Кримський міст, російські НПЗ та нищення флоту РФ: найзнаковіші операції СБУ за два роки великої війни

25 березня в Україні відзначається День української Служби безпеки, більш відомої за своєю абревіатурою – СБУ.

Українська спецслужба завжди була яскравим і потужним силовим органом у питаннях захисту держави, але надважливе значення СБУ відіграла після повномасштабного вторгнення Росії.

За час великої війни СБУ викривала російських шпигунів в тилу України, виконувала спецоперації в тилу РФ, а спецпризначенці Служби брали участь у бойових операціях з окупантами на фронті.

Про найяскравіші й найзнаковіші операції СБУ за час повномасштабної війни з Росією – читайте на Фактах ICTV.

• Удари морськими дронами Sea Baby і Мамай
• Підриви Кримського мосту
• Операції в Криму
• Спецоперації в тилу РФ
• Бойова робота на фронті
• Вибухи на російських НПЗ
• Викриття шпигунів РФ

Удари морськими дронами Sea Baby і Мамай

Однією з інновацій у повномасштабній війні з Росією стали не повітряні БпЛА, про які знали ще задовго до лютого 2022 року, а саме морські дрони.

Служба безпеки за час повномасштабної агресії РФ змогла створити унікальні морські безпілотники Sea Baby (Морський малюк) та Мамай, чим змінила розташування сил на Чорному морі.

Зокрема, цими дронами були вражені щонайменше 11 кораблів Чорноморського флоту Росії.

Перше успішне застосування морських дронів у російсько-українській війні припало на 29 жовтня 2022 року, коли на морі була відповідна погода. Тоді було уражено російський фрегат Адмірал Макаров. Лише через тривалий час деталі тієї атаки розповідали журналістам представники з Сил оборони України.

Але це не стало єдиною ціллю української спецслужби. Вже у 2023 році дронами СБУ на морі були уражені російські ракетоносії Буян і Павел Державин, ракетний корабель Самум, нафтотанкер SIG, великий десантний корабель Оленогорський горняк, військовий буксир Николай Муру та розвідувально-гідрографічний корабель Владимир Козицкий.

У березні 2024 року стало відомо, що Служба безпеки вдосконалила морський дрон Sea Baby. Перший його зразок отримав назву Авдіївка.

Крім російського флоту в Чорному морі, були також завдані удари дронами по Кримському мосту, що призвело до значних руйнувань, але, на жаль, не до знищення цієї незаконної конструкції.

Підриви Кримського мосту

За час повномасштабної війни Керченський, або ж Кримський міст слугує для російських окупантів не лише важливою транспортною артерією, що забезпечує військову логістику материкової частини Росії з українським півостровом, але й, фактично, єдиним шляхопроводом, що це уможливлює.

Після 24 лютого 2024 року Кримський міст двічі зазнавав уражень від українських спецслужб. Також українськими спецслужбами була здобута необхідна технічна документація, яку використали для планування ударів по мосту.

Вперше завдяки діям Служби безпеки України по мосту було завдано ударів 8 жовтня 2022 року, наступного дня після дня народження російського диктатора Володимира Путіна, що стало символічним “подарунком” від України. Тоді були використані (майже 21 тонна в тротиловому еквіваленті).

Результатом атаки стали обвали двох секцій автомобільної частини мосту, а також пошкодження залізничної колії.

В серпні 2023 року очільник СБУ Василь Малюк розповідав подробиці спецоперації з ураження мосту 8 жовтня. За його словами, найскладнішим у тій історії було доправити вибухівку до цілі.

– Було важливо, щоб закамуфльована вибухівка могла проїхати з пункту А в пункт В. При цьому обов’язково перетнути Кримський міст, — розповідав він.

Друга ураження мосту над Керченською протокою було реалізовано завдяки спільній операції СБУ та Військово-морських сил ЗСУ. Тоді, 17 липня 2023 року, Кримський міст атакували саме морськими дронами Sea Baby.

Підполковник військової контррозвідки СБУ з позивним Єнот розповідав, що під час підготовки операції більшість інформації для розвідки спецслужба отримувала з відкритих джерел. Одним із них став відеозапис росіянки, яка відпочивала на яхті поблизу Керченського мосту. Відео жінка виклала в інтернеті.

