Україна отримала інформацію про найсекретнішу зброю Путіна: розмова з офіцером ЗСУ

Річ у тім, що основна бойова частина ракети, хоч і деформувалася, але залишилася неушкодженою. Про це у розмові з 24 Каналом розповів офіцер ЗСУ Тарас Березовець. Більше цікавих тем – читайте далі у матеріалі.

План Путіна спрацював, він загнав Захід у пастку

Еммануель Макрон заявив, що організатори теракту в Москві з ІДІЛ начебто намагалися здійснити кілька спроб нападів і у Франції. Він висловив співчуття у зв'язку з трагедією в Москві й пообіцяв навіть посилити співпрацю з Росією щодо боротьби з тероризмом. Минулого тижня ми обговорювали його заяву про можливе введення військ НАТО в Україну, а тепер ось така нова заява. Чи можна це пов'язати, і чи можна сказати, що це і була одна із цілей Кремля – вийти з міжнародної ізоляції?

Понад два роки – з моменту повномасштабного вторгнення в Україну – Кремль опинився в міжнародній ізоляції. Владімір Путін – це парія (особа, виключена з політичного, соціального життя – 24 Канал), з яким не спілкуються, якому не телефонують лідери вільного світу.

І єдиний, підкреслюю, єдиний шанс у нього викликати бодай якісь співчуття щодо Росії й відновити в якійсь формі співробітництво з урядами західних країн – це було саме здійснення теракту на російській землі.

Думаю, що ні в кого не викликає сумніву, що Путін є настільки абсолютно цинічною, збоченою потв**ою, що в нього навіть не з'являться сумніви щодо того, аби вбити десятки-тисячі росіян, аби отримати один-три прямих телефонних дзвінків від західних лідерів. Такою загалом і була ціна для тих росіян, які стали жертвами цього терористичного акту в "Крокус Сіті Холі".

Сьогодні ми не можемо розраховувати на те, що розслідування, яке проводитиме російська влада, буде безпристрасним, об'єктивним і чесним. Ба більше, ця терористична операція могла бути під чужим прапором – fals fleg операцією. Тобто, за нею можуть стояти, власне, російські спецслужби.

Утім, для Путіна немає значення, яку ціну заплатять пересічні росіяни надалі, для того, щоби він міг спілкуватися із лідерами цивілізованих країн, відновлювати з ними співпрацю. І, загалом, все це відбувається. Тож, ми маємо констатувати чітко й об'єктивно, як би нам це не подобалося – розрахунок Путіна сьогодні спрацьовує.

План Путіна спрацював / Getty Images

Теракт в підмосковному торговельному шопінг-молі відновлює до певної міри контакти між Москвою й західними столицями. Це не означає, що відновлюється довіра та старий рівень співробітництва. Ні, безперечно, нічого з цього не буде. Але Путін знайшов саме ту важливу, дуже болючу тригерну точку, натиснувши на яку, він отримав потрібну реакцію від лідерів таких, як Еммануель Макрон, Джо Байден, Олаф Шольц та інших лідерів вільного світу.

Чому так сталося? Для Заходу терористичні акти й взагалі боротьба з тероризмом – це надзвичайно чутлива тема, адже жертвами терористичних актів в цивілізованих країнах стали тисячі громадян. Ба більше, тема ісламського фундаменталізму, боротьба з "Ісламською державою" – безкомпромісним ворогом усього цивілізованого – абсолютно зрозуміла.

Путін чітко використав цю психологічну матрицю, пастку, в яку він загнав західних лідерів. Тому його розрахунок наразі спрацьовує.

Поки що я був би обережний щодо подальших прогнозів відновлення співпраці, тому що відновити рівень довіри майже неможливо. Росія зробила занадто багато і сама вдавалася до актів тероризму. Але поки залишається версія щодо причетності ІДІЛ. Поки вона не спростована іншими, очевидно, що Захід буде більш готовий до співпраці з Росією, буде пропонувати їй, зокрема, допомогу.

