Не тільки політичне рішення: чи може Польща допомогти Україні збивати ракети

Як розповів 24 Каналу військовий оглядач з Ізраїлю Давид Шарп, щодо гіпотетичної згоди України можна навіть не сумніватися. Однак у цій ситуаціїє багато інших нюансів, які справді потребують детального узгодження.

Якою може бути співпраця з поляками

Якщо ми обговорюємо можливість Польщі збивати ракети ще над українською територією, то це означає, що вестиметься стрільба відповідними ракетами у бік України. Тобто перехоплення можливе на низьких висотах прямо над українськими населеними пунктами.

Ба більше, ракета може впасти, не влучивши в ціль, і вибухнути на українській території. Тому треба враховувати різні ексцеси, зокрема і юридичного характеру

Раптом вони потраплять у будинок фермера в Україні, а він потім засудить усю Польщу, а може й НАТО,
– зауважив Давид Шарп.

Він додав, що це часткове перебільшення, але головний сенс полягає в тому, що варто узгодити всі проблеми, які коли-небудь можуть з'явитися на порядку денному,

Далі справа за політичним рішенням поляків, чи готові вони діяти в такий спосіб. Адже перехоплення ракет над українською територією, які йдуть на цілі в Україні, створює відчуття ніби ти береш участь у війні, заважаєш Росії бити по цілях,
– підкреслив військовий оглядач.

З погляду союзника цей варіант можливий, але така допомога показує, що Польща не лише підтримує Україну, але й фізично її захищає. Тому в НАТО мають зробити вибір, який є дуже непростим.

Що ще потрібно, окрім політичної згоди

Також треба звернути увагу на військовий момент. Припустимо, що з Україною вдалося домовитися, є рішення про збиття ракет, але тоді постає питання військових можливостей.

У такому випадку вздовж усього кордону між Польщею та Україною, а конкретно у місцях, де особливо часто з'являються російські ракети, наприклад, у Львівській області, – на постійному чергуванні мають бути системи ППО. Ба більше, потрібні такі засоби, які зможуть дуже оперативно перехопити цілі, буквально за лічені секунди.

Літаки повинні бути в бойовій готовності, щоб вони встигли злетіти або баражували біля кордону в очікуванні ракет, коли є тривога. Загалом потрібно провести серйозні підготовчі процеси, щоб мати ефективні зенітні засоби,
– наголосив військовий оглядач.

До того ж поляки здобули б корисний досвід у протистоянні російській загрозі, яку вважають пріоритетною і для себе. Тому все залежить від двох факторів.

Справа за політичним рішенням, а також за військовими можливостями, які доволі скромні. Адже ефективно збивати ракети, які заходять на територію Польщі за лічені секунди й лише на кілька кілометрів, – досить складне завдання,
– підсумував Давид Шарп.

Російська ракета на території Польщі: що відомо

• Вранці 24 березня російська крилата ракета порушила повітряний простір Польщі та перебувала там 39 секунд. Її не збили, тож вона повернулася на територію України, а далі, ймовірно, влучила у ціль. У польському Міноборони пояснили, що не знешкодили ракету, бо знали, що вона покине їхній повітряний простір.
• Згодом на ситуацію відреагувало польське МЗС та викликало російського посла. Він приходити відмовився, заявивши, що не збирається відвідувати посольство. За його словами, для цього нібито "немає доказової бази, Варшава її не надала".
• Польща обурилась такою реакцією Росії. Там назвали слова посла демонстрацією неповаги. Також нагадали, що випадки порушення повітряного простору фіксують вже втретє. Зараз країна готує подальше рішення, щоб дії російського чиновника не залишилися без уваги.