«День рішення»: 11-класник із Прикарпаття зняв фільм про українських добровольців

16-річний режисер Олександр Василів із села Росільна Івано-Франківської області зняв короткометражний фільм «День рішення». Вже відбулася і прем'єра – 24 лютого у кінотеатрі «Люм'єр» у Івано-Франківську. З десяти років хлопець почав фотографувати, записувати відео, пізніше зацікавився і тим, як робити кіно. Побачити його роботи можна на YouTube-каналі - Rosilna Production, названому на честь рідного села. Подробиці про свою творчість та художній фільм «День рішення», що зібрав понад кілька десятків тисяч переглядів на YouTube, Сашко розповів Коротко про.

“Знімаю з 10 років, як тільки з'явилася фотокамера"

- Сашко, як з'явилося захоплення фотографією та зйомками? Давно ти цим займаєшся, може, навчався спеціально?

- Знімаю рівно з 10 років, як тільки з'явилася фотокамера. Відзняв свій день народження, повністю його змонтував. Брат дав мені базу – основи зйомки та монтажу – раніше він працював у цій сфері.
З того часу почав фільмувати сімейні свята, природу та все, що мені здавалося красивим. Після всього відзнятий матеріал вимагав монтажу - займався цим. Згодом створив власний YouTube-канал – викладав туди роботи, знімав для Instagram – це одразу мене захопило.

- Але незабаром з репортажних зйомок ти переключився на фільми. Що тебе надихнуло? Може, в ранньому дитинстві була така мрія?

- Ні, я гадки не мав, що можу робити фільми. Спочатку, коли тільки почав займатися фото та відеозйомкою, хотілося стати популярним – у соціальних мережах, YouTube чи Instagram.
Якось до мене підійшов мій сусід, який навчався на той момент у 11-му класі, а я – у 6-му, і запропонував зняти фільм: він бачив, чим я займаюся. Тоді ми зняли "День святого Миколая" - це була моя перша робота у сфері кіно. Потім з'явився фільм про Тома Сойєра, «Талісман», «Щоденник», також записував біографічні інтерв'ю із жителями Франківська.

"Епізоди зі Швецією знімали у Івано-Франківську"

– Історія про українського добровольця, про якого ти зняв фільм, як вона з'явилася?

- Після виходу мого "Щоденника" наступною моєю метою був фільм про військових. Я розповідав про це на телебаченні, в інтернеті, тож не міг відступати. Фільм зняти планував, але не міг написати сценарій: сценарії – моя слабина.

Якось їхали з моїм колегою Миколою, з яким я беру інтерв'ю у місцевих зірок Прикарпаття, і він запитав: як там із фільмом? Кажу: не дуже, не можу написати сценарій. Микола помовчав дві хвилини, а потім сказав: "А давай знімемо кіно про хлопця, який поїхав за кордон, щоб заробити грошей для сім'ї, купити будинок? Його там застала війна – він не зміг залишатися за кордоном, вирішив повертатися до України, адже це його обов'язок".
Мені сподобалася ідея - створити фільм про добровольця, який зустрів повномасштабне вторгнення за кордоном, але все ж таки вирішив повернутися, щоб захищати свою батьківщину. Так виник «День рішення».

- Чи швидко знайшли актора на головну роль? Хто погодився на зйомки?
- Василь Рогів, мені його Микола і порекомендував. Ми поспілкувалися, я переглянув його роботи. Василь навчається у Києві, працює у театрі, раніше у нього були епізодичні ролі. Ми запропонували Васі зіграти у нашому фільмі – він погодився. Почали працювати разом – я, Василь, Микола. Стали шукати інших людей, які безкоштовно погодилися б на зйомки у фільмі. Намагалися шукати тих, хто вже мав якийсь досвід у сфері кіно. Взагалі знайти людей було нескладно.
- Розкажи про сам процес знімання – важко було? Хоч і досвід у тебе є, але все ж таки робота - не порівняти з попередніми.

