Новий скандал на кордоні: Польща пропускає в ЄС підсанкційну деревину з Білорусі за фальшивими документами

Білоруську підсанкційну деревину експортують до Євросоюзу, видаючи її за казахстанську, йдеться у розслідуванні.

На польському кордоні спалахнув черговий скандал. З'ясувалося, що Польща пропускає в ЄС підсанкційну деревину з Білорусі за фальшивими документами.

Про це йдеться у розслідуванні "Радіо Свободи".

Журналісти "Білоруського розслідувального центру", проєкту Радіо Свобода "Схеми" та польського видання Gazeta Wyborcza виявили ноу-хау в обході західних обмежень. Білоруську підсанкційну деревину експортують до Євросоюзу, видаючи її за казахстанську.

Безлісий Казахстан б'є рекорди

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Євросоюз ввів обмеження на ввезення деяких товарів із Білорусі – країни, яку російська армія використала як плацдарм для свого наступу. У березні 2022 року ЄС запровадив санкції у тому числі і щодо білоруської деревини, значна частина якої традиційно постачалася в Європу.

Санкції змінили ситуацію на ринку деревини в Європі. Особливо помітним є збільшення обсягів імпорту виробів із дерева з Казахстану. За даними Євростату, протягом 2022-2023 років деревини з цієї країни ввезли на рекордні майже 126 мільйонів євро. Більшість поставок – у Польщу.

Імпорт деревини з Казахстану до Польщі минулого року зріс майже вп'ятеро порівняно з 2022 роком: з 14 мільйонів євро до майже 68 мільйонів.

І це при тому, що до повномасштабної війни в Україні Казахстан, лісистість якого складає всього 5% території, майже не постачав дерево в Європу. На відміну від Білорусі – звідти щорічно експортували в Європу деревини на суму близько мільярда євро.

Значне зростання імпорту дерева за останні два роки з Казахстану (ще й за низькими цінами) помітили у Польській торгово-промисловій палаті деревообробної промисловості. На думку представника цього відомства Петра Гарстки, з яким поспілкувалися журналісти, це може свідчити про обхід санкцій з боку Росії та Білорусі.

"З цього приводу ми вже звернулися до Міністерства державних активів Польщі для вжиття відповідних заходів для виправлення становища, але поки не отримали відповіді", — зазначив у коментарі журналістам Петро Гарстка.

Джерела на ринку лісопродукції надали журналістам пакет документів, що стосуються постачання деревини (заточеного палісаду із сосни) з Казахстану до Польщі. У розпорядження журналістів потрапили контракт на майже мільйон євро між казахстанською компанією Nurr-electro та одержувачем – польською компанією PLRBL, а також дані щодо специфікації товару та митні декларації.

Одна з таких декларацій датована кінцем січня 2023 року. На ній є печатки казахстанської компанії-постачальника, польської компанії-отримувача, а також відомості про те, що палісад із сосни відправлено із Казахстану, і його везуть у Польщу. Також на документі є відбиток печатки Міністерства фінансів Казахстану і відбиток печатки перевізника – білоруської фірми "Галлардо".

Журналісти вирішили поспілкуватися із представниками обох компаній щодо деталей цієї угоди. Представник постачальника – юрист Nurr-electro Арман Тулієвич – одразу ж заперечив, що компанія постачала деревину у Європу для польської PLRBL.

"Не було фінансових операцій за такою угодою, не те що товару. Відповідно, не було грошей – не було угоди. З такою продукцією ми не мали справи", – зазначив Тулієвич.

А коли журналісти надіслали йому контракт та супровідні документи, юрист категорично заявив: і підписи, і відбитки печаток на документах сфальшовані: "Це точно підробка. У нас немає такої печатки".

Щоб перевірити слова представника казахстанської фірми, журналісти звернулися до двох незалежних експертів із графічного дизайну з проханням проаналізувати документи.

Обидва дизайнери впевнено стверджують: відбитки печаток і підписи компанії, а також відбиток печатки Міністерства фінансів Казахстану на декларації про вивіз деревини із Казахстану розмістили на документі за допомогою фоторедактора.

Все це може свідчити про те, що товар із Казахстану не вивозили. Цю версію підтверджує і той факт, що журналісти не знайшли такої поставки в базі експорту Казахстану.

Везли з Білорусі

Якщо деревину привезли в Польщу не з Казахстану, то звідки? Щоб довідатися про деталі поставки, журналісти БРЦ зв'язалися з перевізником – представником білоруської компанії "Галлардо".

"А ми з Казахстану не везли його. Ми з Білорусі везли, нам там завантажили. Які документи дали, такі дали, ми за ними й перевозили. Ось так. Як є, так є. Причому ми чесно везли, ми не їздили ні в який Казахстан, не ми ж ці документи оформляли", — відповів співробітник "Галлардо".

Крім цього, співрозмовник згадав, що це відбувається у співпраці із ще однією білоруською компанією – "СО РБЛ". За інформацією від джерел журналістів на ринку деревини, відвантаження відбувалося саме зі складу цього білоруського підприємства. Воно спеціалізується на розпилюванні, струганні та просочуванні деревини. Єдиний власник компанії – білорус Олег Янович. Він же є і головою правління польської PLRBL. Тієї самої, яка отримала нібито казахстанський палісад.

Журналісти зв'язалися з Олегом Яновичем. Відповідати на запитання підприємець відмовився: "Ви розумієте взагалі, про що ви мене запитуєте, чи ні? Ми з вами якісь друзі? Ви усвідомлюєте, якого формату ви ставите мені запитання?".

"Не маємо можливості контролювати усі митні декларації"

Отже, незважаючи на те, що офіційно імпорт в Євросоюз деревини з практично безлісого Казахстану суттєво зріс, це розслідування показало, що не все це дерево казахстанське, частина з нього – з Білорусі. Однак наскільки значною є ця частка – наразі достеменно невідомо. Щоб це встановити, необхідно отримати та перевіряти всі митні декларації на казахстанську деревину. Крім цього, виявилося, щоб привезти в Польщу підсанкційне дерево з Білорусі, не потрібно вигадувати складні схеми. Достатньо просто навчитися працювати у фотошопі на аматорському рівні.

Журналісти виклали ці факти у запитах щодо проведення перевірки польської компанії PLRBL та її власників до Міністерства внутрішніх справ, Прикордонної служби, Міністерства закордонних справ та Митної служби (входить до Міністерства фінансів) Польщі.

У польському МЗС відповіли, що питання обходу санкцій не перебуває в їхній компетенції. У Митній службі Польщі зазначили, що не мають фізичної можливості перевіряти всі митні декларації.

Із Міністерства внутрішніх справ Польщі надійшла відповідь, що за викладеними у запиті фактами розпочалася перевірка.