Через два роки Росія почне "тріскатися" — британський експерт з питань безпеки Глен Грант

Нема жодного резону, чому Україна не може зруйнувати Росію зверху до самісінького низу — переконаний полковник британської армії, відомий у світі експерт з питань безпеки Глен Грант. Про те, що заважає Україні реалізувати свій потенціал на полі бою, коли буде наша омріяна Перемога, про Зеленського, Порошенка і про Трампа — в ексклюзивному інтерв’ю "Телеграфу".

Європа може підвести, так само і Америка

— Пане Грант, дозвольте почати з запитання, яке хвилює сьогодні майже кожного українця — коли і як закінчиться війна?

— Це дуже хороше запитання, відповіді на яке ніхто не знає. Бо є безліч чинників, які змінюються і які можуть вплинути на хід війни.

Гляньмо спочатку на ситуацію з російського боку.

Гадаю, Росія може продовжувати в тому ж дусі доволі довго — декілька років. Щось у них погіршиться, але щось може і покращитись. Адже в чомусь вони стають й більш вмілими: в електронній боротьбі, у використанні дронів, приміром. Вони отримують зброю та боєприпаси з Північної Кореї та Ірану, що, безумовно, допомагає їм триматися на плаву.

Їхні офіцери, командний склад стали кращими, навчившись дечого. Чого не скажеш про солдатів. Але офіцери стали краще використовувати солдатів.

Флот їхній справді переживає важкі часи. Українці реально знищують російський флот, що дає нам змогу знову запустити торгівлю з порту Одеса.

Щодо авіації — тут важкі часи для обох сторін. Вони втратили велику кількість літаків, і я не впевнений, що здатні виготовляти їх у потрібному обсязі.

Є ще фактор санкцій — що буде з ними? Гадаю, що Америка та Європа постараються їх посилити. Щоправда, у світі не бракує країн, готових за російські гроші допомагати їм ці санкції обходити.

Та хай там як, російський рубль поступово слабшатиме — про це кажуть всі найкращі експерти. І в якийсь момент настане критична ситуація — як це було колись з Радянським Союзом, коли за рубль вже нічого не купиш, коли його ніхто не хоче брати на зовнішньому ринку, і запас доларів закінчився. І тоді для них почнуться справжні проблеми. Тому, якщо ви глянете на полиці російських магазинів, вони все ще не порожні. І тому ми ще не бачили бунтів.

Тож, гадаю, ми все ще за півтора-два роки від серйозного внутрішнього вибуху в РФ. Але я переконаний, що він прийде. Бо це ж Росія!

Щодо України… Україна має проблеми подвійні. По-перше, внутрішня політика. Ця політика відчайдушно жахлива. Парламент — як дитячий садок. Навіть гірше. Мені доводилося бачити шкільний парламент, де дискусії та робота йдуть краще, аніж у Верховній Раді. При цьому президентська адміністрація явно не розуміє: якщо вони заберуть всі повноваження собі, то тим самим заберуть у країни можливості розв'язувати свої проблеми. Бо централізація з’їдає весь ваш час. Є тільки 24 години у добі, і що більше ви берете на себе повноважень, то менш ефективними ви стаєте. Замість стратегічного управління уряд зайнятий дріб’язковим адмініструванням. Тут є велика проблема, і вона явно загострюється.

По-друге — є питання зовнішньої підтримки України. Про західний світ я можу сказати, що ця підтримка надзвичайно сильна. Є проблема, що Росія проникла скрізь, і в тій же Америці ми маємо певну комбінацію дурості та ефекту від поливання України брудом, яке відбувалося протягом дуже довгого часу.

Однак в Америці все ще багато хороших людей — і ці хороші люди будуть боротися, поки не виграють. Хоча з американськими грошима зараз справді є затримка. Як і з європейськими. Як і зі зброєю. Бо за демократії все вимагає часу. Але я вірю, що всі проблеми владнаються, і Європа з Америкою вийдуть з цього заціпеніння відносно підтримки України. Президент Байден хоче зробити більше, але він застряг із законом, а закон — це дуже важлива річ в Америці.

