. Впевнений, так буде і цього разу. До того ж, варто сподіватися на підтримку з боку наших європейських партнерів, – зазначає Іван Плачков.

Україна могла б уникнути настільки масштабних наслідків ворожих атак, якби підготувалася до них належним чином, впевнений колишній міністр палива та енергетики Ігор Насалик.

За словами політика, попри гучні заяви щодо очікування найскладнішої зими за всю історію, підготовка до неї в питанні засобів захисту енергетичних об’єктів велася вкрай недбало.

– Звітуючи про те, як ми пройшли зиму, в "Укренерго" заявили, що все було на критичних межах, і це без обстрілів. Запитання: а на що розраховували? Що пронесе? Під час війни це вкрай нерозумна стратегія. За два роки можна було зробити замовлення вузлових станцій і трансформаторів, де завгодно. Строки виготовлення цього обладнання для великих міст з розвиненою промисловістю – вісім місяців. Скільки говорили про необхідність встановлення газотурбінних генераторів, невеликих — по 20-30 мегаватт, але в різних точках, реакції нуль.

Ба більше, Південна Корея і Японія поставили нам вузлові генератори. І ми мали їх у запасі. Але одна річ – мати їх, і зовсім інша – захистити. Як мінімум, трансформаторні розподільчі енергосистеми повинні були обставлені відповідними захистами. Детальний план і проекти того, як встановлюють бетонні перемички для уникнення ураження, у влади були. На жодному об’єкті цього не зробили. Не кажучи вже про те, що маючи таке слабке місце у вигляді енергосистеми, слід було оточити ключові об’єкти засобами ППО, – каже експерт в коментарі "Телеграфу".

Водночас, за словами Ігоря Насалика, прогнози розвитку ситуації з енергопостачанням на найближчі півроку складні, але не критичні. Влітку українці споживають 15-16 тис. мегават електроенергії, тоді як взимку цей показник сягає 22-23 тис. , що дає надію на деякий запас ресурсів і часу.

Однозначно казати про те, що наступна зима буде критично важкою, поки не можна, зазначає експерт.

– Все залежатиме від того, яких заходів вживатимуть. Якщо не буде ухвалена грамотна і ефективна програма, комплексний підхід до подолання цієї кризи, наступну зиму не переживемо – це факт. Якщо ж до енергетики почнуть нарешті ставитися як базової речі, яка забезпечує всю економіку і життєдіяльність нашої держави, шанси є.

До того ж, ніхто не скасовував можливість імпортування електроенергії. Інша річ, що ми можемо її закуповувати лише через канали, з'єднані з міжнародними енергетичними лініями. Таким чином реально отримати до двох тисяч мегават… за потреби у 24 тисячі взимку. Ми можемо сподіватися на допомогу і підтримку, але розрахувати слід в першу чергу на свої сили і докладати максимальних зусиль для відновлення і головне — збереження власних потужностей, – каже Ігор Насалик.

Сподіватися на те, що Росія полишила спроби занурити нашу державу у хаос, значить забути, що ми маємо справу з терористами, які воюють у першу чергу з цивільним населенням і його здатністю чинити опір агресії.

Україні пощастило пережити другу воєнну зиму на понівеченому торішніми обстрілами обладнанні без блекаутів. Втім, не виключено, що сьогоднішня атака була далеко не останньою, а отже, до наступного опалювального сезону ситуація в енергосистемі може погіршитися.