Олег Кузнецов: За 20 років не взяв жодної копійки від агентів чи батьків футболістів

Вже кілька місяців Олег Кузнецов у творчій відпустці. УАФ, у якій Олег Володимирович відпрацював понад 20 років, не стала продовжувати з ним контракт. Є підозра, що на рішення керівництва Асоціації вплинула ситуація з півзахисником молодіжної команди Борусії Дортмунд U-19 Данилом Кревсуном, який не був запрошений на матчі кваліфікації відбору Євро-2024. Дійшло до того, що легендарного в минулому гравця Динамо позаочі звинувачували в заангажованості - мовляв, досвідчений тренер є лялькарем провідного футбольного агентства, яким керує Вадим Шаблій. Начебто, якщо це агентство пропонує молодому гравцю співпрацю, а футболіст на неї не погоджується, його шанси потрапити до юнацької збірної значно зменшуються.

Щоб поставити крапку в цьому питанні, Чемпіон набрав Кузнецова, якому якраз сьогодні виповнився 61 рік.     

Установка від Суркіса та Павелка

— Пане Олеже, коли дізналися, що УАФ не буде продовжувати з вами контракт? 

— Коли зателефонували з відділу кадрів і попросили прийти забрати документи. Я до цього поставився з розумінням. Контракт закінчився, до УАФ прийшла нова команда. Новий головний тренер зі своїми ідеями. Я був найманим працівником. Які проблеми? 

— Як вважаєте, на рішення керівництва вплинула історія з Кревсуном? 

— Можливо. Вважаю, що тут також є провина журналіста, який вирвав з контексту мої слова. Про Кревсуна ми, звісно ж, знали. Він ще 4 роки тому був у розширеному списку збірної. І я від своїх слів не відмовляюсь. У Німеччині за потенційними кандидатами стежать досвідчені спеціалісти, з якими ми плідно співпрацювали понад 15 років. Це абсолютно не заангажовані футбольні люди. Вони мені Данила на той час не рекомендували запрошувати. Твердження, що ми не відстежуємо українців у Німеччині - нісенітниця. На матч проти Мальти ми запросили нашого хлопця з Вупперталя. І не були розчаровані. Хоча Вупперталь не є провідною командою ФРН.  

— Але ж у футбольному світі з’явились чутки про заангажованість тренерів юнацьких збірних від провідного футбольного агентства, яким керує Вадим Шаблій. Ці розмови мали підґрунтя? 

— Моя совість чиста. Я понад 20 років відпрацював у ФФУ/УАФ. За весь цей час не взяв жодної копійки ні з агентів, ні тим більше з батьків футболістів. Якщо в когось є сумніви в цьому, нехай наведуть факти. Ще при Суркісі у ФФУ була установка, щоб тренери звели до мінімуму своє спілкування з агентами. При Павелку в УАФ ця тенденція зберігалася. А незадоволені рішеннями тренерів будуть завжди. І агенти, і батьки футболістів, які не отримали запрошення до збірної. Така реакція мені цілком зрозуміла.  

Відмова грати за збірну Росії

— Як справи у вашої доньки Катерини, яка до повномасштабної війни успішно будувала свою акторську кар'єру в Росії, але після 24 лютого закінчила співпрацю з країною-агресоркою?     

— Зараз Катя в Києві. На зйомках. До цього теж регулярно приїжджала на зйомки до столиці України. Деякі тривали по 4 місяці. Після початку повномасштабної війни Катя з чоловіком переїхали з РФ до Іспанії, винаймають там квартиру. 

— Ви від пропозиції виступати за збірну Росії відмовилися більш як 30 років тому. Спокуса була?

— Жодної. Ми з Олексієм Михайличенком відразу відмовилися. Чітко дали зрозуміти, що нам це не цікаво. Пропозиція була від тодішнього президента РФС Колоскова. Пропонували квартири в Москві, гроші. Але ми з Олексієм на той час вже виступали за Глазго Рейнджерс. Багато наших одноклубників грали за збірну Шотландії. Серед одноклубників-шотландців не було жодного, хто одягав футболку збірної Англії. Цього прикладу нам було цілком достатньо.

