Чи потрібно боятися кліматичної зброї і чому брешуть прогнози погоди: синоптик пояснив у чому справа

Вже 74 роки поспіль 23 березня відзначаються професійне свято метеорологів — Всесвітній метеорологічний день. Щороку фахівці цієї галузі обирають одну найбільш гостру і важливу тему, аби привернути увагу суспільства до необхідності вирішення цієї проблеми. 2024-го девізом свята стала боротьба зі зміною клімату.

З цієї нагоди "Телеграф" поспілкувався з синоптиком відділу метеопрогнозів Українського гідрометеорологічного центру Оленою Палагнюк. Експерт розповіла цікаві факти про вплив погоди на наше життя і пояснила, чому українцям варто хвилюватися через глобальне потепління.

Про неточні прогнози

— Чому синоптики часто помиляються, навіть коли йдеться про прогноз погоди на два-три дні?

— По-перше, прогноз погоди — це науково обгрунтоване припущення про майбутній стан атмосфери, а не гарантії та обіцянки, адже синоптики не можуть керувати погодою.

Прогнозувати погоду — значить знати, як застосувати дані, які ми маємо зараз для передбачення ситуації в майбутньому — доволі комплексне завдання через велику кількість інформації та залучених факторів. Це як рівняння з багатьма змінними: температура, тиск, вологість, час доби, сезон… І що більше таких змінних, то точніший результат ми отримаємо.

— Розвиток технологій не здатний вирішити цю проблему?

— Завжди є імовірність, що якась невеличка зміна зіпсує увесь прогноз. Процеси в атмосфері перебувають у постійній динаміці. Розвиток комп’ютерних технологій дуже допомагає вдосконалити прогноз, але завжди буде межа, за яку наші прогнози не в змозі зазирнути.

Наприклад, коли ми очікуємо активний циклон з півдня (це завжди значні опади та вітри, а взимку ще й ожеледь, налипання мокрого снігу та хуртовини), ми маємо розрахунки його траєкторії, і відповідно до них даємо прогноз по певній території. Але навіть ансамблевий аналіз прогностичних моделей не гарантує 100% справджуваності прогнозу.

Іноді буває, що ми чекаємо негоду в Києві, а траєкторія циклону в останні кілька годин до визначеної дати прогнозу дещо змістилася східніше, на Лівобережжя (Чернігівщину та Сумщину), і по Київщині інтенсивність явищ значно знизилась. Такі випадки — завжди прикрість для синоптика.

Про кліматичну зброю

— Що таке кліматична зброя?

— Кліматична зброя — це концепція, яку використовують для опису використання змін клімату як форми зброї або військової стратегії. Це може включати маніпулювання погодою з метою завдання шкоди противнику, наприклад, шляхом виклику природних катастроф, зміни урожайності або підтримки деяких кліматичних умов, що нададуть перевагу одній зі сторін конфлікту.

Втім, клімат — це багаторічний режим погоди на певній території. Його неможливо змінити одним помахом і буквально перетворити на зброю. Це має бути стратегія на десятиліття вперед.

— Іншими словами, кліматична зброя — міф?

— Як метеоролог і кліматолог я не впевнена, що людина має владу над цим процесом. Ілюзію влади — так, але це не на 100%. Людині добре відомо, що треба робити, щоб спричинити посухи чи повені, але стихія рано чи пізно вийде з-під контролю і невідомо, як це повернеться і яким боком стане.

Конкретні приклади використання кліматичної зброї не є загальноприйнятими або підтвердженими. Ця тема викликає багато запитань щодо етичності, міжнародного права і потенційних наслідків для середовища.

Про військових метеорологів

— Чи задіяні метеорологи в зоні бойових дій у складанні прогнозів для військових?

— Так, метеорологи задіяні і вони однозначно складають прогнози погоди для військових. Цим займаються спеціально навчені військові метеорологи, які підпорядковуються військовому гідрометцентру.

