Теракт у «Крокусі»: як ситуація виходить з-під контролю Кремля
П’ятому президентському строку Володимира Путіна передує те ж саме, що й першому, — теракт.
Жертвами нападу групи терористів п’ятничного вечора в підмосковному ТРЦ «Крокус Сіті Хол» стали 137 людей — одних розстріляли, інші задихнулися від диму, третіх задавило уламками покрівлі, що впала. 180 відвідувачів було поранено.
Це — найбільший теракт у Росії з часів «Норд-Осту» та Беслана.
Уже під ранок суботи російський спецназ затримав у Брянській області чотирьох підозрюваних у вчиненні теракту. На трихвилинному відео допиту один із них каже, що з ним зв’язався якийсь «помічник проповідника», запропонувавши «вбивати людей» за гроші, «десь півмільйона рублів» (це близько 5 тис. дол.). Але важко повірити в те, що теракт учинили непідготовлені «перукарі»: експерти в галузі безпеки, коментуючи на різних майданчиках дії терористів, відзначають їхню впевненість і професіоналізм.
Російські ЗМІ повідомляють, що підозрювані в теракті є вихідцями з Таджикистану й, вочевидь, для таджицької діаспори в Росії настають непрості часи. Джерело Бі-бі-сі стверджує: щонайменше двох нападників було вбито. Причому одного — ще в глядацькій залі, а іншого — в Брянській області під час затримання інших гіпотетичних учасників нападу. А загалом, за словами очільника ФСБ Алєксандра Бортнікова, у справі про теракт було затримано 11 осіб.
Відповідальність за напад у Підмосков’ї взяла на себе ІДІЛ. Розвідка США повідомила американським ЗМІ, що немає причин сумніватися в цій заяві. Нагадаємо, що ще на початку березня посольство США в Росії попередило своїх громадян про можливість терактів у Москві. Ймовірність теракту оцінювали як «неминучу». За інформацією The Washington Post, повідомлення ґрунтувалося на даних розвідки про активність у Росії підрозділу ІДІЛ «Вілаят Хорасан» (ІДІЛ-К), що базується в Афганістані.
Російське агентство ТАСС із посиланням на джерела підтвердило передачу США російській стороні даних про підготовку теракту. Але російська сторона, за словами джерела пропагандистів, визнала попередження «малоінформативним». 19 березня, виступаючи перед колегією ФСБ, Путін назвав повідомлення США «провокаційним»: «Усе це нагадує відвертий шантаж і намір залякати, дестабілізувати наше суспільство».
Тим часом у Москві ще задовго до того, як упіймали підозрюваних, призначили організаторів трагедії. І це — українці. (Втім, спочатку російське видання «Коммерсантъ» писало, що його джерела серед силовиків пов’язують теракт із «Російським добровольчим корпусом».) Уже в п’ятницю «православний олігарх» Константін Малофєєв закликав завдати по Україні ядерний удар у відповідь на теракт. А в суботу кремлівська пропагандистка Маргаріта Сімоньян написала, що за терактом стоїть «не ІДІЛ. Це хохли».
Але навіщо Україні такий теракт? Чого б домігся Київ, якби організував загибель 137 мирних відвідувачів підмосковного ТРЦ?
Українські спецслужби вирізняються зухвалістю і креативністю. Проте цілеспрямовано працюючи на знищення військових цілей, об’єктів критичної інфраструктури, вони ніколи не проводили усвідомлених акцій проти мирного населення. От і військовий експерт російського видання «Новая газета» Валєрій Ширяєв зауважує: «Почерк ГУР і СБУ категорично не збігається з відомими нам обставинами теракту в «Крокус Сіті Холі». Усі їхні відомі досі акти вчинені під копірку: замах на конкретну людину шляхом мінування або розстрілу в зручних обставинах».
Щось змінилося? Навіщо Києву відходити від цього правила?
Щоб дати Путіну козир для проведення мобілізації?
Щоб відштовхнути від України міжнародну спільноту, для якої такий шутінг жахливіший за російсько-українську війну, що триває одинадцятий рік?
Щоб підіграти Трампу з його антиукраїнською риторикою?
Щоб пробудити російське суспільство, в якого кожен убитий у «Крокусі» викликає бажання помститися?
Щоб розбуркати росіян, які звинувачують у смерті своїх синів і батьків на фронтах «спеціальної військової операції» не Путіна, а «хохлів»?
Важко знайти логічне пояснення інтересу України в жахливій трагедії в «Крокус Сіті Холі». Його й немає: для Києва організація такого теракту була б самогубством. І якщо вже є ідейні камікадзе, готові пожертвувати життям, аби вбити десятки простих росіян, то хіба не ефективніше було б використати їх для нападу на російський урядовий кортеж?
Однак у Кремлі не лише не збираються відкидати «український слід», а й роблять його основною версією. Спершу ФСБ повідомила, що після вчинення теракту група терористів мала намір перетнути російсько-український кордон, мала «відповідні контакти на українському боці». Пізніше Путін у телезверненні заявив, що терористів було четверо, «вони намагалися зникнути й рухалися у бік України, де для них попередньо було підготовлено «вікно» для переходу кордону».