Ба більше, що саме західні уряди намагалися цій трагедії запобігти. Саме посольства США, Великобританії, Чехії, Німеччини й інших держав попереджали про подібний терористичний акт. Навіть казали, що станеться це в місці масового скупчення людей й що там було конкретно прописано концерти і масові заходи. Усе так і сталося.

Що насправді могло статися в "Крокусі"

Це виводить нас на дві ключові версії того, що могло статися в підмосковному концертному залі:

• російські спецслужби банально проспали цей теракт і вони, маючи всю інформацію, нічого не зробили;
• вони, знаючи, що все це було, використали це саме як спецоперацію проти Заходу і проти власних громадян;
• і третя версія – конспірологічна, в цьому випадку може бути так, що російські спецслужби вирішили підставити диктатора й, знаючи і володіючи повною інформацією, насправді сприяли цьому теракту. Тому що цей теракт спрацював проти нього.

У будь-якому випадку для багатьох росіян стало очевидним, що вони не живуть в безпеці, попри те, що вони обміняли свої свободи. Це був такий суспільний договір – обміняти свободи і права на умовну безпеку. Усе це абсолютно зруйнувалося. І ми бачимо, що росіян вбивають так само, безжалісно, як це було в "Норд-Ості", як було в Беслані, та як було в Буйнакську, під час вибухів на Каширському шосе в Москві тощо.

Тобто, цей тваринний первісний страх росіян перед терактом знову повернувся. Тепер довіри до Путіна буде набагато менше, ніж це було 20 років тому – на початку його першої президентської каденції, коли він вимивав свій знаменитий мем "Будєм мочіть іх в сортірє".

Вийшло так, що мочити в "сортірє" довелося простих росіян. Адже саме в публічних туалетах "Крокус Сіті Хол" знайшли свій останній прихисток десятки росіян. Вони просто померли і задихнулися від чадного газу.

Які розбіжності є у версії з "причетністю" України

Попри всі факти російська пропаганда продовжує звинувачувати у цьому теракті Україну. Пропагандист Дмітрій Кисельов сказав, що ІДІЛ так не працює. Хоча знову ж таки організація сама взяла на себе відповідальність. Як ви гадаєте, чому саме так зараз працює пропаганда Кремля? Вони все-таки хочуть посіяти більшу ненависть до українців серед свого населення?

Було б дивно, якби Кремль не скористався цією трагедією. А це справді трагедія, тому що загинули в більшості абсолютно невинні мирні громадяни, як би ми не ставилися до них.

Хоча, як ми бачимо по розслідуваннях окремих журналістів, того ж самого російського журналіста Олександра Невзорова, один з загиблих терористів виявився запеклим (z-патріотом – 24 Канал), а його рідний брат навіть воював в Україні на боці злочинних російських збройних сил. На жаль для нього, звичайно, не для нас, людина знайшла такий кінець.

Але все ж таки переважно це були пересічні громадяни, які, думаю, могли не цікавитись політикою, навіть не ходити голосувати за Путіна. Тож вони просто заплатили своїми життями за чергову авантюру кремлівського диктатора.

Теракт у "Крокусі" / РосЗМІ

Щодо спроб притягнути до цієї історії Україну – було б дивно, якби склалося по-іншому. Попри очевидні розбіжності цієї версії і те, що терористи безкарно, спокійно, на тій же самій машині, не міняючи номери, проїхали сотні кілометрів, попри план перехоплення, який нібито був залучений, і майже втекли в Білорусь.

Насправді їх затримали за менше ніж 50 кілометрів від кордону з Білоруссю в селищі Теплий дорогою до Гродна. Тоді як до українського кордону їм залишалося втричі більше. І незрозуміло про яке вікно на українському кордоні говорив диктатор Путін, через яке вони нібито мали проскочити, коли там суцільна зона бойових дій.

