Ускладнення після ГРВІ: що робити з кашлем?

Ніхто не застрахований від вірусу: грипу, легкого ОРЗ чи ковіду. У так зване "міжсезоння" підхопити вірус найлегше. На фоні постійного стресу та зниженого імунітету трапляються ситуації, коли вірус не проходить швидко та залишає по собі неприємні "хвости": найчастішими ускладненнями є бронхіт або пневмонія.

Здавалося б – вже пора на роботу, а кашель не дає ані спати ночами, ані повноцінно спілкуватися. За типом перебігу запального процесу виділяють два види бронхітів - гострі та хронічні. З вірусами, що викликають ГРВІ, пов'язані 90% випадків гострого бронхіту. У дорослих найчастіше ускладнюється бронхітом парагрип та аденовірусна інфекція, рідше - риновірусна.

Віруси і бактерії потрапляють на слизову оболонку бронхів із потоком повітря. Вони проходять через носоглотку і гортань у трахею і далі - в її великі розгалуження - правий і лівий головні бронхи і нижче - більш дрібні гілки бронхіального дерева. У нормі всі ці органи добре захищені не тільки загальними для всього організму імунними механізмами, а й мають свою власну захисну систему.

Кашель - вроджений захисний рефлекс і невід’ємна частина вірусних захворювань. Він звільняє респіраторний тракт від слизу і сторонніх речовин. У нормі він супроводжується відділенням мокротиння, захищає бронхіальне дерево, відновлює його прохідність. Відкашлявшись, людина відчуває полегшення і починає дихати "на повні груди".

Це якщо організм не дав збій і не виникло ускладнення у вигляді гострого бронхіту. Надмірний кашльовий рефлекс може спричиняти болісні епізоди сухого непродуктивного кашлю, які не приносять полегшення. Такі напади заважають роботі, не дають виспатися, призводять до нудоти і блювоти.

Під час загострення може виникнути бронхоспазм із задишкою і малопродуктивним кашлем. Кількість мокротиння та сила набряку суттєво погіршують вентиляцію просвіту бронхів і частина легені просто перестає дихати. Це створює ідеальні умови для "поселення" в цій ділянці бактерій і розвиток пневмонії. Що нижче в бронхах поширюється запалення, то яскравіше виражені симптоми.

Що робити? Негайно відвідати лікаря-пульмонолога!

Діагностика та лікування

Діагностика бронхіту найчастіше зводиться лише до процесу під час якого лікар "слухає" вашу бронхолегеневу систему. Для уточнення лікар може призначити рентген або спірометрію.

Лікування буде залежати від складності бронхіту та від результату аналізів крові (чи є в них характерні зміни для бактеріальної інфекції). У більшості випадків (на відміну від лікування вірусу) без антибіотиків не обійтися.

У період загострення бронхіту також спостерігається інтоксикація: підвищується температура тіла, з'являються головний біль, слабкість, стомлюваність, сильне потовиділення. Тому дуже важливо дотримуватися питного режиму (рясне тепле пиття) та відпочивати. Як правило, таке ускладнення лікується вдома з дотриманням усіх порад лікаря. Але інколи доводиться й госпіталізуватися.

Примітка для курців

Найгірше таке ускладнення проходить у людей, які курять (особливо, коли людина вже має й бронхіт курця). Органи дихання є основною мішенню впливу тютюнового диму, тому куріння відіграє провідну роль в патогенезі розвитку захворювань бронхо-легеневого апарату. Під дією компонентів тютюнового диму знижується активність війок миготливого епітелію, тому отримати тривалий бронхіт після вірусу курцеві значно легше.

Доведено також, що куріння тютюну підвищує ризик розвитку інфекцій дихальних шляхів - пневмонії, що викликаються Streptococcus pneumonia, Haemophilus influenzae і Legionella pneumophila. Курці частіше хворіють на пневмонію, і куріння є одним з факторів, який подовжує її перебіг.

У курців, які страждають пневмоніями, відзначаються великі терміни госпіталізації, затяжного перебігу, частіше спостерігаються ускладнення. Крім того, куріння значно знижує ефективність лікування хворих пневмоніями.

Відмова від куріння – найкраща порада лікаря-пульмонолога своєму пацієнту! Якщо для вас це поки неможливо, дотримуйтеся простих порад на період лікування:

• Уникайте компанії курців;
• Тримайте біля себе жувальні гумки та м’ятні цукерки;
• Уникайте напоїв, які містять кофеїн: вони можуть спровокувати бажання перекурити;
• Коли у вас виникає бажання курити, глибоко вдихніть та затримайте ненадовго дихання;
• Заховайте якомога далі всі речі, які асоціюються з палінням – запальнички, попільнички, портсигари тощо
• Влаштовуйте собі приємності після кожної сигарети, якої ви уникнули сьогодні

Порадьтеся з лікарем щодо використання систем нагрівання тютюну: там виключено процес горіння, який найбільше шкодить легеням. Чому саме горіння є небезпечним? Тютюновий дим  та табачні смоли містять велику кількість вільних радикалів, які, проникнувши в дихальні шляхи, порушують баланс у дихальній системі, формуючи окислювальний стрес.

При затягуванні однієї сигарети в дихальні шляхи надходить понад тисячу цих органічних високореактивних сполук, які призводять до пошкодження клітинних мембран легеневої тканини. На противагу цьому, прилади, що нагрівають тютюн до температур нижче 350 градусів, знижують рівень шкідливих речовин, в тому числі монооксиду вуглецю в середньому на 90% порівняно із димом сигарети.