Макрон їде вмовляти президента Бразилії стати на бік України ‒ Bloomberg
Сьогодні президент Франції Емманюель Макрон починає триденний візит у Бразилію, в рамках якого він, зокрема намагатиметься переконати місцевого лідера Луїса Інасіо Лулу да Сілву зайняти бік України у питаннях протистояння з Росією.
Лула досі намагався позиціонувати свою країну як нейтральну державу, яка може підтримувати зв'язки як з Росією, так і з Україною, пише Bloomberg. Макрон став одним з найактивніших політиків у питанні війни, попереджаючи західних союзників про те, що президент Росії Владімір Путін становить екзистенціальну загрозу для Європейського Союзу.
Зі свого боку Лула хоче, щоб Макрон припинив свою опозицію до угоди про вільну торгівлю ЄС з південноамериканським блоком Меркосур (Аргентина, Бразилія, Уругвай і Парагвай). Переговори тривають більше двох десятиліть, але дискусії зупинилися п'ять років тому на тлі нових європейських екологічних вимог.
За словами французьких офіційних осіб, Макрон розглядає Бразилію як ключового гравця серед країн, що розвиваються, особливо з огляду на те, що вона на ротаційній основі головує в групі країн G-20, до якої входять найбільші економіки світу.
Французький лідер робить ставку на те, що його розбіжності з Лулою щодо вторгнення Росії в Україну можуть бути зменшені, додали чиновники, навіть незважаючи на те, що Бразилія вважає, що обидві сторони поділяють провину за війну.
Лула неодноразово відкидав ідею озброєння України, стверджуючи, що стратегія США і ЄС підриває перспективу вирішення війни завдяки переговорам. Позиція Бразилії значною мірою резонує на Глобальному Півдні, який відноситься до країн з економікою, що розвивається.
Нагадаємо, Емманюель Макрон відкрито говорить про необхідність введення іноземних військ в Україну, щоб запобігти просуванню Росії: це революція у французькій політиці. Як пише The Times, відчуження французького лідера в ретроспективі може виявитися однією з найбільших помилок Владіміра Путіна. Видання зазначає, що політика Макрона змінилася після багатьох років власних інтересів, наївності та контрпродуктивної демонстративності.