«Западу же нужна русская нєфть». Що в телеграмі пишуть про українські обстріли російських нафтових заводів

Журналісти Bloomberg пишуть, що російсько-українська війна вступила в нову фазу. Українські дрони починають атакувати енергетичну інфраструктуру Росії, розроблену в радянські часи. З початку 2024 року Україна здійснила близько 15 атак безпілотниками на нафтопереробні заводи у 9 російських регіонах. Щонайменше дев’ять атак на НПЗ були успішні. У Bloomberg оцінюють, що загалом Україні вдалося вивести з ладу 11% усіх нафтопереробних потужностей країни-окупантки.

Унаслідок таких обстрілів, до прикладу, 12 березня у російському місті Кстово в Нижньогородській області Росії сталася пожежа на найбільшому нафтопереробному заводі. Російське пропагандистське інформаційне агентство ТАСС із посиланням на компанію «Лукойл» повідомило, що роботу технологічної установки на підприємстві припинили «у зв’язку з інцидентом». Але пізніше інформагентство написало, що новину про зупинку роботи НПЗ опублікували помилково. Завод переробляв 5% усього обсягу переробки російської нафти. 

Пояснюємо, чим спричинені обстріли російської енергетичної інфраструктури та як поплічники Кремля виправдовуються.

«Що і щоб що?»

Власне, пояснення тут коротке й вичерпне: Україна здійснює обстріли насамперед з воєнною метою, аби завдавати руйнувань і збитків агресорові. Адже паливо з російських заводів прямує до прифронтових територій України — де вже за допомогою нього заправляють танки, бойові машини та літаки росіян.

Співрозмовник у Силах оборони України пояснив «Економічній правді», що російські нафтопереробні заводи є цілком законною ціллю України. Пошкодження нафтової галузі безпосередньо впливатиме на ведення війни з боку росіян.

Друга мета атак — економічна. Нафта й газ є головними експортними товарами Росії. За даними бази даних про ринки Gobal EDGE, у 2021 році Росія продала за кордон товарів і послуг на 492,3 мільярда доларів США. З них нафти й газу продали на 212,4 мільярда.

Демократичні держави накладали санкції та обмежили ціну на російські енергоносії після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Серед них — заборона на експорт до ЄС російської нафти морем і заборона на експорт нафтопродуктів. Згодом країни ЄС разом із державами Великої сімки та Австралією встановили «стелю цін» на російську нафтову продукцію, щоб Росії невигідно було продавати нафту за низькими цінами. Якої б кількості барелів у Кремлі не знайшлося — ціна залишається низькою. Для порівняння: у січні 2022 року барель російської нафти марки Urals коштував $85,64. У січні 2023 року ціна становила $49,48 за барель. Січень 2024-го ознаменувався числом $59,70.

Росія продовжує заробляти на торгівлі нафтою й газом та обходити санкції Заходу завдяки продажу цих товарів у держави, які не приєдналися до санкцій проти неї. Зокрема Індія і Китай замінили європейські ринки для росіян. Ба більше, як свідчить розслідування Washington Post, після продажу нафти у держави, які не наклали санкції на Росію, навіть армія США через низку посередників купує паливо, виготовлене з російської нафти.

Це демонструє ймовірну неефективність санкцій проти Кремля, і Москва на цьому постійно спекулює. Водночас Україна намагається завдати економічних збитків Росії. Вплив на російську економіку від атак на російські НПЗ наразі неможливо точно вирахувати, адже немає оцінки збитків і статистики про зміну обсягів перероблення нафти у Росії.

Реакція пропагандистів на обстріли російських нафтопереробних заводів

Деякі пропагандисти трактують ці події як «таємну змову» Росії з країнами Заходу, де Україна виконує лише посередницьку роль. Точніше, за версією цих телеграм-анонімів, Захід розуміє сповна всю цінність російської нафти й лишень «дозволяє» Україні атакувати обрані нафтові заводи. Пояснюють, що кількість заводів узгоджують безпосередньо з Москвою. А в багатьох повідомленнях ішлося, що Росія нібито навіть отримує користь від українських обстрілів або, щонайменше, — точно не вбачає в них жодних проблем.

«І от Міненерго (Росії — «ДМ») виступило з заспокійливою заявою, що через удари по російських НПЗ дефіциту палива не буде… Через зниження перероблення будуть експортувати більше нафти. Таким чином нешановні західні партнери домагаються потрібних їм результатів», — прокоментувала пропагандистка Тетяна Монтян (505 тис. читачів у телеграмі).