Я так уявляю: терористи під'їжджають на цьому білому Renault Logan до кордону, але ж там кордон та частина контролюється російськими силовиками. І російські прикордонники, віддаючи їм честь, спочатку їх пропускають в якесь вікно, де їх радісно з нагородами, державними дзвінками зустрічає хто? Буданов, Малюк, чи хто їх має тут зустріти?

Це виглядає настільки по-дурному, як казав свого часу один харківський політик, маргінальний нині, що говорити про цю версію і вірити в неї можуть хіба що абсолютно упо**ті споживачі російської пропаганди.

Ці звинувачення були одразу відкинуті як українськими офіційними особами, так і всіма західними урядами, які одразу заявили про відсутність будь-яких доказів причетності української сторони до цього. І найголовніше – в Україні немає сил, підрозділів державних або як кажуть non-state actors, тобто будь-яких недержавних учасників, які могли б діяти подібними варварськими методами. Нас не навчають такого.

Тобто, ця специфіка захоплення і вбивства заручників – це специфіка російських спецслужб. Так працює фсб, яка вбила понад сотню російських заручників в "Норд-Ості", отруївши їх газом разом з терористами. Вони їх вбили. Вони захоплюють заручників так, як це відбувається під час війни в Україні, коли прикриваються українськими дітьми, жінками, – це їхні методи. Тобто тут все називається "за Фройдом".

Вони так ретельно намагалися вигадати цю версію, що насправді всі сліди можуть у підсумку вивести на них самих.

Путін так довго вигадував змови, що сам став жертвою

У США після стрілянини в "Крокус Сіті" знову закликали своїх громадян залишити територію Росії, а ІДІЛ анонсує нові теракти, зокрема теракти проти Путіна. Це робиться навмисно, щоб показати, що і Путін у небезпеці?

Звісно, ми ж розуміємо, що будь-який диктатор, вигадуючи різні теорії змови і звинувачуючи своїх ворогів в абсолютно негуманних методах ведення війни, насправді так само може стати маріонеткою, якою починає грати його найближче оточення. Путін так довго вигадував різні теорії змови, що сам став жертвою власної пропаганди.

Тож, очевидно, що оточення маніпулює страхами Путіна, його фобіями, що на нього в будь-який момент можуть здійснити замах, вбити. І тому він став особою, якою, будемо казати відверто, маніпулювати насправді не складно, навіть якщо вона перебуває на найвищій посаді. Адже це людина, яка перебуває в стані стресу, яка постійно налякана.

Прикладів подібних маніпуляцій в історії є безліч. Усі диктатори, зокрема і новітнього часу, були одержимі страхом того, що їх можуть вбити. Можемо згадати досвід Муаммара Каддафі (диктатор Лівії – 24 Канал) і Саддама Хусейна (іракський диктатор – 24 Канал). І цим активно користувалися їхні найближчі поплічники.

Щодо версії причетності "Ісламської держави" до вчинення подібних актів. Очевидно, що це не версія, а єдиний варіант, який на сьогодні є. "Ісламська держава" є давнім і затятим противником не тільки західних урядів. Насправді Росія є прямим і безжальним ворогом ІДІЛ. Росія дуже довгий час підтримувала ключового безкомпромісного ворога ІДІЛ – уряд Башара аль-Асада в Сирії.

Дивіться, у середовищі кримінальних елементів є таке поняття як "злодії в законі" й ті, хто ці закони ламає – той, хто йде на співпрацю з правоохоронними органами. З погляду "Ісламської держави" – Талібан, якому активно допомагав прийти до влади, зокрема уряд в Москві, є саме таким, тому що він пішов на співпрацю з росіянами.

Вони пішли на співпрацю з іншими урядами, відмовилися багато в чому від шляху війни з невірними і тому вони мають бути знищені разом зі своїми поплічниками. І тому для ІДІЛ боротьба з Росією, боротьба з Путіним є абсолютно логічним, натуральним шляхом проведення їхньої боротьби.

