Туск против Качиньского, серия вторая. Чем важны будущие местные выборы в Польше

Вулиці польських міст, містечок і сіл заповнені різноманітними плакатами та білбордами.

З них на нас дивляться різні обличчя місцевих політиків та активістів, найчастіше невідомих за межами населеного пункту.

Виборча кампанія в розпалі.

Цього разу Польща з нетерпінням чекає на місцеві вибори, які, винятково, відбуваються через шість років після останніх, 2018 року.

Хоча термін повноважень органів місцевого самоврядування в Польщі триває п’ять років, та через збіг з парламентськими виборами 2023 року вибори до органів місцевого самоврядування були перенесені на квітень 2024 року.

Вибори відбудуться у два тури.

7 квітня поляки підуть на виборчі дільниці, щоби проголосувати за депутатів рад гмін, повітів, міст, воєводських сеймиків, а також за війтів, бургомістрів (голів повітів) та мерів міст.

А якщо в першому турі десь не буде результату, то на 21 квітня заплановано другий тур.

Ці вибори важливі й для України – завершення політичної кампанії дає надію на зниження градуса напруги, що збільшує шанси на досягнення компромісу в нинішніх торговельних суперечках.

Але одночасно нинішня виборча кампанія відбувається на тлі масштабних протестів фермерів, що вимагають введення додаткових заборон для агропродукції з України – і це також має свій вплив на перебіг виборів.

Сільські "бастіони ПіС".

Теоретично місцева влада має бути далекою від великої політики і партійного суперництва, на практиці ж місцеві вибори є частиною загального виборчого циклу.

У жовтні 2023 року вибори до Сейму виграли опозиційні "Громадянська коаліція", "Третій шлях" і "Нові ліві".

Було сформовано уряд Дональда Туска, а партія "Право і справедливість" (ПіС) втратила владу після восьми років правління.

Окрім виборів до органів місцевого самоврядування, цьогоріч обиратимуть депутатів Європейського парламенту.

Нинішній виборчий цикл завершиться президентськими виборами 2025 року.

Владна лівоцентристська коаліція має усі шанси посилити свій вплив на місцеве самоврядування.

Загалом партія Дональда Туска традиційно була сильною багато років, особливо у великих містах.

Хоча "ПіС" керував країною, на попередніх місцевих виборах він не переміг у жодному з великих міст: метрополіями керують люди з "Громадянської коаліції" або місцеві незалежні діячі, які симпатизують партії Туска.

Однак на місцевих виборах 2018 року "ПіС" досягнув хороших результатів у сільській місцевості та невеликих містах, а також у воєводських сеймиках.

Тож тепер "Громадянська платформа" та інші партії в нинішній владній коаліції хочуть змінити це і витіснити "ПіС" навіть з його бастіонів на сході Польщі.

Для влади в Польщі, звичайно, вирішальне значення має Сейм, оскільки більшість у ньому формує уряд.

Та для будь-якої серйозної партії влада в органах місцевого самоврядування дуже важлива, бо означає можливість проводити реальні зміни близько до людей.

Ці зміни найбільш помітні й найбільше цінуються (або критикуються): дороги, вокзали, лікарні, інфраструктура.

Тепер, коли Польща отримає перший пул європейських коштів, які були заблоковані через порушення верховенства права за попередньої влади у 2021 році (йдеться про 137 млрд євро),.

місцева влада матиме за що будувати й модернізувати свої міста, містечка і села.

Влада в органах місцевого самоврядування також означає владу в багатьох муніципальних, гмінних, повітових та воєводських компаніях, які займаються водопостачанням, транспортом, будівництвом тощо, вплив на локальних підрядників і субпідрядників, які забезпечують, наприклад, вивезення і переробку сміття тощо.

Одним словом, це місця в наглядових радах і правліннях для тисяч людей і вплив на значний, хоч і дуже фрагментований, сегмент національної економіки.

Для партійних низів, тисяч партійних активістів, задіяних у виборчих кампаніях, це подібно до довгоочікуваної манни небесної.

Рівні шанси.

Дональд Туск і його команда за кожної нагоди повторюють, що з кумівством партії "Право і справедливість" покінчено, але правда така, що після усунення з цих тисяч компаній і установ людей, що симпатизують партії Качинського, їх доведеться кимось замінити.

Сам Туск пом’якшує настрої.

Він заохочує своїх підлеглих наполегливо працювати у виборчій кампанії і застерігає їх від надмірного ентузіазму.

Адже виграш виборів до Сейму не дає гарантій, що центристський, лівий і ліберальний табори без особливих зусиль здобудуть і місцеві органи влади.

Опитування, проведене наприкінці лютого для RMF FM і щоденного видання Dziennik Gazeta Prawna, показало, що 30,6% респондентів хочуть віддати голос за "Громадянську коаліцію".

Натомість за "ПіС" проголосувало б 30,2%.

"Третій шлях" Шимона Головні у коаліції з Польською селянською партією можуть розраховувати на 17% підтримки, а за "Нових лівих" хотіли б проголосувати 8,5% респондентів.

Права "Конфедерація" отримала найменшу підтримку серед великих парламентських партій – 7,5%.

А в останньому опитуванні United Surveys від 21 березня щодо уподобань на виборах до воєводських сеймиків для порталу Wirtualna Polska "ПіС" має 29,8% підтримки, тоді як "Громадянська коаліція" – 28,1%.

Цікаво, що в цьому опитуванні "Конфедерація" посіла третє місце (8,5%), випередивши "Третій шлях" (7,9%).

При цьому загальнонаціональна підтримка, задекларована в опитуваннях, не гарантує автоматичного здобуття відповідної частки місць в органах місцевого самоврядування.

