3-тонні "цар-бомби" ФАБ-3000, якими Росія бомбила Маріуполь і Афганістан: чи є загроза Україні

За останній рік війни КАБи (керовані авіаційні бомби, або ж smart bomb – за термінологією НАТО), стали головною ударною силою росіян на фронті та великою проблемою для Сил оборони України.

Окупанти здійснюють пуски за лінією фронту у відносній безпеці з висоти в 10 – 12 кілометрів. Бомбу дуже важко перехопити: з моменту відриву до ураження цілі проходить близько 5 – 7 хвилин, а в зоні ураження фронтового ППО бомба може перебувати лічені секунди.

24 Канал розповідає, як росіяни використовують КАБи, що відомо про моторошні бомби ФАБ-3000 і як вони загрожують українцям.

Чому російські КАБи – це складний виклик для ЗСУ

Перехоплення КАБів – великий виклик для українських РЕБів. Ці станції можуть лише перешкодити точному ураженню цілі, вплинувши на систему наведення бомби, але не відвернути вибух, який гарантовано буде руйнівним. Іншим варіантом є робота по носіях бомб – літаках, а для цього ЗСУ використовують "мандрівні ППО".

Ця тактика принесла успіх взимку 2024 року, коли на Донбасі було збито понад 10 російських штурмовиків (Су-34 і Су-35). На жаль, таке полювання є небезпечним і для самих мисливців, тому в Україні так чекають на появу F-16. Ці літаки мають потенціал розв'язати проблему російських КАБів, але до того часу Росія продовжуватиме свій невибірковий бомбовий терор.

Завдяки масовому застосуванню КАБів Росія зносить під нуль українські міста та села, вбиває цивільних, завдає втрат українським захисникам і змушує їх відступати.

Виробництво ФАБ-3000 на заводі в Нижньогородській області / Фото міноборони Росії

ФАБ-3000 – основні характеристики

• розробка – 1946 рік,
• вага – 3400 – 3500 кілограмів,
• вага бойової частини – до 1400 кілограмів,
• тип – вільне падіння,
• наявність модуля УПМК – потенційно можливе,
• носій – Ту-22М3, потенційно – Су-34.

ФАБ-3000 або АБСП-3000 (російською – "авиационный боеприпас свободного падения") – не якась новинка, їх розробили ще в середині минулого століття з метою ударів по кораблях або великих інфраструктурних об’єктах чи бункерах. До прикладу, під час Другої світової це стало правилом доброго тону для дальньої авіації.

Бойове застосування ФАБ-3000: від Афганістану до Маріуполя

Варто розуміти, що в роки холодної війни ФАБ-3000 не було по кому просто застосовувати, тому тривалий час "цар-бомби" просто ржавіли на складах. Лише наприкінці існування СРСР росіянам випала нагода здійснити бойове застосування ФАБ-3000 – в Афганістані проти місцевих партизан.

Бомбити гори та зносити цілі ущелини було весело та безпечно, до того ж пілотам можна було не думати про вбитих ними людей, бо вони їх і не бачили. Можливо, Росія пізніше використовувала ці бомби ще й у Таджикистані, Чечні та Сирії, проте об'єктивних підтверджень цієї інформації немає.

Порівняння ФАБ-3000 і ФАБ-1500 / Фото міноборони Росії

Офіційно Росія повернулась до застосування ФАБ-3000 лише під час іншого вторгнення в Україну. Саме цими бомбами окупанти нищили український Маріуполь та руйнували "Азовсталь" в режимі "вільного падіння". В умовах, коли в цьому районі вже не діяли українські ППО.

Масштабувати свій успіх Росія так і не спромоглася, попри заяви очільників війська держави-агресорки українські сили ППО не були знищені, ворог так і не зумів встановити контроль над небом, а значить – не міг використовувати бомбардувальники без ризику їхньої втрати.