Насправді Росія в особі "Ісламської держави" стикнулася не просто з безкомпромісним, а дуже підготовленим, дуже винахідливим ворогом, більш безжальним і ще більш цинічним у знищенні цивільного населення, ніж терористичний режим самого Путіна.

Ми бачили, наскільки ефективно менше ніж за 20 хвилин 4 бойовики "Ісламської держави" винищили стільки осіб. Здається, на цей момент, вже понад 150 вбитих підтверджено. Тобто, вони знищили учотирьох кожен по 40 цивільних російських громадян. Це свідчить насамперед і про рівень їхньої підготовки, і розвідки, яка нами проводилася.

Один з підозрюваних терористів / РосЗМІ

Тому Росія насправді опинилася у дуже складній ситуації. Це лише початок їхніх проблем. Вони настільки захопилися війною з Україною, що насправді "проспали" те, що відбувається в їхньому тилу. Сумнівів у тому, що "Ісламська держава" вчинятиме нові акти тероризму на російській землі – немає. Очевидно, що вони можуть бути ще масштабнішими з використанням хімічної бактеріологічної зброї, з використанням потужніших вибухових елементів.

Росія насправді тільки заходить в смугу своїх чергових проблем. Боротися з цим ворогом – це не боротися з простими росіянами, які виходять з плакатиками абсолютно не озброєні на мітинги за Навального. Це зовсім інша історія. Це мотивований ворог, дуже підготовлений, озброєний і найголовніше дуже втаємничений.

Підготовка цих терактів, як ми бачимо, їм вдалася. Вони провели їх в абсолютній таємниці. Ба більше, зараз будь-які спроби зробити, прив'язати їх до Росії насправді призведуть до протилежного ефекту. Тобто, ці спецслужби, які працюють над фейковими версіями, зариватимуть себе ще більше.

Займаючись вигадуванням фейкових ворогів, вони втрачають ресурси. Тоді, як ІДІЛ готуватиме наступні терористичні акти, які будуть реалізовані, я впевнений, найближчим часом у Росії.

Якими будуть подальші кроки Путіна

Як ще потенційно Путін може використати цей теракт? У Центрі протидії дезінформації говорили, що Росія навмисно зараз звинувачуватиме Україну для того, аби отримати привід для нової хвилі мобілізації, або щоб Путін оголосив загальну мобілізацію. Хоча ж прихована досі продовжується. Як гадаєте, чи може це стати приводом? Бо насправді їхня пропаганда майже не говорить мобілізацію.

Цей аргумент мав би сенс в тому випадку, якби з самого початку вдалося прив'язати цей терористичний акт до України. Насправді потяг вже пішов і скільки б вони зараз не намагалися притягти за вуха версію про "причетність" України, у неї вже, відверто кажучи, не повірять навіть упо**ті російські громадяни.

Можливо, вона десь на фоні залишиться. Можливо, вони знову ж таки спробують педалювати під час судового процесу. Але після публічних катувань, яким були піддані підозрювані, коли одному з них відрізали вухо, а іншого катували електрострумом, – зараз ніхто в цю версію не повірить.

Думаю, що цей аргумент про мобілізацію не має сенсу на сьогодні. По-перше, у Кремля немає проблем з мобілізацією своїх громадян, вони і так абсолютно безперешкодно їх залучають: когось за гроші, когось за ідею, а комусь просто немає чим займатися – абсолютна безвихідь. По-друге, ще раз повторюю, прив'язати Україну в цій історії не вдасться.

Думаю, що це використають насамперед для посилення цензури, як би нам не здавалося, що куди ще більше можна закручувати гайки.

Ми вже чуємо голоси про повернення смертної кари, і тут Путін може теж зіграти, тому що ця тема безперечно благодатна для нього. І вона популярна, його електорат цю ідею точно підтримуватиме. Не факт, що вони це зроблять, але вони спробують її покрутити в публічному просторі, подивитись на реакцію. Однак це не означає, що вони до неї насправді зможуть дійти.