Варто пам’ятати, що місцеві безпартійні депутати також беруть участь у боротьбі за місця.

Коаліції і конфлікти.

Дві основні формації – нинішня владна коаліція на чолі з прем’єр-міністром Туском і праве угруповання на чолі з Ярославом Качинським, яке від жовтня 2023 року перебуває в опозиції, – мають свої власні внутрішні проблеми.

У владній коаліції триває гострий конфлікт навколо питання абортів.

Ліві та частина "Громадянської коаліції" атакують маршалка Сейму Шимона Головню за те, що він блокує роботу над законопроєктом, який лібералізує законодавство про аборти.

Питання абортів хоча і не належить до питань місцевого самоврядування, але впливатиме на результати виборів.

Особливо під час виборів війта або воєводських сеймиків.

Зрештою, таких конфліктів є більше.

У Варшаві кандидатка від "Нових лівих" Магдалена Беят конкурує з чинним мером столиці Рафалом Тшасковським, одним з найважливіших політиків у партії Туска "Громадянська платформа".

Беят нещадно критикує екологічну і соціальну політику мера Варшави.

Фактично вони змагатимуться за той самий електорат.

Суперечки між лівими, які атакують Головню, а в деяких містах – людей Туска, можуть мати певний вплив на розподіл місць між партіями владної коаліції (наприклад, посилити партію Туска коштом Головні або навіть лівих у великих містах), та загалом вони не спричинять відпливу виборців до "Права і справедливості".

Проте "ПіС" має власні внутрішні конфлікти, що розхитують колишню партію влади.

Ось нещодавній партнер "ПіС" по коаліції, Патрик Які з партії "Суверенна Польща", виступає з гострою критикою нещодавнього прем’єр-міністра Матеуша Моравецького і звинувачує його в надмірній покірності щодо Європейського Союзу.

На зустрічі з виборцями Патрик Які заявив, що колишній прем’єр-міністр Моравецький був слабким, покірним і підписував усілякі "дурниці" у Брюсселі.

У відповідь з табору Качинського пролунала різка критика на адресу Патрика Які та партії "Суверенна Польща".

Наприклад, один з політиків "ПіС", Вальдемар Буда, написав у Twitter (X), що поведінка Які – це поведінка "хлопчика в шортах".

Інші політики "ПіС" вважають, що "Суверенна Польща" руйнує єдність правих сил.

Зрозуміло, що всередині "Права і справедливості" є суперництво між різними фракціями, коли слабшає авторитет Ярослава Качинського, який досі керував партією залізною рукою.

Активісти "ПіС" налякані перспективою втратити тисячі посад після місцевих виборів.

Наскільки все погано, показують прогнози в так званих бастіонах "ПіС" – на сході та півдні Польщі.

На останніх місцевих виборах у Малопольщі у 2018 році 43,5% виборців проголосували за "Право і справедливість".

У воєводському сеймику партія Качинського тоді отримала 24 з 39 місць.

Сьогодні більшість прогнозів говорять про те, що "ПіС" і партії владної коаліції йдуть пліч-о-пліч, і питання влади в Малопольському воєводстві може вирішити одне місце.

За передвиборчими прогнозами, демократична коаліція, пов’язана з нинішнім урядом, переможе і керуватиме в 15 з 16 воєводств.

Після місцевих виборів шість років тому "Право і справедливість" керувала у половині воєводств.

Зараз найкращі шанси залишитися при владі вона має лише у Підкарпатському воєводстві.

Натомість у великих містах: Варшаві, Кракові, Вроцлаві, Гданську, Лодзі, Любліні та інших – "ПіС" має дуже низькі шанси на перемогу на виборах міських голів.

Багато коментаторів вважають, що, наприклад, у Варшаві Качинський зробив велику помилку, виставивши маловідомого Тобіаса Бохенського проти чинного мера столиці Рафала Тшасковського.

Крім того, кандидат від "Права і справедливості" походить з Лодзі, і ще до початку виборчої кампанії йому довелося пояснювати, що він не є фанатом футбольного клубу "Відзев Лодзь" (традиційно вболівальники лодзинського клубу та варшавської "Легії" не люблять одне одного).

Пояснення свого лодзинського коріння і запевнення в любові до Варшави, безумовно, було великою іміджевою помилкою Бохенського.

Однак найбільш обтяжливою для "Права і справедливості" є довга тінь поразки на парламентських виборах у жовтні 2023 року і "фестиваль перевірок" у парламентських слідчих комісіях, викриті скандали, випадки кумівства та корупції періоду правління "ПіС".

Це призвело до того, що багато кандидатів у депутати та мери від "ПіС" вирішили приховувати свою приналежність до партії Качинського під час виборчої кампанії.

Тепер вони не розміщують логотип "ПіС" на своїх передвиборчих плакатах, вдаючи з себе безпартійних кандидатів.

Післявиборчий ландшафт Польщі буде частиною загальної тенденції великих змін: "Право і справедливість" втрачає владу, а лівоцентристська коаліція відновлює свої позиції.

Після виборів неодмінно відбуватимуться інтенсивні торги щодо коаліцій та розподілу місць у місцевих органах влади.

Очікуваний низький результат "ПіС" сприятиме подальшим чварам і можливому розколу польського правого табору.

Тимчасом на носі нова виборча кампанія, яка розпочнеться одразу після місцевих виборів – до Європарламенту в червні 2024 року.

Автор: Міхал Кацевич,.

публіцист, журналіст порталу Biełsat.

Стаття початково була опублікована на порталі "Нова Польща" та републікується зі згоди правовласника.

Переклад Наталки Римської.