Без прогнозу погоди неможливе ефективне планування та реалізація жодної військової операції. Він потрібен не лише авіації та флоту, а й розвідці, піхоті, важкій артилерії.

— Погода дійсно має значний вплив на ведення бойових дій?

— Так. Причому, у різних аспектах:

• видимість: туман, дощ або сніг можуть обмежувати видимість, що ускладнює спостереження та навігацію, а також може зменшити точність збройних систем;

• мобільність: погодні умови, такі як сильні дощі, снігопади або заморозки, можуть ускладнити рух військ і техніки, що призводить до затримок або навіть блокування шляхів руху;

• комунікація: негода може перешкоджати комунікації між військовими підрозділами через перешкоди в радіозв'язку;

• ефективність зброї: сильний вітер, дощ або туман можуть ускладнити використання деяких видів зброї, знижуючи їхню ефективність і точність;

• захист і оборона: погодні умови можуть впливати на ефективність оборонних структур і систем, таких як загородження, укриття тощо.

Отже, розуміння впливу погоди на ведення бойових дій дозволяє військам краще планувати та пристосовуватися до різних умов на полі бою.

Про глобальне потепління

— Як глобальне потепління може позначитися на кліматі в Україні? Чи можливо, що це піде нам на користь?

— Глобальне потепління нікому в світі не піде на користь. Це ланцюжок реакцій, який вражає всіх і все. Саме тому ця тема така важлива. Всесвітня метеорологічна організація присвячує цей рік боротьбі зі зміною клімату. Вони б'ють на сполох і це не пусті слова.

Так, 2023 рік побив усі рекорди, ставши найтеплішим за всю історію метеорологічних спостережень. Середня глобальна температура підвищилася за 1,45 °С.

Хочу нагадати, що 2015-го країни-підписанти Паризької угоди, і Україна в тому числі, домовились скоротити викиди парникових газів, щоб не допустити підвищення глобальної температури більш, аніж на 1,5 °С. Мету було поставлено до 2030 року. Очевидно, 2024-го ми маємо всі шанси перейти цей поріг.

— На якому етапі глобальне потепління перебуває зараз?

— Якщо глобальна температура підвищиться на 2 °С — зміна клімату стане невідворотною. "Ну то й що, — скажете ви, — будемо вирощувати банани". А от і ні. Глобальне потепління і зміна клімату — це не про екзотичні фрукти на Поліссі. Це про сильну спеку, затяжні посухи, лісові пожежі, надзвичайні зливи, повені та потопи. А разом з цим — дефіцит води та їжі, кліматичні біженці.

Що з цього може піти нам чи комусь іншому на користь? Нічого. Зміну клімату слід сприймати як стихійне лихо і, відповідно, адекватно на неї реагувати.

— Втрата територій внаслідок глобального потепління — реальна загроза?

— Вода в світовому океані ще ніколи не була такою теплою, а через танення льодовиків її рівень ніколи не був таким високим. Морська крига на полюсах тане з небувалою швидкістю, а вона є надзвичайно важливою для клімату, тому що береже від танення материкові льодовики. Коли почнуть танути й вони, рівень океану підніметься ще вище і під воду потраплятиме дедалі більше низинних територій материків.

Найуразливішими є острови. Фіджі — перші в цьому списку. В інтернеті є достатньо змодельованих прогнозів підтоплень, будь-хто може їх переглянути.

— Південь України також у зоні ризику?

— Так, низинні прибережні території півдня можуть піти під воду. Мова йде про близько 1 млн гектарів території. Це селища, туристичні зони, об'єкти інфраструктури та різного типу господарювання, заповідники та екологічно небезпечні об'єкти.

В Україні є дослідники, які займалися цим питанням. Коли це станеться, залежатиме від темпів глобального потепління. А вони вже перевершують очікування десятирічної давності. Ймовірно, ми цього не застанемо, а наші діти та онуки, цілком можливо, стануть свідками цих змін.