Серйозно? Терористи їдуть по дорозі з камерами спостереження на «Рено», яке розшукують, через третину країни до західного, найбільш контрольованого кордону, де ведуться активні бойові дії й триває антидиверсійна робота? І вже тим більше важко оцінити правдивість заяв затриманих про «вікно», якщо одному з них відрізають вухо, примушуючи його з’їсти: після допиту третього ступеню, проведеного російськими «спецами», навіть найправовірніший мусульманин може зізнатися в любові до свинини, борщу та вареників.
Те, що історію з «вікном» на українському кордоні шито білими нитками, видно і з коментаря посла Білорусі в РФ Дмитра Крутого за дві години до виступу Путіна. Він заявив, що білоруські силовики допомагали росіянам не дати терористам утекти через білоруський кордон. І ще більше запитань виникає, коли читаєш коментарі про те, що неподалік розташовано підрозділи Росгвардії: спецназ добирався до ТРЦ майже годину, хоча штаб ОМОН — менш як за три кілометри від «Крокус Сіті Холу», а терористи поїхали на тій самій машині, що й приїхали…
Дивна поведінка терористів і російських спецслужб лише підкріплює аргументи прихильників конспірологічної теорії, що за терактом у «Крокус Сіті Холі» стоїть Кремль. Але питання про причетність Луб’янки до теракту залишається відкритим. Не викликає сумнівів здатність і готовність ФСБ, ГРУ або іншого російського секретного підрозділу вчинити масове вбивство росіян. Досить згадати вибухи житлових будинків у Росії 1999 року.
Але навіщо Кремлю новий теракт?
Щоб посилити підтримку Путіна? То логічніше організувати теракт до виборів, а не після «тріумфальної перемоги» 17 березня. Щоб провести мобілізацію? То для цього цілком вистачило б атак «Російського добровольчого корпусу», легіону «Свобода Росії» та Сибірського батальйону на прикордонні райони Білгородської та Курської областей і обстрілів Бєлгорода. Щоб посилити режим, обґрунтовуючи необхідність репресій? То Путін робив це й до теракту в «Крокусі».
Для того, щоб досягти цих та інших цілей, у Кремля є інші варіанти рішень, ніж загибель 137 людей. Водночас теракт не працює на мобілізацію до російської армії, оскільки не армія, а ФСБ бореться з тероризмом, а спецслужбі мобілізація не потрібна — її укомплектовано й забезпечено геть усім.
Тому цілком можливо, що трагедія в «Крокус Сіті Холі» — це провал російських спецслужб, які, сконцентрувавшись на боротьбі з донаторами ВСУ, прихильниками Навального та геями, проґавили загрозу в особі ІДІЛ. Провал, що демонструє серйозні проблеми в роботі ФСБ з ісламістським підпіллям. Провал, якого не уникли ні МОССАД із ШАБАК 7 жовтня, ні ЦРУ з ФБР 11 вересня.
Непрямим підтвердженням того, що теракт став несподіванкою для Кремля, який гадки не мав, як реагувати на «чорного лебедя», є довге мовчання Путіна: як і у випадку з реакцією на заколот Прігожина, російський лідер виступив із телезверненням лише майже за добу після трагедії в «Крокусі».
Та якщо організаторами теракту були не українські спецслужби й не російські, то у Росії — серйозна проблема. Та й у Заходу теж. У всіх тих, хто зганяв ІДІЛ із насиджених місць у Сирії та Іраку. А це означає, що в Росії та Заходу з’являється спільний ворог, спільні турботи, збільшується потреба в контактах і взаємодії… И тут проблема виникне для нас, для України, оскільки з’являється перспектива не лише секторальних форм співробітництва наших партнерів із нашим ворогом, а й загроза глобальної домовленості на шкоду інтересам нашої країни.
Наразі ж Кремль цинічно використовує трагедію у власних інтересах. Передусім для виправдання й легітимізації більшої жорсткості режиму Путіна, посилення спецслужб, боротьби з незгодними й убивств росіян — прихильників РДК. Уже зараз лунають заклики депутатів і чиновників повернути смертну кару за проведення терактів. За її запровадження висловилися заступник голови комітету Держдуми з безпеки Юрій Афонін, радниця генпрокурора Наталія Поклонская, глава «Справедливой России» Сєргєй Міронов.
Крім того, теракт у «Крокусі» використовуватимуть не так для проведення мобілізації, як для мобілізації мас («бути разом, в одному строю») перед обличчям «цинічного й жорстокого ворога» — Заходу та його «маріонетки» України. Російська журналістка Єкатєріна Вінокурова зазначає: «…теракт, найімовірніше, надовго поховав «партію поміркованих»… Тим, хто залишається в Росії, треба буде просто прийняти, що на нас чекають роки життя в гранично мілітаризованому суспільстві, в якому ключовий вплив на внутрішню політику чинитимуть «яструби» з Радбезу».
Та водночас зростає й ризик того, що збільшиться кількість міжнаціональних і міжрелігійних конфліктів, коли патріотично налаштовані громадяни влаштовуватимуть погроми таджиків, узбеків, інших мігрантів із Центральної Азії. Z-автор Владіслав Угольний пише, що «люди хочуть погромів. Ніжками тупотять і хочуть погромів. Дискусія, що розділила суспільство, це кого громити — чурок чи хохлів». І ось уже лунають заклики обмежити в’їзд мігрантів до Росії на час проведення «СВО».
Для Кремля в цьому ховається загроза дестабілізації, небезпека того, що ситуація може вийти з-під контролю.
Наразі російське керівництво спрямовує цей гнів проти українців.