В ISW проаналізували заяву Лукашенка про "Крокус" і провал комунікації Путіна з оточенням

В Інституті з вивчення війни проаналізували заяву самопроголошеного президента Білорусі, а також провал комунікації Владіміра Путіна з його оточенням. Сама ж заява Алєксандра Лукашенка прямо підриває наратив Кремля, який стосується буцімто причетності України до стрілянини у "Крокус Сіті Холі".

Стрільці хотіли втекти до Білорусі

Отже, 26 березня Лукашенко відвідав північно-західний Ашмянський район Білорусі. Під час свого візиту він повідомив, що нападники на "Крокус Сіті Хол", можливо, планували з Брянської області Росії втекти до Білорусі. Але у Білорусі запровадили посилений режим безпеки. Це і змусило нападників змінити свій курс, рухаючись до кордону з Україною.

Лукашенко наголосив, що нападники "не могли в'їхати до Білорусі". Також він високо оцінив високий рівень співпраці між спецслужбами Росії та Білорусі, що і дозволило затримати зловмисників.

В Інституті зазначають, що припущення Лукашенка про те, що стрільці рухалися до Білорусі до того, як спецслужби змусили їх змінити напрямок, цілком і повністю суперечить заявам Владіміра Путіна. Він запевняв, що нападники планували рух саме до України.

Нагадаймо, що Владімір Путін 23 березня заявляв, що нападники буцімто мали "контакти", які їм підготували "вікно" для втечі через кордон в Україну. В Інституті наголошують, що відповідне твердження не має жодних доказів. Водночас воно стало центральним у безпідставних звинуваченнях Кремля у тому, що наша держава буцімто причетна до теракту або ж несе за нього відповідальність.

Аналітики наголошують, що в Лукашенка дуже мало очевидних стимулів брехати про факти нападу. Водночас припущення, що стрільці їхали до Білорусі, ймовірно, щоб сховатися там від російських правоохоронців, може мати згубні політичні наслідки для нього та його режиму. Адже це мало б викликати питання, чому стрільці думали, що у Білорусі їм буде безпечніше і хто, на їхню думку, міг би їх прийняти у країні.

Саме тому, припускають в Інституті, Лукашенко, можливо, прагнув запобігти дискусіям, які б стосувалися гіпотетичних зв'язків нападників з Білоруссю. Для цього він і заявив про те, що в їхньому арешті важливу роль відіграли білоруські силовики.

Путін і провал комунікації

Оглядачі кажуть, що Владімір Путін та інші високопосадовці Кремля, схоже, намагаються підтримувати послідовну риторичну лінію щодо теракту у "Крокус Сіті Холі". Це свідчить про те, що у Москві все ще не до кінця розуміють, як узгоджувати свої інформаційні операції з реальністю провалів як розвідки, так і правоохоронних органів.

В Інституті зауважили, що Путін та інші високопосадовці не повністю згуртувалися навколо брехливого наративу про буцімто причетність України до стрілянини у концертному холі 22 березня. Особливо з урахуванням того, що відповідальність на себе вже взяла ІДІЛ.

Так, 23 березня Путін висловив припущення, що нападники пов'язані з Україною. А вже 26 березня, коли виступав на колегії Генеральної прокуратури, закликав встановити всі факти у справі, але вже не звинувачував прямо чи опосередковано Україну.

Владімір Путін згадав уряд України лише раз під час не пов'язаної з терактом частини звернення про повернення "втраченої" власності Росії за кордоном. Риторика дуже змінилася у порівнянні з заявою 25 березня, коли він стверджував, що Україна буцімто була "замовником" нападу.

Дмітрій Пєсков, речник Кремля, 26 березня теж відмовився прямо заявляти, що Україна організувала напад на "Крокус Сіті Хол". Власне, його журналісти спитали, як Росія відреагує, якщо "підтвердить" причетність нашої держави.

У звіті зазначають, що коливання Владіміра Путіна між прямим звинуваченням України в один день та уникненням цього питання наступного дня демонструє, що Кремль так і не виробив шаблонну лінію щодо того, як обговорювати стрілянину у "Крокусі". Ймовірно, це пов'язано з шоком, якого російська еліта зазнала внаслідок цього теракту.