Зрозуміло, що ця історія буде використана насамперед для репресій проти громадян Центральної Азії. Ми вже бачимо, що погроми, які зараз починають відбуватись в окремих регіонах: їм палять бізнес, нападають. Посольство Киргизстану попросило своїх громадян утриматися від поїздок в Росію, посольство Таджикистану попросило своїх громадян не виходити ввечері на вулиці, тому що вони можуть стати жертвою лінчувальників.

Думаю, що зараз ця ненависть насамперед виллється на мільйони ні в чому невинних мирних громадян Центральної Азії, які перебувають в Росії, хто легально, а хто ні. Це теж велика проблема, тому що це викликає тільки радикалізацію. Коли до мийника вікон чи до офіціанта в ресторані приходять з обшуками, вивертають все, звинувачують його в тому, що він нібито є ісламським бойовиком, то абсолютно мирна людина може звернутися до цих ісламських терористичних організацій.

І тому ці репресії, найімовірніше, матимуть зворотний ефект і ще більше збільшать кількість прихильників радикальних ісламських терористичних угруповань.

Росія посилила ІПСО проти харків'ян

Російське видання, з посиланням на співрозмовників в адміністрації президента Росії, написало, що Кремлю не вистачає 300 тисяч бійців, тому для мобілізації нібито все готово. Також пишуть, що начебто планується взяти в облогу найбільше місто на сході України – Харків і кажуть, що не стиратимуть його з лиця землі. Водночас речник Владіміра Путіна Дмітрій Пєсков нещодавно сказав, що триває не "спецоперація", а війна. То ж чи справді Росія готується до чогось масштабного?

Дивіться, Пєсков слово "війна" використовує вже не перший раз. Тобто те, що не дозволено іншим громадянам країни, Пєскову дозволено. Він може так робити, знаючи, що не буде за це покараний. Тому я б не робив особливого акценту на черговому використанні путінським спікером слова "війна", яке вже траплялося і не призводило до жодних дій.

Крім того, треба зрозуміти логіку нашого противника. Я вже говорив, що у Росії немає нестачі добровольців, їм не бракує громадян, які готові брати участь в війні проти України. Насамперед з економічних міркувань.

Щодо версій, які російська пропаганда вкидає, зокрема про Харків. Зрозуміло, що це інформаційна спецоперація і все це робиться навмисно. Чому про це кажуть? Для того, щоб зламати дух і спротив харків'ян та українських Сил оборони. Переконати, мовляв, росіяни все одно захоплять Харків, але не знищуватимуть його, зайдуть мирно, цивілізовано, тільки треба здатися.

Вони ж намагалися про все це сказати ще на початку. Згадайте, який наратив транслювали російські пропагандисти на початку війни? Вони казали наступне:

• ми не воюємо з мирними людьми;
• українська армія нам не ворог, це наші друзі. Наш ворог – це нібито "режим нацистів і наркоманів Києва", тому нібито боротимуться тільки з ним;
• ми завдаємо ударів тільки по військових об'єктах, цивільна інфраструктура не цікавить, тому, мовляв, перебувайте вдома, зараз прийде російська армія, "наведе порядок і все буде спокійно".

Тоді все це не подіяло, принаймні на абсолютну більшість наших громадян. Зараз йде намагання знову повторити цю історію. Ми знаємо, як вони вміють воювати, вони знищують повністю все. Жодне українське місто, яке було взяте противником після початку війни, окрім тих, які були захоплені зненацька, ні один населений пункт не взяли так, як вони розповідають у своїй пропаганді.

Мар'їнка припинила існувати, Бахмута – немає, Авдіївки – немає. Те саме чекає на долю інших українських міст, які росіяни хочуть захопити. Тому всі ці версії вони можуть залишити хіба для себе або для дуже довірливих людей. Вони не вміють воювати цивілізовано. Тому ще раз повторюю – це інформаційна спецоперація, а до подібних вкидів треба ставитися дуже і дуже уважно.