В Службі пізніше пояснювали, що друга атака на Кримський міст була здійснена з врахування інженерних конструкцій цієї побудови. Оскільки міст побудований у протоці, де дуже великий шар мулу, щоб закріпити міст росіяни використали під кожною опорою від 15 до 30 паль, які об’єднали бетонними блоками, на яких стоять опори мосту. Тому у українських спецслужб виникла ідея перебити ці палі, які розташовані на рівні води, щоб опора потягнула міст донизу.

Операції в Криму

Як і належить службі, яка має забезпечувати безпеку української держави, СБУ проводила низку операцій і в тимчасово окупованому Росією Криму.

Так, влітку 2023 року захисники України з контррозвідки СБУ та Збройних сил завдали удару групою дронів по російських військових під Сімферополем. Саме тут, в районі селища Перевальне, був розташований пункт дислокації 126-ї окремої гвардійської бригади берегової оборони ЧФ РФ.

Крім живої сили, тоді були уражені склади з боєкомплектом ворога та військова техніка РФ.

Вже 21 вересня 2023 року СБУ спільно з ВМС завдали вогневого удару по летовищу Саки, що розташоване на півострові. В той момент на аеродромі перебувало мінімум 12 військових літаків РФ (Су-24 і Су-30) та ПЗРК Панцир.

У грудні того ж року задля вибиття окупантів з українського півострова Службою були уражені військові об’єкти поблизу селищ Берегове та Стрілкове. Тоді під удар дронів СБУ потрапили гелікоптерний майданчик, РЛС Небо-М, РЛС П-18 Терек система управління зенітно-ракетних підрозділів Байкал-1М.

Спецоперації в тилу РФ

Також українська спецслужба здійснювала спеціальні операції в тилу ворога, щоб зменшити бажання Росії завдавати терористичних атак по Україні.

Як приклад таких операцій, на початку грудня 2023 року СБУ доклали руку до вибуху поїзда з паливно-мастильними матеріалами, що рухався Чортовим мостом на Байкало-Амурській залізниці.

Згодом очільник української Служби безпеки Василь Малюк пообіцяв, що планує продовжувати спецоперації в російському тилу і наближати війну ближче до Кремля. Серед цілей були озвучені логістичні коридори зброї, військові бази та інші пріоритетні цілі.

– Всі операції СБУ, про які ви чуєте, – це виключно наша робота і наша унікальна технічна розробка. Ці операції стали можливими, зокрема, тому, що ми розробляємо та впроваджуємо наші технічні рішення, – казав тоді Малюк в інтерв’ю Politico.

Бойова робота на фронті

Бійці Служби безпеки України також беруть активну участь у захисті держави безпосередньо на полі бою російсько-української війни. Винахідливість спецпризначенців знаходить свій відгук у часом зухвалих, але вкрай ефективних операціях, що змушує окупантів тікати з української землі.

Прикладом подібної роботи може слугувати захист Київської області на початку повномасштабного вторгнення. Тоді, в березні 2022 року, українська спецслужба змогла знищити тиловий пункт управління окупантів на Поліссі, що на Київщині. В місці дислокації росіян, зокрема, знаходились представники військового керівництва окупантів та військова техніка ворога.

Тоді, разом з артилеристами з 44-ї артилерійської бригади ЗСУ, спецпризначенці СБУ проникли у сіру зону, поблизу позицій ворога, після чого штаб окупантів був розстріляний із застосуванням 152-мм артилерії. Василь Малюк тоді розповідав, що та операція стала першою у своєму роді, коли під час диверсійного рейду була застосована артилерія.

До більшості операцій на фронті, ймовірно, долучається Центр спецоперацій “А” СБУ, які більш відомі, як спецпризначенці з підрозділу Альфа, який до повномасштабного вторгнення РФ займався антитерористичною діяльністю.

Керівник ЦСО “А” СБУ Євгеній Хмара вказував, що станом на березень поточного року було знищено понад 800 од. військової техніки ворога та 300 об’єктів, як то фортифікації, склади та вогневі позиції окупантів.