- На знімання пішло дуже багато сил. Ми були в Івано-Франківську, вдарили міцні морози, і було дуже холодно. Діти ділилися рукавицями, ми постійно робили гарячий чай, щоб зігріти руки на морозі. Зйомки були настільки насиченими, що не вистачало часу поїсти. Складнощів додавало те, що ми почали знімати з найнепростіших сцен.

Проєкт розпочався 15 січня та завершився 16 лютого, з фінансами допомогла міська рада. Самі зйомки зайняли 6 робочих днів, з ранку до пізнього вечора. Хотілося встигнути до другої річниці вторгнення – так і вийшло.

Незважаючи на всі труднощі, на знімальному майданчику панувала дружня атмосфера, всі були на позитиві - загалом пройшло все добре.

- А де ви знімали, у якій локації?

– Епізоди зі Швецією знімали у Івано-Франківську, бойові дії – неподалік нашого села. На щастя, там знайшлася покинута будівля, вже був рів, який у фільмі став окопом.

- Чи багато доводилося робити дублів?

- Звісно, ​​не все виходило з першого дубля, але я навіть забув, що працюю не з професійними акторами. Дивився на свою роботу – постановку кадру, звук, а через гру акторів ми дуже рідко щось перезнімали: актори старалися.

– Як відреагували на твою роботу глядачі на прем'єрі фільму?

- На показі були люди, які причетні до зйомок, моя родина. Під час показу фільму багато людей плакали: отже, ми досягли бажаного ефекту, зробили те, що мали зробити, раз фільм викликав у всіх емоції. За словами глядачів, ми перевищили їхні очікування – і це було дуже приємно.

- А як однокласники, друзі та родичі відреагували на твій фільм?

- Ніхто з моїх однокласників ніяк не відреагував, а от родичі сприймають мою творчість позитивно, усі хвалять.

– Де можна побачити твій фільм сьогодні?

- На YouTube, там вже понад 46 000 переглядів (на момент написання статті було вже 58 тисяч. - Ред.).

«Із задоволенням попрацював би з Леонардо Ді Капріо»

- Такий успіх фільму, напевно, надихає на нові роботи. Поділишся планами?

– Чесно кажучи, зараз я відпочиваю. Зйомки видалися дуже емоційними, багато сил пішло на монтаж, організацію робочого процесу - зараз відходжу від фільму.

- Ти ще навчаєшся в школі, як встигаєш поєднувати режисуру і школу?

- Так, навчаюсь в 11-му класі. Поєднувати навчання та режисуру непросто. Завжди ходжу до школи, але якщо є важливі зйомки – їду на зйомки.

- Якими фільмами чи режисерами ти надихаєшся?

– Мені подобаються американські комедії, голлівудські фільми, документалки. Щодо жанру сказати складно. Дивлюся всі жанри, єдине - не люблю фантастику.

Слід зазначити, я не дивлюся фільм як звичайна людина. Звертаю увагу на те, як встановлено світло, де розташовані камери, як ведуть діалог головні герої, які операторські прийоми були використані.

- А сам хотів би працювати в Голлівуді? Яких акторів хотів би бачити у своїх майбутніх роботах?

- Звісно, ​​хотів би. Але не знаю, у якому жанрі. Думаю, у різних. Це має бути сучасне кіно, можливо, зі спецефектами. Із задоволенням попрацював би з Леонардо Ді Капріо.

– Твої роботи вже почали приносити перші гроші? Якщо так, то на що ти їх витрачаєш?

- Так, почали приносити дохід, але лише у тому разі, коли знімаю щось на замовлення. Отримані кошти інвестую у техніку. Можна сказати, вже все оновив – фотоапарат, об'єктиви, стабілізатори, звук, світло… Все це стане в нагоді для майбутніх фільмів.

Про що фільм

"День рішення"

Історія про шкільного вчителя фізкультури, який, щоб заробити на своє житло, вирушив на заробітки до Швеції. Там його застала новина про повномасштабне вторгнення. Чоловік вирішує повернутися і стати на захист Батьківщини. На "нулі" розуміє, заради кого і чого він воює. Навіть після поранення він повертається до побратимів.