Суд зобов'язав УПЦ МП повернути державі Успенський собор, де відспівували Тараса Шевченка

Суд зобов’язав Українську православну церкву Московського патріархату повернути у державну власність Успенський (Георгіївський) собор ХІІ століття у Каневі. Про це повідомили в Офісі генпрокурора.

«За позовом Смілянської окружної прокуратури Черкаської області суд зобов’язав Київську митрополію УПЦ (МП) повернути в державну власність об’єкт культурної спадщини національного значення – Успенський (Георгіївський) собор ХІІ століття», – зазначили в ОГП.

Вказано, що 2003 року виконком Канівської міської ради дозволив УПЦ МП оформити право власності на пам’ятку археології. Згодом це стало підставою для реєстрації права колективної власності.

В ОГП зазначили, що українське законодавство забороняє відчуження пам’яток культурної спадщини, які перебувають у державній власності. Суд визнав незаконними та скасував: 

• рішення виконкому Канівської міськради;
• свідоцтво про право власності на будівлю за УПЦ МП; 
• державну реєстрацію речового права на об’єкт культурної спадщини національного значення.

В ОГП повідомили, що орієнтовна вартість будівлі Успенського собору становить понад 8,5 млн грн.

Успенський собор в історії

Успенський собор – це стародавній храм часів Київської Русі. Його збудував князь Всеволод Ольгович.  У 1185 році біля стін цього храму готувалася оборона від половців після невдалого походу новгород-сіверського князя Ігоря Святославича. В Успенському соборі 1587 року поховали страченого у Львові козацького лідера Івана Підкову.

Храм також не раз слугував сховищем для міщан, коли на місто нападали вороги. Будівля собору довго стояла зруйнованою після того, як 1678 року підпалили турки та кримські татари. Тоді у соборі саме ховалися жителі Канева. Перші відновлювальні роботи почалися у 1781-1787 роках, а сучасного вигляду храм набув у 1805–1810 роках.

У 1861 році саме в Успенському соборі відспівали кобзаря та видатного українського поета Тараса Шевченка. Звідти прах українця віднесли на Чернечу гору.

Коли ж собор реставрували протягом 1966-1970 років, то знайшли на його території староукраїнські елементи. Протягом 1972–1990 рр. у приміщенні собору функціонував Канівський музей народного декоративного мистецтва. Після остаточної реставрації 1993 року собор передали релігійній громаді УПЦ МП.

Нагадаємо, Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики ВРУ рекомендував підтримати в другому читанні та в ціломузаконопроєкт про заборону релігійних організацій, які повʼязані з Росією. У першому читанні Верховна Рада ухвалила законопроєкт №8371 під час засідання 19 жовтня. Тоді документ підтримали 267 депутатів. Згодом голова Державної служби з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський наголосив, що до законопроєкту про заборону діяльності в Україні релігійних організацій, пов'язаних із Російською православною церквою, до другого читання необхідно внести низку правок.

Вважалося, що цей законопроєкт мав би заборонити діяльність Української православної церкви Московського патріархату. Однак, редакція документа, ухваленого за основу, насправді не надто впливає на діяльність УПЦ МП. Чому так, читайте у статті  Катерини Щоткіної «Що забороняє «закон про заборону УПЦ МП»?» та «Адвокат диякона».