Україна отримала унікальну інформацію про зброю Росії

Ворог завдає по Україні ракетних ударів. Зокрема 25 березня вибухи лунали в Одесі, а вранці окупанти вдарили по Києву двома балістичними ракетами з тимчасово окупованого Криму. Усі цілі збили й начебто це були ракети "Циркон". Що це за така активізація ударів?

Це друга атака з використанням ракет "Циркон". Ми можемо говорити про це з великою ймовірністю, бо вже є підтвердження – фотографії збитих ракет і це справді нагадує бойову частину російської гіперзвукової ракети "Циркон". Приблизно три роки тому її представляв Путін як "диво-зброю", яка нібито здатна долати західну систему ПРО. Але, як ми бачимо, Путін вчергове збрехав. Обидві ракети "Циркон" були збиті.

Сьогодні (25 березня – 24 Канал) в Києві справді пролунали вибухи. Вони були від того, що спрацювала система ППО і від того, що впали уламки, які пошкодили будівлі. Відомо тільки про постраждалих, унаслідок цього удару ніхто не загинув.

Сьогоднішня атака могла мати прив'язку до Дня Служби безпеки України, який відзначають 25 березня. Цілком можливо, що противник намагався завдати ударів саме по урядових будівлях, які пов'язані з головною української спецслужбою. Але це лише версія, точні деталі встановить слідство. Хоча це абсолютно притаманно схибленій логіці, за якою діє наш противник.

Ці гіперзвукові ракети мають швидкість майже 11 тисяч кілометрів на годину. Відповідно польотний час такої ракети з території тимчасово окупованого Криму до української столиці складає лише близько трьох хвилин.

Ракета "Циркон" / Naked Science

Це випробування. Противник випробовує, як сам вважає, свою найстрашнішу зброю в бойових умовах. Росіяни намагаються використати війну для бойового випробування своїх видів озброєння.

Перший раз, коли противник запустив одну таку ракету, вона також була збита. І другий раз ми бачимо, що ці ракети не досягли поставлених цілей. Це означає, що західні системи протиповітряної оборони здатні впоратися зі зброєю, про яку Путін казав, нібито вона є невразливою для будь-яких найсучасніших систем, зокрема американських Patriot.

Зрозуміло, що бойові частини подібних ракет ретельно вивчатимуть, з ними працюватимуть фахівці. Для росіян це дуже погані новини, бо, як ми вже побачили на фотографіях збитих "Цирконів" у соцмережах, то там насправді є над чим працювати.

Основна бойова частина ракети майже неушкоджена. Вона деформована, але майже неушкоджена. Так, до рук наших і західних спеціалістів потрапить унікальна інформація. І що тоді далі? Які козирі залишаться у рукаві Путіна, якщо його найсекретніша зброя більше такою не буде? Для нього це дуже погані новини.

Чому саме зараз б'ють по енергетиці

Останнім часом ракетні атаки ворога були націлені на критичну інфраструктуру, зокрема на енергетику. Також завдавали ударів "Шахедами" по Одещині, там перебої зі світлом. У Харкові люди досі без електроенергії. Чому саме зараз росіяни б'ють по енергетиці?

Є декілька складових, чому противник змінив свою тактику. Росія упродовж 2023 року використовувала "Шахеди" і крилаті балістичні ракети для ударів по енергетичній інфраструктурі. Але взимку, коли ми найбільше очікували подібних атак, – цього не сталося.

Усе через те, що тоді противник не накопичив потрібної кількості ракет. Зараз вони здатні виробляти близько 100 ракет на місяць. Росіяни збирали їх упродовж всієї зими та почали використовувати тільки зараз. Тому перше пояснення – не було такої кількості ракет.

Чому повернулися до знищення енергетичної інфраструктури? З одного боку, це жест відчаю, бо вони бачать, що українська економіка, військові об'єкти, військова промисловість продовжують працювати. Щось треба з цим робити, бо великих успіхів на фронті противник сьогодні немає. Треба демонструвати щось для власного населення, як жест нібито "перемоги".