• Сабо: "Нас було 7 дітей в родині, прийшли русаки – забрали будинок"

Трансфер на мільйон

— З Рейнджерс ви підписали контракт в 1990 році. Скільки шотландці заплатили за ваш трансфер київському Динамо? 

— Мені вони про це не повідомляли. За чутками - мільйон доларів. Шотландці стежили за мною протягом двох років. На той час це була дуже потужна команда. Наступного сезону в Глазго приїхав Михайличенко. У попередньому сезоні, коли в мене запитували, чи підсилить він Рейнджерс, я не вірив, що шотландці зможуть викупити його трансфер у Сампдорії. Нагадаю, саме в тому сезоні Сампдорія стала чемпіоном Італії. Але Рейнджерс не мав проблем з фінансами, викупив трансфер і незабаром ми з Михайличенком уже вдвох виступали за команду.

— За 4 сезони ви провели за Рейнджерс тільки 35 матчів, але 4 рази стали чемпіонами Шотландії. Двічі забили, і це були легендарні історії. Пригадаєте їх? 

— Перша - коли я підписував контракт із Рейнджерс. Згідно з домовленостями між клубами ми з Динамо приїхали на Ibrox Stadium зіграти товариський матч. Партнери по команді вирішили, що на цю гру я вийду з капітанською пов’язкою. Я був вражений атмосферою - на friendly match на 50-тисячному Ibrox був аншлаг. Далі як у казці. 5 хвилина матчу, в нас контратака. Я віддав передачу Протасову, а сам побіг уперед. Олег відпасував мені, я метрів з 26 влучив прямісінько в “дев’ятку”. Стадіон ахнув. Вболівальники вже знали, що я переходжу до Рейнджерс. 50 тисяч шотландців всі як один встали й довго плескали в долоні. Я багато що бачив, але так мене ніде не зустрічали! Ми виграли 3:1. Після матчу підписав особистий контракт із Рейнджерс.

— Другий і єдиний гол в офіційному матчі за Рейнджерс ви забили 1 січня 1994 року в славнозвісному дербі Old Firm із Селтіком. Ще в першому таймі Михайличенко оформив дубль. Але з вашим голом була особлива історія, так? 

— Я тоді вийшов на заміну на 70-й хвилині та вже за 6 хвилин забив гарматним ударом, Рейнджерс виграв 4:2. Перед тим, як забивав, модний місцевий ресторатор Саттів Сінгх публічно пообіцяв назвати свого новонародженого сина на честь автора наступного гола Рейнджерс. І дотримався свого слова. Нещодавно мені надіслали фото Олега Сінгха - йому вже 30 років.    

— Сергій Балтача зізнавався мені, що в Іпсвіч Таун, куди він приїхав у 1988 році, отримував лише 1000 фунтів тиждень, тобто 4000 на місяць. А скільки ви заробляли в Рейнджерс?

— Рейнджерс на той час був на рівні Ліверпуля та Манчестер Юнайтед. Постійно грав у Лізі чемпіонів. За команду виступали гравці збірної Англії. Тож і зарплата була відповідна - більше ніж 200 тисяч доларів на рік. Шкода, що вже у своєму другому матчі за Джерс отримав важку травму. Порвав хрестоподібні зв’язки. Одна з найбільш противних травм. Відновлювався до кінця сезону. І, будемо відверті, далі так і не зміг вийти на свій попередній динамівський рівень.

• Ми продали гравців на 150 мільйонів.Сергій Балтача хоче відкрити у Лондоні академію імені Лобановського

Допомога ЗСУ

— Сьогодні вам виповнився 61 рік. Який день народження був найпам'ятніший?

— На 50 років зібрав друзів у закладі в центрі Києва. Ввечері почався природний катаклізм. Місто засипало снігом. Випала рекордна кількість опадів. Снігові кучугури були в людський зріст. Авто не могли проїхати. Дехто додому добирався всю ніч. Наступного дня по Андріївському узвозу, як у Карпатах, ганяли на лижах та сноубордах.

— Яке головне бажання на день народження? 

— Думаю, що воно зараз одне у всіх українців. Щоб закінчилася війна і ми почали мирне життя. Багато знайомих у ЗСУ. Збираємо гроші, допомагаємо їм. 

Максим Розенко, Чемпіон

Іван Яремчук: Коли почалася війна, записався в тероборону

Редакція не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках champion.com.ua