Крім операції на Поліссі Київської області, СБУ долучались до мінування логістичних маршрутів ворога та підриву шляхопроводів для унеможливлення пересування військ РФ. Також спецпризначенці брали участь у звільненні Донеччини, Херсонщини, Харківщини, Запоріжжя, Миколаївщини, Сумщини та інших областей.

Бійці Служби захищали державу на таких ділянках фронту, як Сєверодонецьк, Білогорівка, Рубіжне та Бахмут.

Василь Малюк у документальному фільмі про спецпідрозділ Білий вовк, який входить до ЦСО А СБУ, розповідає, що особливої уваги заслуговує звільнення Ізюму на Харківщині, коли українським захисникам з елітного підрозділу Служби вдалось знищити бронекулак ворога.

Загалом, з початку повномасштабного вторгнення воїни СБУ знищили техніки РФ на мільярди доларів, працюючи, в тому числі, безпілотниками.

Зокрема, знищено:

• понад 800 танків та майже 1300 БМП,
• понад 600 артилерійських систем.
• більше 400 систем РЕР/РЕБ та ППО.

Українські захисники з СБУ також брали участь у деокупації острова Зміїний. На острів гелікоптерами були доставлені декілька бойових груп СБУ. Перша спроба висадки тоді не вдалась через російську авіацію, втім згодом операція була реалізована і ворог залишив острів, завдяки чому була повністю звільнена Одещина.

Вибухи на російських НПЗ

В березні 2024 року новинні стрічки різних медіа чи не щоденно оновлюються новинами про вибухи на російських нафтопереробних заводах. Причиною цієї бавовни в тилу окупантів також є операції Служби безпеки.

Відомо, що СБУ завдали ураження щонайменше 13 російським НПЗ, що знижує економічні потуги Росії на глобальному ринку та послаблює отримання коштів від продажу нафтопродуктів.

– З нового року дрони СБУ активно атакують російські НПЗ. На сьогодні вже 13 нафтопереробних заводів пошкоджені і частково виведені з ладу. Всі заводи працюють на ворожий ВПК – забезпечують російську армію пальним. А отже теж є військовими цілями, – пояснили в українській спецслужбі.

Атаки Служби завдаються безпілотниками, а американське видання Bloomberg вказувало, що дрони, що б’ють по нафтопереробних заводах призвели до переходу на новий етап війни. Це, вказують в агентстві, пов’язано із використання далекосяжних БпЛА Україною, що є новітнім елементом у посиленні української безпеки.

– Оскільки конфлікт на лінії фронту змінився на користь Москви, кампанія безпілотників стає ключовим елементом оборони України — як за символікою, так і за стратегічними цілями, – зазначає агентство.

Викриття шпигунів РФ

Не менш важливою роботою під час великої війни є виявлення та затримання російських шпигунів чи агентів, які допомагають ворогу продовжувати агресію проти України.

Як до повномасштабного вторгнення, так і після, співробітники СБУ регулярно звітують про викриття посіпак Росії, які перебувають на українських територіях.

Зі свіжих прикладів, то в лютому 2024 року Служба знешкодила агентурну мережу російського ФСБ, в склад якої входили колишні та чинні посадовці спецслужб України.

Задля виявлення п’ятьох учасників посіпак ФСБ, в Службі безпеки України провели багатоетапну операцію в декількох регіонах України. Серед зрадників держави були експосадовці ГУР МО, Служби зовнішньої розвідки України та один співробітник обласного управління СБУ.

Шпигунська мережа передавала РФ дані про українських захисників та енергосистему України, зокрема, про Рівненську та Хмельницьку АЕС.

Загалом, з початку повномасштабного вторгнення РФ:

• викрито понад 2,5 тис. зрадників, понад 6,5 тис. колаборантів і пособників Росії, а також понад 470 навідників та корегувальників.
• викрито 47 російських агентурних мереж.
• відкрито 83 кримінальні справи щодо 82 священнослужителів УПЦ (МП), які займаються розпалюванням міжнаціональної ворожнечі, співпрацюють з ворогом та виправдовують агресію РФ.
• понад 200 клірикам РПЦ заборонено в’їзд в Україну.

Колаборанти, зрадники та навідники допомагали, зокрема, організовувати ракетні обстріли та в інший спосіб допомагали ворогу.