Крім цього, ворог сподівається, що буде пауза з постачанням ракет для систем протиповітряної оборони. Вони вважають, що якщо зараз виснажать наші запаси ракет, то тоді матимуть певний інтервал для того, щоб завдавати ударів по інфраструктурі, а нам не буде чим відповідати. Тобто їхній розрахунок виходить з того, що західні партнери не нададуть потрібної кількості ракет для систем ППО. Тому зараз треба інтенсифікувати кількість обстрілів.

Вони справді їх збільшують, роблять дуже складні маршрути. Зокрема, одна з таких ракет залетіла на територію сусідньої Польщі та офіційно перебувала у її повітряному просторі 39 секунд. Ця ракета не була збита польською ППО, а потім вдарила по об'єкту у Львівській області.

Тому противник виходить з того, що має зараз, думає, що зможе виснажити нашу систему ППО, а далі безкарно завдавати ударів по об'єктах як цивільним, так і військовим. Але зрозуміло, що цього не станеться, ніякої паузи не буде. Їхні розрахунки вчергове виявляться хибними.

Щодо об'єктів у Львівській області, то ми знаємо, що росіяни влучили в наземну інфраструктуру одного з підземних сховищ газу "Укртрансгазу", було пошкоджено технологічне обладнання. Вони справді хочуть бити й знищувати підземні газосховища і газові компресорні станції? І для чого їм це робити, якщо вони також користуються цією інфраструктурою?

Це із серії, а навіщо завдавати 8 ракетних ударів по дамбі Дніпровської ГЕС, знаючи, що радянські інженери її розрахували так, що вона може витримати навіть ядерний удар? Так, ГЕС може бути пошкоджена, виведена з ладу на якийсь час, але знищити цю дамбу неможливо. Проте вони не пошкодували 8 дорогих ракет, які могли б використати деінде. Тут те саме – для чого завдавати ударів по об'єктах, які насправді не коштують навіть ціни тієї ракети. Але це питання до росіян.

Часто це робиться з демонстративною метою, аби щось показати й не має жодного військового значення. Це ведення війни абсолютно нечесними, злочинними методами, це порушення правил війни відповідно до міжнародних норм. Але вони так воюють. Якщо ми кожного разу почнемо шукати логіку в діях Путіна і російського міністерства оборони, то поїдемо дахом, тому що логіки там насправді немає. Часто-густо основною метою є банальний терор.

Для чого завдавати ударів по Заходу України, який глибоко в тилу? Для того, щоб тримати у страху й паніці всі регіони, щоб показати, що немає безпечних місць на території України. Ви скрізь можете стати жертвами російських ударів, от і все. Це тільки терор.

Що показала реакція Польщі на російську ракету

Чи можемо ми шукати логіку у діях Польщі? Напередодні російська ракета залетіла на 4 кілометри вглиб їхньої території. У Польщі кажуть, що вирішили її не збивати, бо зрозуміли, що вона повернеться до України, а якби збили, то ракета завдала б більшого ризику місцевим жителям. Що ця ситуація нам показує? І чи Путін надалі так випробовуватиме Альянс?

Можу сказати, що аргумент, який використала польська сторона, звичайно цікавий, але не витримує жодної критики. Можемо порівняти це з тим, як діяв уряд Туреччини, коли російські штурмовики "зачепили крилом" територію країни. Вони тоді залетіли у Туреччину на відстань близько 2 кілометрів і були збиті.

До речі, президент Реджеп Ердоган заздалегідь попередив Путіна, щоб російська авіація, яка бомбардує цивільні об'єкти на території Сирії, навіть не думала залітати на територію Туреччини. Якщо таке станеться, їх негайно зіб'ють.

Але Путін не повірив цим попередженням і навмисно дав вказівку спровокувати, подивитись на реакцію та отримав відкоша. Тоді російські пілоти були вбиті. Вони спустилися на парашутах і на землі їх просто добили. Після того Росія оголосила бойкот турецьким товарам, боролася з їхніми апельсинами, але в підсумку Путін пішов на примирення і жодного покарання чи компенсації Ердоган йому не надав.

