Науковці нарешті з'ясували, куди вирушили перші люди після виходу з Африки

Наш вид з'явився в Африці понад 300 тис. років тому, а міграція з континенту почалася 60-70 тис. років тому, що ознаменувало початок глобального поширення Homo sapiens.

Однак довгий час для вчених було загадкою, куди вирушили ці піонери після того, як покинули Африку, пише Independent. Тепер фахівці дійшли висновку, що групи цих людей жили впродовж тисячоліть як однорідне населення в географічному центрі, що охоплював Іран, південний схід Іраку і північний схід Саудівської Аравії, а потім, приблизно 45 тис. років тому, почали заселяти всю Азію і Європу.

Їхні висновки ґрунтувалися на наборах геномних даних, отриманих зі стародавньої ДНК і сучасних генофондів, у поєднанні з палеоекологічними даними, які засвідчили, що цей регіон являв собою ідеальне середовище проживання. Однак через тисячоліття ці люди продовжили свій шлях у більш віддалені місця.

"Наші результати дають першу повну картину місцезнаходження предків усіх сучасних неафриканців на ранніх етапах колонізації Євразії", - прокоментував антрополог Лука Пагані з Університету Падуї в Італії, старший автор дослідження.

Антрополог і співавтор дослідження Майкл Петралья, директор Австралійського дослідницького центру еволюції людини при Університеті Гріффіта, сказав, що дослідження "являє собою історію про нас і нашу історію. Наша мета полягала в тому, щоб розгадати деякі таємниці нашої еволюції та історії".

"Комбінація генетичних і палеоекологічних моделей дала нам змогу встановити місце, де проживали перші людські популяції, коли залишили Африку", - наголосив Петралья.

За словами дослідників, ці люди жили невеликими мобільними групами мисливців-збирачів. Місцезнаходження пропонувало безліч екологічних умов: від лісів до луків і саван і коливальних посушливих і вологих періодів. "Групи мисливців-збирачів, схоже, вели сезонний спосіб життя, живучи в низинах у прохолодні місяці і в гірських районах у теплі місяці", - сказав Петралья.

За словами Пагані, у людей, які населяли ці місцевості на той час, мабуть, була темна шкіра і темне волосся, можливо, вони нагадували людей гумуз або ануак, які зараз живуть у деяких частинах Східної Африки.

За словами дослідників, їхнє можливе розосередження в різних напрямках за межами згаданої місцевості заклало основу для генетичної розбіжності між сучасними вихідцями зі Східної Азії та європейцями.

Дослідження використовувало сучасні та давні геномні дані жителів Європи та Азії. "Ми виявили особливо корисними найстаріші геноми, датовані 45-35 тис. років тому", - сказав молекулярний антрополог і провідний автор дослідження Леонардо Валліні з Університету Падуї та Університету Майнца в Німеччині.

Дослідники розробили спосіб розплутати величезне генетичне змішання популяцій, що сталося після поширення перших людей світом.

Однак, Homo sapiens не був першим людським видом, що мешкав за межами Африки. Давнє схрещування нашого виду залишило невеликий внесок неандертальців у ДНК сучасних неафриканців.

"Неандертальці були зареєстровані в частинах Ірану, Іраку та Саудівської Аравії до прибуття Homo Sapiens, тому ця місцевість цілком могла стати місцем, де відбувалася ця взаємодія", - сказав Валліні.

Інші новини науки

Найстаріші викопні рештки Homo sapiens віком близько 300 тис. років було знайдено в Джебель-Ірхуд у Марокко. Вони на 100 тис. років старші за раніше знайдені останки людини.

Це перша подібна знахідка в Північній Африці і вона розширює ареал "колиски людства". Попередні подібні знахідки були на півдні або в Східній Африці.