Лише через рік росіяни знайшли вихід і встановили на бомби модулі керування – УМПК, проте на менші бомби, а від застосування саме ФАБ-3000 окупанти відмовились.

Чому в росіян не виходить бомбити ФАБ-3000

На це були особливі причини. ФАБ-3000 важить десь під 3 500 кілограмів і запускати ці бомби потрібно з великої висоти – близько 15 000 метрів (тобто аж зі стратосфери). Тобто для пусків потрібні особливі літаки – як за здатністю брати великий вантаж, так і підійматись високо в небо. Нині таким вимогам відповідають лише російські стратегічні бомбардувальники Ту-22М3.

Ту-22М3 – товар штучний. Попри те, що в роки холодної війни в СРСР їх виробили в чималій кількості, зараз Росія їх не може виробляти через деградацію власного ВПК та санкції. А тому вдається до "авіаційного канібалізму", розбираючи ці літаки на запчастини, щоб відремонтувати ті машини, які ще можуть літати. Наймолодшим з Ту-22М3 вже по 30 років.

Через цю проблему кількість бомбардувань може бути суттєво обмежена. Також Ту-22М3 потрібні окупантам насамперед як носії ракет Х-32 іХ-22, а не ФАБ-3000.

Росія може розв'язати проблему носія заміщенням. Для цього можуть бути перероблені літаки Су-22 чи Су-34. Їх банально більше і вони здатні нести багатотонне навантаження. Російським виробникам потрібно лише придумати, як розмістити "цар-бомби" під фюзеляжем літака. Адже діаметр ФАБ-3000 разом з хвостовим оперенням складає 1 метр і 2 міліметри, а якщо на неї все ж встановлять комплект УМПК, габарити ще збільшаться.

Ще один момент. Ту-22М3 несе ФАБ-3000 в собі й розміщення у фюзеляжі збільшує кінетичну силу удару, натомість Су-34, якщо буде адаптований, нестиме "цар-бомби" на підвісі. Але попри те, що загальне корисне навантаження цього літака заявлено як 8 000 кілограмів, в реальності Су-34 ніколи не несли на підвісі вагу, більшу за 2 тонни. Тобто, цілком вірогідно, що проєкт лишиться на папері або ж буде реалізований, але стане квитком в один кінець для пілота та його літака.

Також дальність польоту ФАБ-3000 буде меншою, а значить, літаку доведеться підлітати ближче до лінії фронту та ризикувати бути збитим.

"Цар-бомба" як ІПСО

Нині російські пропагандисти активно розкручують в інфопросторі тему "цар-бомби" і називають її ледь не тим самим "вундер ваффе", що нібито має перемогти Україну.

21 березня 2024 року російський міністр оборони Сергєй Шойгу прибув на зброярський завод до Нижньогородської області з офіційним візитом. Там йому показали виробництво ФАБ-3000, а також було оголошено, що Росія відновить їхній серійний випуск. Пропагандисти кажуть, що у 2024 році має бути виготовлено 600 таких бомб.

Шойгу на "53-му арсеналі" / Скриншот з відео

Ціль відома:

Для росіян традиційним є загравання в мегаломанію, проте часто це лише пусті "понти". Так, наприклад, було з так званою "цар-гарматою", що жодного разу не стріляла, або з "Цар-дзвоном", який ніколи не дзвонив, але нині залишається стояти в московському Кремлі, нібито символізуючи міць Російської імперії, а насправді – її немічність, за яку сплачено надмірну ціну з нульовим корисним ефектом.

У випадку з ФАБ-3000 ситуація може повторитись. Росіяни хочуть виробити 600 бомб та витратити на це чималі гроші, щоб ті лежали на складах десь в Енгельсі чи Шайковці та чекали, коли Конашенков вкотре "знищить" українську ППО. Якщо ж це "російське диво" все ж підніметься в небо, сподіваємось, на той час на нього вже будуть чекати оператори українських PATRIOT та пілоти F-16 або ж "Гріпенів".