У Раді придумали, як мотивувати бізнес платити податки

В Україні може з’явитися перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання законодавства. Вони і будуть користуватимуться низкою переваг у податковому адмініструванні під час воєнного стану. Про це повідомляє Фокус, пише agronews.ua.

У Верховній раді зареєстрований проєкт змін до Податкового кодексу України №11084 від 13.03.2024, який пропонує запровадити перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства. Подали документ голова фінансового комітету Данило Гетманцев та група народних депутатів. 

Проєкт закону №11084 пропонує включати платників податків до переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, за умови відсутності податкового боргу та недоїмки зі сплати ЄСВ, а також відсутності порушень податкових обов’язків щодо подання звітності і відсутності за результатами документальних перевірок платника податків неузгоджених податкових (грошових) зобов’язань за податковими повідомленнями-рішеннями та дотримання інших вимог.

Вести перелік буде Державна податкова служба України, а інформацію про включення до нього платник податків отримуватиме через електронний кабінет.

Планується, що включені до переліку підприємці отримуватимуть такі переваги:

• мораторій на документальні перевірки, крім деяких видів;
• скорочення строків камеральної та документальної перевірок у цілях бюджетного відшкодування — 5 календарних днів;
• індивідуальні податкові консультації протягом 5 календарних днів;
• за платником податків закріплюється комплаєнс-менеджер, з яким платник зможе взаємодіяти, зокрема із використанням засобів дистанційного зв’язку, зокрема у режимі відеоконференції;
• платник податків на свій запит у п’ятиденний строк має право отримати відомості про наявну у контролюючого органу податкову інформацію, яка може свідчити про податкові ризики у діяльності платника податків, а також консультацію щодо усунення таких ризиків.

“Зазначу, що проєкт — не про податкові знижки”, — каже заступник голови Адвокатського об’єднання “Алібі” Олексій Бебель.

За його словами, документ стосується створення переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, до якого будуть включати юридичні особи та фізичних осіб підприємців, які одночасно відповідають низці вимог.

Додатково до перелічених вище вимог, залежно від того, юридичні особи це чи ФОПи, а у юридичних осіб ще й залежно від того, чи на загальній, чи спрощеній системі оподаткування вони працюють, для включення до переліку додається ще кілька критеріїв:

• рівень сплати податку на прибуток підприємств є рівним/вищим від середнього по галузі;
• нарахування та виплата доходів у вигляді заробітної плати за останні два звітні (податкові) періоди здійснюються на рівні не менше середньої заробітної плати у відповідній галузі у відповідному регіоні;
• площа наявних у платника податку у власності (на праві власності/користування) орендованих земельних ділянок становить не менше 500 гектарів включно або орендованих земельних ділянок комунальної та/або державної власності — не менше 0,5 гектара (станом на 1 січня поточного року), що задекларовані до 20 лютого поточного року та за які сплачено суму податкового зобов’язання з плати за землю у строки, передбачені законодавством.

Вносити дані до цього реєстру має щоквартально Державна податкова служба України за наслідками звітів. Тому, можна сказати, що фактично “потрапляння” юридичної особи чи ФОПа до переліку має здійснюватися майже автоматично.

“Слід погодитися із тими представниками ЗМІ, які висловлюють занепокоєння щодо створення якихось окремих дещо пільгових режимів роботи окремих підприємств й ФОПів, а також корупційних ризиків, що з цим пов’язані. Утім, на моє переконання, під час війни, коли держава не має змоги стимулювати роботу бізнесу грошима, вона вимушена буде вводити якісь нематеріальні засоби підтримки. Тому, насправді, я би не драматизував це. Насамперед, так звані пільги — не такі вже й великі, а вимоги, що пред’являються для їхнього набуття, навпаки серйозні. Ба більше, законопроєкт визначає чіткі критерії для зарахування до цього переліку та постійне його оновлення. За таких умов суб’єктивний фактор зводиться до мінімуму. Тож, вважаю, що проєкт Закону України є справедливим і потрібним саме з огляду на підтримку чесного і прозорого бізнесу під час війни”, — пояснив Олексій Бебель.

Ухвалення пропозицій в законопроєкті, який подав до ВР голова фінансового комітету Гетманцев, є цілком реальною перспективою. Але нагальність прийняття таких поспішних змін не виключає корупційної складової, що може зіграти не останню роль у визначенні “своїх” платників з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, каже керівний партнер Evrika Law Андрій Шабельніков.