Тоді час, на який російські літаки залетіли на територію Туреччини, був ще меншим, ніж 39 секунд. Якщо не помиляюся, то мовилось про близько 20 секунд, але пілотам турецьких ВПС цього цілком вистачило.

Тоді виникає питання, чи могли пілоти F-16, які патрулювали цю ділянку у Польщі, збити російську ракету? Очевидно, що так. Чому вони цього не зробили? Тому що була відповідна команда. Це велика проблема й не тільки для Польщі, але й для НАТО, бо показує справжню готовність зустрічати російську агресію не на словах, а на діях.

Де в Польщі зафіксували російську ракету: дивіться на карті

Крім цього, звучав аргумент, мовляв, ракета не мала жодної цілі на території Польщі. Мені цікаво, як вони визначили це за 39 секунд, коли ракета залітала й дуже швидко міняла свою траєкторію. Що це означає? Якщо ракета вбиває українців, ми її пропускаємо, а якщо вбиватиме поляків, то не пропускаємо? Тоді постає ще одне питання – це справді партнерська поведінка? На жаль, питання риторичне.

Чи Путін і надалі випробовувати Польщу та інші країни? Тому що це не перший такий випадок. Тим паче зараз у Польщі весь час підіймаються F-16, коли в Україні оголошують повітряну тривогу, знаючи, що ракети можуть залітати у їхній повітряний простір.

Мені здається відповідь очевидна. Якщо це вдалося, а це вже третя провокація з ракетою, а уламки вже падали на землю Польщі, то 100% буде нова провокація. Путін побачив, що йому дають це робити. І згідно з його логікою, це означає, що він може підвищувати рівень ескалації.

На жаль, в логіці дій Путіна це означає, що наступного разу ракета може не пролетіти через територію Польщі, а вразити там якийсь об'єкт. І він просто скаже, що це було помилково, або знову вигадуватиме, що це нібито не російська ракета, а українська ППО, яка її збивала. Уже один раз таке було.

На жаль, така дуже квола поведінка перед обличчям агресора й терориста тільки ще більше його провокуватиме. Але це рішення, яке ухвалили наші партнери, і їм за нього відповідати.

Чи дійсно Шольц міг врятувати Україну від ядерного удару

Західна преса пише, що канцлер Німеччини Олаф Шольц нібито запобіг можливому ядерному удару по Україні. У матеріалі мовиться, що США восени 2022 року начебто побоювалися, що Путін завдасть ядерного удару, а для того, щоб цьому запобігти під'єднали Китай. Але країна нібито допомогла лише тоді, коли Шольц особисто відвідав Пекін і поговорив із Сі Цзіньпіном. Чи могло таке бути насправді, чи це лише спроба підвищити лідерство Шольца на тлі його конкуренції з Макроном?

Про історію з тим як західні уряди, зокрема Німеччини, зупиняли Путіна від використання ядерної зброї наприкінці 2022 року, писали впливові західні видання. Тому це цілком може бути правдою. Так само як ми знаємо, що правдою є те, що саме непримиренна позиція Китаю та Індії стосовно використання ядерної зброї, врешті-решт, стала останнім ключовим аргументом для Путіна цього не робити.

Я не виключаю, що все могло бути саме так, але варто сказати, що не один Шольц тиснув. Уряди США, Великої Британії активно працювали й тиснули на Пекін і на Нью-Делі. У підсумку цей тиск спрацював.

Якою вагомою тут була місія Олафа Шольца мені невідомо, але, я думаю, що він працював як відповідальний політик, який розуміє всі наслідки. Ба більше, він сам походить з родини, яка пережила жахи Другої світової війни. Шольц прекрасно все це усвідомлював. Тому наскільки б не видавалися незначними ці зусилля, але робота всіх західних лідерів дала нам потрібний результат.