"Джентльмени" Netflix. Гай Річі вперше ввів дует аристократа і злочинниці: чому це спрацювало

Гай Річі традиційно знімає "чоловіче кіно", і його головний жанр, як і в його "вчителя" Квентіна Тарантіно — комедійний кримінальний бойовик. Але тут Гай Річі зрадив себе — за структурою стрічки. Після успішного однойменного фільму з Меттью Макконахі (2019) Річі дедалі більше заглиблювався в чоловічі розбірки: "Гнів людський" (2021) та "Операція "Фортуна" (2023) з Джейсоном Стейтемом. Останній дико провалився, Річі зрозумів, що такий варіант буксує і зважився на серіальний перезапуск "Джентльменів", але — в оригінальній версії. Фокус розбирається, у чому новизна.

"Гнів людський" — це просто міцно збитий бойовик, де Стейтем — похмурий кримінальний месник за сина. А у "Фортуні" Джейсону довелося бути в ролі так гаряче улюбленого Гаєм Річі аристократа. Але Стейтему простіше зіграти бомжа (що було не раз, коли його герої опускалися на дно), ніж людину, яка розуміється на відтінках смаку вина врожаю різних років. Так і бачиш її обличчя з фразою: "А яка на фіг різниця? Може, по пиву?". За всієї нашої любові до Джейсона Стейтема, він — актор однієї ролі — крутого мужика. А Гаю Річі хотілося ще раз доторкнутися до аристократів, тим паче — це крута британська фішка, в американців вона відсутня. І він, у щасливому союзі з Netflix, пише сценарій для серіалу "Джентльмени" за мотивами своєї однойменної стрічки, тож одразу пропонує доволі свіжий для себе хід. Успіх серіалу підтверджується оцінками на агрегаторі Rotten Tomatoes — вони співставні з балами повнометражного фільму, але глядачі навіть дали більше — 86%.

Що призвело до успіху серіалу "Джентльмени"? Тео Джеймс ("Дивергент"), який грає молодого герцога Едварда "Едді" Хорнімана — актор широкого діапазону: він переконливий, зображуючи розгубленість і впевненість, співчуття і нещадність. І окрема тема: здивування від абсурду того, що відбувається. Марна трата часу порівнювати його з Макконахі — Тео на своєму місці, і крапка.

За сюжетом, офіцера миротворчих сил у Сирії Едді Хорнімана викликають додому в Англію до вмираючого батька, герцога Голстеда. Характер Едді — м'який, схильний до компромісів і співчуття, проявляється відразу — на пропускному пункті, де він служить. Едді спокійно пропускає сирійця, у якого на три дні протермінована перепустка. "Тільки, коли будете назад їхати, це не пройде", — суворо каже не прискіпливий Хорніман.

Батько після смерті залишає всі статки, маєток і титул саме Тедді, а не старшому брату Фредді — бовдуру і наркоману (чудова комедійна роль Деніела Інгса). Але останній звалює на молодшого свої проблеми: він заборгував 8 мільйонів фунтів наркомафії Ліверпуля — за "кредити" у формі доз. І ось на авансцені з'являється вона — Сьюзі. Актриса Кая Скоделаріо ("Пірати Карибського моря: Мерці не розповідають казки") в ролі злочинниці-бізнесвумен Сьюзі Гласс чарівна. Виявляється, тато-герцог (а всього на Британію таких 24) дозволив вирощувати в його маєтку коноплі. За неслабкий відсоток. І Сьюзі тепер потрібно залагодити справи з новим господарем.

Головна фішка серіалу — взаємодія цієї парочки, ми невідривно стежимо за ними, тому що вони вміло зображують дві полярності.

Чому ми співпереживаємо Едді? Тому, що недбайлий брат-шибеник підкидає йому нескінченну кількість проблем, пов'язаних із криміналом, від яких у будь-якого обивателя поїде дах. Едді намагається їх розв'язати, хоч і у цієї небайдужої та вольової людини періодично починає закипати казанок. Але тут з'являється красуня з холодною головою, яка все це намагається по-діловому розрулювати, пропонуючи різні варіанти і свої зв'язки.

Едді змушений приймати її правила гри, бо в нього немає виходу. І чим далі, тим більше вони занурюються у світ кримінальних пригод. У Едді-аристократа виробляється сталева хватка, а донька кримінального авторитета дедалі більше симпатизує йому, незмінно дивуючись чуйності "його світлості". "Навіщо під час викрадення машини ви звернули увагу на чиїсь крики?" — вичитує вона Едді. — "Але це ж людина", — резонно заперечує молодий герцог.

Важливо Люку Бессону — 65. Чому "Леон-кілер" і "П'ятий елемент" популярніші у світі, ніж у Франції

Вони — лід і полум'я, серце і раціональність. Ця парочка дає змогу глядачам об'ємно сприймати беззаконня, що відбувається. З одного боку — офігівати від нього, з іншого — дивуватися тим, яким чином можна все-таки вийти з чергової колотнечі. А може, Едді і Сьюзі, незважаючи на різницю соціального стану і темпераменту, з одного хижого сімейства — котячих, як лев і пантера?

До мінусів серіалу можна віднести те, що Гай, як і раніше, надихається "нетлінним" "Кримінальним чтивом" Тарантіно, тож тут будуть боксерський бій, професійне "стирання" слідів убивства, головоріз, який безтурботно поводиться в засідці, обговорення їжі зі знанням справи і навіть релігійний мотив. У "Чтиві" Семюел Л. Джексон у ролі гангстера Джулса цинічно зачитував майбутнім жертвам уривки з Біблії, а тут бородатий євангеліст Томмі — глава наркомафії Ліверпуля. Перед тим, як вчинити якесь насильство, йому незмінно потрібно помолитися. Але якщо герой Джексона після дива непотрапляння в нього в куль, випущених противником впритул, вирішив справді жити за біблійними заповітами і кинути свою брудну справу, то для Томмі це просто релігійна форма без змісту.

Плюси все перекривають — це парадоксальний дует Едді та С'юзі, гра на "аристократизмі" і, звісно, чорний британський гумор. До речі, сам Гай Річі зняв тільки перших два епізоди і, на наш погляд, тут режисура тонша, ніж в інших серіях. Проте динаміка дії не слабшає аж до фіналу.