Накладаємо ситуацію в Україні на те, що було сказано про Росію, і отримуємо десь два роки до кардинальних змін.

Тобто приблизно через два роки ми маємо підійти до кризового моменту, коли Україна нарешті отримає сили, а Росія почне "тріскатися" більше, аніж це було раніше. Тобто, скажімо, в період від 18 місяців до двох років щось має почати відбуватися — якщо все йтиме приблизно так, як я очікую.

Хоча все може піти й зовсім іншим сценарієм.

Тобто Європа може підвести, так само й Америка, Трамп може вступити в гру, якісь країни можуть допомогти Росії прорвати санкції, і вона може почати виробляти нову зброю — це все можливо, бо це війна. А війна непередбачувана.

Україна б’ється зі зв’язаними за спиною руками

— А якщо Америка не дасть нам ті 60 мільярдів, які вона досі обіцяє? Встоїть Україна?

— Так, звісно, встоїть. Питання — як? Тут є кілька важливих аспектів.

Найперше, уряд має зрозуміти, що зараз він не працює як слід. Час почати залучати в керівництво країною найбільш кваліфікованих людей — а не друзів! Це дало б просто неймовірний ефект. Вся система управління в Україні, включаючи військову сферу, працює зараз на 25% ефективності — не більше! Якщо ми примусимо її працювати хоча б на 40-50% ефективності, це буде зовсім інша країна.

Треба хоча б зупинити дурощі в держзакупівлях. Уряд має гарантувати, що люди, які наживаються за рахунок Збройних сил, нестимуть покарання. У вас є члени парламенту, які купують квартири за кордоном. Ну, це ж відмивання грошей! Вони повинні одразу опинятися у в’язниці. Бо цього не можна робити. Навіть, якщо квартиру записати на маму — все одно не можна! Бо тоді мама має прозвітувати, скільки вона податків заплатила, заробляючи на цю квартиру. Не заплатила податків — мама йде в тюрму! Для початку — років на два. Після цього чимало мам і дружин скажуть: охо-хо, я більше не граю в цю гру!

Потрібно прибирати суддів, які саджають невинних людей. Цим має займатися Міністерство юстиції. А поки його варто називати Міністерством несправедливості (англ. Ministry of Injustice. — Авт.). Саме через те, що людям доводиться гаяти час на спілкування з президентською адміністрацією та судами — замість того, щоб шукати гроші на війну і займатися, скажімо, дронами, країна опущена до цих 25% ефективності. Підніміть цю цифру до 50%, і ми почнемо перемагати Росію досить швидко.

— Може, нам варто було б створити уряд національної єдності — як це в Ізраїлі з початком війни зробили?

— Звісно, і це варто було зробити ще 2014 року — коли Україна опинилася в стані війни. І тоді не було б того, що ми отримали 2022-го. Тоді була відповідальність президента Порошенка, тепер вина на президенті Зеленському, тому що триває призначення друзів на важливі пости, замість того, щоб призначати людей, які є чесними та компетентними.

Ви читали, як Черчилль робив? Якщо коротко: коли ви у війні, в уряд ви маєте зібрати абсолютно найкращих людей з усієї країни. Вам не потрібні ідіоти в уряді. Вам не потрібен чийсь друг чи племінник. На війні ви не можете битися однією рукою за спиною. Зараз Україна б’ється з двома руками за спиною зв’язаними, та ще й однією ногою там же. І це не працює. І саме тому все йде не так, як мало б йти — бо не ті люди всім керують.

*Чому президент Зеленський звільнив головкома Залужного, чи зможуть ЗСУ прорвати "лінію Суровікіна" та за яких умов Путін погодиться припинити війну в Україні — читайте в другій частині інтерв’ю Глена Гранта, яке вийде у четвер, 28 березня, вранці.