Reuters повідомляє, що експорт нафти з Росії справді зростає на тлі атак українських дронів. Але економічний аналітик у коментарі для інформагенції додає, що така ситуація може призвести й до скорочення видобутку сирої нафти, оскільки країна матиме труднощі з її зберіганням.

Наприклад, експорт російської сирої нафти морем знизився, як тільки заплановані технічні роботи в порту на Балтійському морі та сильні вітри біля Козьміно на сході Росії (Приморський край) порушили відвантаження з двох нафтових портів. А це все збитки, як результат — скорочення видобутку, зменшення доходів від продажу. Тому позиція Монтян суперечить логіці, адже зменшення здатності Росії переробляти нафту знижує можливість продавати продукти її перероблення.

У іншому проросійському телеграм-каналі на 386 тисяч підписників поширювали новини з російських державних інформагентств, де стверджували, що нема причин для паніки: «НПЗ працюють, зокрема Волгоградська, в штатному режимі».

Серед повідомлень у проросійських телеграм-каналах були відсилання до класичних тез російської пропаганди. Зокрема, що «Україна в разі перемоги розплатиться зі США за постачання озброєнь і фінансову допомогу російськими нафтою, газом, алмазами й хутром». Про це повідомляли у проросійському телеграм-каналі на 238 тис. підписників.

У частині телеграм-каналів коментували обстріли нафтопереробних заводів як намагання українців дискредитувати Путіна перед «виборами» президента Росії, на яких той прогнозовано «переміг». За даними російської влади, за Путіна нібито віддали 87,28% голосів:

«Тиждень до виборів у Росії ознаменувався активізацією ударів України по території РФ. Щодня в атаку йшли десятки безпілотників, вражаючи НПЗ та інші об’єкти», — повідомили в проросійському телеграм-каналі на 260 тис. підписників.

Інколи у телеграм-каналах, як у каналі на 133 тис. підписників, подавали обстріли НПЗ як заклик до бізнесменів самостійно фінансувати оборону своїх підприємств: 

«Дорогі власники та топменеджери нафтових компаній і підприємств. Якщо ви чекатимете, поки начальство або марсіани розв’яжуть за вас питання антидронного захисту, то ви таки помиляєтеся. Не розумію, скільки можна тупити вже».

Такі заклики лунають на тлі успішних атак по російській території. Їх виголошували не тільки аноніми у телеграмі, а й політики. Наприклад, 4 березня Голова комітету російської Держдуми з оборони Андрій Картаполов запропонував російським підприємцям самостійно закуповувати системи протиповітряної оборони для боротьби з дронами. Такі пропозиції можна оцінити як нездатність російської держави впоратися зі своїм конституційним обов’язком гарантувати безпеку на території, яку вона контролює та має захищати завдяки податкам людей і підприємств.

Також були погрози Україні від пропагандистів. Автори ворожого телеграм-каналу на 1 млн підписників написали таке:

«Українцям варто чекати відповіді, також по інфраструктурних об’єктах. Банкова цей кейс використовує для самопіару, граючись на горі цілого народу».

А пропагандист Володимир Соловйов, який має 1,2 млн підписників у телеграмі, перепостив погрозу іншого телеграм-каналу з 585 тис. підписників:

«В Україні взагалі практично не повинно залишитися жодних об’єктів енергетики, нафтобаз, НПЗ, за можливості тягових підстанцій».

Нагадаємо, що Соловйов раніше погрожував перетворити Лондон на ядерний попіл, обіцяв російським опозиціонерам переслідування та писав, що Україну ніхто не чекає у Євросоюзі.

Росія і без того регулярно атакує цивільну інфраструктуру України, вбиваючи при цьому мирних людей. Наприклад, у лютому Росія обстріляла прифронтову ТЕС, поранення отримало дев’ятеро енергетиків. Або ж — як торік улітку — вдарила по кафе з цивільними у Краматорську. За даними Офісу Генерального прокурора України, на 21 березня 2024 року зафіксовано понад 128 тисяч воєнних злочинів росіян і ще 16,7 тисячі злочинів проти національної безпеки України. Росіяни ж продовжують залякувати подальшими атаками та погрожувати ядерною зброєю.

Ілюстрація: Наталія Лобач