Велика рогата проблема чекає на вирішення

Аграрний комітет парламенту спільно з Мінагрополітики та виробниками молока напрацював план дій щодо виведення молочної промисловості з глибокої кризи. Ця галузь протягом останніх 7 років втрачає в середньому 6-7% поголівʼя і близько 5% виробництва щороку. Україна впевнено рухається до залежності від імпорту молочної продукції і якщо цей тренд не зупинити, ризикує втратити галузь вже в недалекій перспективі.

План виживання

План виходу з кризи був напрацьований на базі комітетських слухань у Яготині. Там урядовці, депутати та виробники дійшли згоди головному: діяти слід негайно. Вже не йдеться про повернення до ідилії у вигляді корови в кожній селянській хаті. Зараз головне: ліквідувати загрозу для продовольчої безпеки країни з усвідомленням, що коштів у державному бюджеті обмаль і використати їх на відновлення слід з максимальною ефективністю.

Комітет Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики затвердив такі рекомендації Уряду, міністерств економічного блоку та НБУ:

• Розробити та схвалити Концепцію Державної цільової економічної програми розвитку тваринництва на період до 2033 року;
• Передбачити у державному бюджеті окрему статтю "Державна підтримка розвитку тваринництва";
• Збільшити суми підтримки за утримання великої рогатої худоби (спеціальна бюджетна дотація для утримання ВРХ);
• Розв'язати проблему розрахунків торговельних мереж з виробниками молока;
• Спільно з громадськими об’єднаннями визначити перспективні розміри молочних ферм для забезпечення можливості якнайшвидшого відновлення втрачених за останні роки обсягів виробництва молока;
• Залучити кошти міжнародних донорів на реалізацію програми відродження молочної галузі;
• Забезпечити підприємствам молочної галузі пільговий доступ до державної кредитної програми "5-7-9";
• Надати інвесторам проєктів у молочній галузі доступ до фінансових ресурсів в процесі формування та виконання Плану програми Європейського Союзу "Ukraine Facility";
• Забезпечити оптимальний режим транспортної логістики та митного супроводу експорту молочної продукції, зокрема, в частині застосування окремих черг для автомобілів, що перевозять молочну продукцію (особливо швидкопсувну);
• Посилити роботу по боротьбі з тіньовим ринком молокосировини та молокопродуктів, а також фальсифікацією (продовольчим шахрайством) молочної продукції, в тому числі й шляхом підготовки змін до законодавчих та нормативно-правових актів;
• Збільшити строки повернення валютного виторгу при реалізації зовнішньоекономічних контрактів із молокопродуктами у випадках виникнення затримок при доставці (транспортуванні) такої продукції та / або її оплаті з вини покупця.

Виконавчий директор Спілки молочних підприємств України Арсен Дідур вважає, що цей план дій цілком здатен дати старт виходу галузі з кризи. Але за умови, що Уряд візьметься за справу негайно.

"За 2023 рік імпорт молочної продукції в Україну зріс на третину, а якщо врахувати тіньові поставки, то оцінки доходять до зростання на 60%. Це надзвичайно загрозлива тенденція. Щоб не втратити внутрішній ринок, Міністерство аграрної політики та Уряд загалом мають діяти невідкладно", — відзначив виконавчий директор СМПУ.

Ставка на індустріальне виробництво

Перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький анонсує появу нової державної програми підтримки тваринництва вже незабаром. На його думку, бюджетне фінансування слід зосередити не на індивідуальних господарствах, які утримує населення, а на промислових компаніях, здатних забезпечити виробництво за стандартами якості ЄС.

"Як би ми не хотіли, населення не буде здатне забезпечити якість продукції екстракласу чи навіть вищого ґатунку. І це вже незворотний процес. Цей тренд триватиме. Тому на нашу думку єдина перспектива молочного сектору — це промислове виробництво".

За урядовими даними, якісні характеристики молока, яке виробляють господарства населення надзвичайно низькі: 82% другого ґатунку та 18% першого ґатунку. Натомість індустріальні виробники молока забезпечують переважно виробництво молока класу екстра та вищого ґатунку, яке відповідає стандартам Євросоюзу. Водночас на населення припадає близько 70% виробництва. Через це у разі затримки з планом дій вимальовуються нерадісні перспективи для галузі в міру наближення до України до членства в ЄС.

Підтримка попри війну

Голова Комітету Верховної Ради з питань аграрної та продовольчої політики Олександр Гайду відзначає, що протягом повномасштабного вторгнення агросектор зазнав прямих збитків на суму 8,7 млрд доларів. А якщо врахувати ще й непрямі втрати, то вони орієнтовно складають 31,5 млрд доларів. Загальна кількість пошкоджених та зруйнованих будівель тваринницьких ферм вже у перший рік війни становила 303 об’єкти. Зокрема, у скотарстві загинуло 7012 голів тварин, а загальна кількість пошкоджених та зруйнованих будівель тваринницьких ферм у скотарстві становить 117 об’єктів.

У цьому контексті державна підтримка молочної галузі, на думку Олександра Гайду, особливо важлива.

"Рекомендації аграрного комітету Ради виносять дискусію щодо проблем молочної галузі на новий рівень. Я бачу, що й Уряд, і Верховна Рада налаштовані разом розробити нову державну програму. Вона має передбачати і кредитну підтримку виробників, і бюджетне фінансування, і залучення коштів закордонних донорів. У галузі дуже багато викликів, які очікують вирішення", — зауважив Олександр Гайду.

У 2023 році виробництво молока склало 7,3 млн. тонн, що на 5,5 % менше, ніж у 2022 році. Для порівняння ще у 2017 році обсяг виробництва становив 10,2 млн. тонн. В усіх категоріях господарств, станом на 01.01.2024, поголів’я великої рогатої худоби становило 2,1 млн. голів, що на 6% менше порівняно з відповідною датою 2023 року. Поголів’я корів становило 1,27 млн. голів, що менше до відповідної дати 2023 року на 6,1%. Ця статистика — безжальний діагноз не тільки поточного стану справ, а й відображення багаторічного негативного тренду. Виробники та Верховна Рада сказали своє слово у дискусії про те, як цей тренд змінити. Тепер справа за Урядом, який має взяти на себе координацію з втілення антикризового плану.