Біполярний афективний розлад : як перемогти?

Біполярним афективним розладом, скорочено БАР, називають психічне захворювання, основною ознакою якого є порушення емоційного стану людини, що проявляється депресивними та маніакальними фазами, котрі змінюють одна одну. Вони можуть перемежовуватись періодами емоційного благополуччя – інтермісіями. Раніше цей розлад називали маніакально-депресивний психоз.

Під час маніакальної/ гіпоманіакальної фази, поведінка у такої людини - наче у "супергероя". Це – багато сил, енергії, жаги до життя, планів, преоцінка себе та своїх можливостей, гіперсексуальність та непродуктивна трата грошей. А також – підвищений настрій, забагато діяльності, емоцій, дій. Усе, що робить людина - надмірне. Нагадує, наче вона випила декілька пляшок енергетичного напою, не може зупинитися ні на мить.

При депресивній/субдепресивній фазі, яка з’являється після цього стану, спостерігається різке падіння фізичної та когнітивної активності, людина нічого не хоче і відчуває, що її полишили всі сили, наче провалюється в яму негативу та безсилля. Вона має поганий настрій, не хоче спілкуватися, відмовляється не тільки від грандіозних планів, які мала в період маніакальної фази, а також від буденних, звичайних справ, які легко виконати здоровій людині. Значно погіршується сон, але це не таке безсоння, коли людина поспала 3-4 години при манії, а енергії хоч відбавляй.

Які ж ознаки біполярного афективного розладу?

1. Наявність протилежних фаз настрою - маніакальних/ гіпоманіакальних та депресивних/субдепресивних.
2. Під час депресивної фази - зниження настрою, уповільнення темпу мислення та фізичної діяльності, погіршення апетиту та сну, небажання проводити попередню діяльність, відсутність радості від тих речей, які раніше її приносили.
3. Під час маніакальної фази спостерігається підвищений настрій, прискорений темп мислення, висока активність але без достатньої продуктивності, "геніальні" ідеї, відчуття надсили, скорочення сну, надмірна трата грошей, підвищена сексуальність.

Біполярний афективний розлад є першого та другого типу.

Про БАР I типу ми говоримо тоді, коли є фази депресії, що повторюються, і не менше одного епізоду повноцінної манії, під час якої суттєво ускладнюється соціальне та професійне функціонування хворого.

БАР II типу характеризується епізодами депресій помірного та важкого ступеня, які повторюються, та наявністю хоча б одного гіпоманіакального епізоду, що не досягає рівня повноцінної манії.

Однією з причин, які призводять до помилок у діагностиці, а відповідно, й у лікуванні біполярного афективного розладуII типу , може бути схожість симптомів пацієнта з іншим психічним розладом, а саме - рекурентним депресивним розладом.

Якщо людина звернулася до психіатра вперше і не мала до цього проявів манії/гіпоманії, усе виглядає так, наче пацієнт потребує лікування звичайної депресії. Лікар може призначити антидепресант, а це може призвести до інверсії фази, коли з депресивного стану пацієнт різко виходить до манії.

Основними препаратами для досягнення та втримання ремісії при біполярному афективному розладі - це стабілізатори настрою (нормотиміки). Антидепресанти ж можуть призначатися у деяких випадках важкої депресії, але дуже короткочасно та при одночасному прийомі стабілізаторів настрою.

Біполярний афективний розлад потребує довготривалого прийому ліків, а лікуванням його займається тільки психіатр.

Але після того, як пройде маніакальна чи депресивна фаза та встановиться ремісія, то тільки прийом одного препарату – стабілізатору настрою, може дати людині можливість жити та функціонувати повноцінно в нормальному звичайному стані. При довготривалому протіканні БАР, людина, яка лікується, лишається собою, її особистість не зазнає незворотних змін.

Протікання біполярного афективного розладу може бути небезпечним для людини і її близьких, бо в періоді манії пацієнт може погодитись на роботу, яку неможливо виконати, тому що він переоцінює свої можливості, може програти гроші в азартні ігри, набрати кредитів, може поїхати до іншої країни без необхідної потреби та грошей та ін.

У період депресії можливе виникнення суїцидальних думок, що може стати причиною спроб самогубства.

При БАР дуже важливо співпрацювати зі своїм психіатром, розповісти найближчим людям про свою проблему, щоб вони могли допомогти, якщо виникне потреба, можливо, проконтролювали стан та регулярність прийому медикаментів.

Важливо сказати, що регулярний прийом стабілізаторів настрою з необхідною їх концентрацією у крові, яка визначається індивідуально, дає можливість людині з БАР мати стабільну та довготривалу ремісію, що у свою чергу приведе до повної соціалізації та відчуття смаку життя!