З ним погоджується і економіст CASE Україна, головний експерт групи з питань податкової реформи Економічно-експертної платформи Володимир Дубровський.

“Це не про податкові пільги, а про розділення платників податків на тих, кого вважають “білими”, і всіх решта. Насправді, ідея, як на мене, дуже погана. З кількох боків. “Свої” потраплять до “білих”, їхні конкуренти потраплять до “чорних”. Ймовірно, буде якийсь квиток на те, щоби стати “білим”. Насправді, за критеріями які пропонуються, поділити на тих, хто дотримується податкового законодавства, а хто ні, неможливо. Мовляв, якщо в платника історія хороша, а це означає, що він, або дійсно сумлінно платив, або завжди добре домовлявся з податківцями. Доки у нас існує адміністрування ПДВ таке, як є, і податок на прибуток, то будь-якому платнику податків (крім спрощеної системи) можна донарахувати податки. І у нього з’явиться податковий борг. Потім він це оскаржуватиме в суді, і в 90% суд визнає його правоту, проте податковий борг в нього вже буде, тож з цих “білих” він автоматично вилетить. Тобто це суто на розсуд податківців — кого залишати в цих “білих”, а кого ні. Хто з ними буде сваритися, або хто буде їх публічно сварити, той буде завжди в “небілих”, — каже Володимир Дубровський.

На думку експертів, йдеться про ідею створити преференції для частини бізнесу за критеріями, які в сукупності не є прозорими. Тож успішність ініціативи буде значною мірою залежати від чіткості критеріїв відбору платників податків, які будуть вважатися такими, що дотримуються податкового законодавства, а також від прозорості та справедливості механізму їх відбору та контролю за дотриманням умов.

“Важливо, щоб ці процеси були максимально відкритими та зрозумілими для усіх учасників ринку, аби уникнути можливих зловживань та підвищити довіру до податкової системи країни”, — додає адвокатка Stron Legal Services Катерина Струкова.

В Україні тривають дискусії щодо необхідності перезавантаження податкової системи.

За словами голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, саме Національна стратегія доходів до 2030 року, яку ухвалив уряд, є дорожньою картою майбутніх змін в податковій та митній політиці держави. Вона передбачає впровадження нових підходів у податковому та митному адмініструванні, що нібито відповідають європейській та світовій практиці.

Особливістю стратегії Гетманцев називає передусім реформування самих податкових та митних органів за двома такими стратегічними напрямами, як діджиталізація та антикор.

“Ми повинні спочатку з вами перетворити ці органи та такі, яким буде дійсно довіряти суспільство. Це повинно відбутися саме в 2024-2025 роках. А вже в післявоєнний час ми підійдемо до істотного реформування самої податкової системи. Але 1-й етап — він є обов’язковим, аби ми перейшли до 2-го етапу”, — сказав Гетманцев в інтерв’ю “Укрінформу”.

Економічні експерти погоджуються: дійсно, перезавантаження податкової і митної служб необхідне, проте зауважують, що під виглядом перезавантаження уряд може просто чітко відокремити “своїх” від “чужих”.

“Вишенька на торті законопроєкту про податки — це якраз тема перезавантаження податкової служби. Так, Гетманцев правий щодо перезавантаження податкової і митної служб. Є група бізнесу, яка виступає за податкові реформи, зокрема, за перезавантаження податкової, критикує нинішню систему. Проте далі робиться такий трюк: вони кажуть: “Ось є “білий” бізнес, який нас не критикує. (Але ж він не критикує тому, що в іншому випадку, одразу стане “небілим”). А є оптимізатори — всі решта, до яких в нас є питання… От вони нас і критикують, бо не хочуть сплачувати податки”. Ось таке насправді підґрунтя цього законопроєкту. Є бізнес, який думає, що потрапить у цей “білий” список, поки не розгадав цю пастку. Також є депутати, які неглибоко знаються на темі, яким здається: “О, так це ж чудово! Ми створимо стимул для сплати податків і допоможемо податковій не витрачати час на перевірки тих підприємств, які дотримуються правил”. А насправді, це виділення привілейованих груп, що є поганим”, — впевнений Володимир Дубровський.