Україна вимагає від ЄС повернути €5 млрд прибутку від заморожених російських активів, а прикордонні українські села страждають від атак росіян. Акценти світових ЗМІ 27 березня

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 27 березня.

Україна вимагає від ЄС повернути €5 млрд прибутку від заморожених російських активів

Україна наполягає на отриманні ще 5 мільярдів євро з доходів від заморожених російських активів, які ЄС вирішив утримати, повідомляє Politico.

Як пояснює видання, Euroclear, який володіє більшістю заморожених санкціями активів російського центрального банку в Європі, отримав дозвіл зберегти прибуток, отриманий від інвестування цих активів у 2022 і 2023 роках, замість того, щоб використовувати ці гроші на підтримку військових зусиль України.

Тим часом, за словами Олени Галушки з Міжнародного центру "Українська перемога", ці 5 млрд євро прибутку за ці два роки "дорівнюють одному року програми МВФ, тож це великі гроші".

"Оскільки Україна відчайдушно потребує грошей на боєприпаси, Європейська комісія цього місяця нарешті запропонувала використати 90 % надходжень від заморожених російських активів, що зберігаються в Європі, на закупівлю зброї для Києва. За оцінками виконавчої влади ЄС, це коштуватиме від 2,5 до 3 мільярдів євро на рік, – зазначає Politico. – Але блок обмежує себе доходами, нарахованими після 15 лютого 2024 року – дати, коли перша частина законодавства була схвалена столицями ЄС".

А прибутки, отримані до цього часу, залишаться в Euroclear, депозитарії цінних паперів, що базується в Брюсселі. Кліринговий центр виступає зберігачем активів загальною вартістю 37,6 трильйона євро, які приносять прибуток. Із цієї суми 192 мільярди євро – це російські державні активи, які були заморожені невдовзі після початку війни в лютому 2022 року.

За словами Єврокомісії, 5 млрд євро, які утримує Euroclear, є буфером, що дозволяє оплачувати поточні та потенційні судові позови в Росії та інших країнах.

"Прибутки 2022 - 2023 років, пов'язані з російськими іммобілізованими активами, відокремлені від прибутків від "звичайної діяльності"", – йдеться в письмовій відповіді Euroclear на запит POLITICO. - Ми не розподіляємо ці прибутки між акціонерами і зберігаємо їх до отримання подальших вказівок".

Виданню також вдалося побачити поки що не оприлюднену пропозицію ЄС, згідно з якою кошти призначені для "покриття витрат, ризиків і збитків, понесених центральними депозитаріями цінних паперів через війну в Україні".

Станом на лютий російські компанії подали 94 позови в Росії з вимогою повернути кошти компанії Euroclear, яка працює за бельгійським законодавством, після того, як їхні інвестиції та прибутки в Європі були заморожені, повідомив на умовах анонімності бельгійський чиновник, обізнаний з перебігом судових процесів.

Україна не купилася на цей аргумент, підкреслює Politico, а міністр юстиції Денис Малюська назвав його "помилкою" під час дискусії в Брюсселі минулого тижня.

"Я ніколи не чув, що 5 мільярдів євро є буфером для Euroclear, – сказав Малюська, відповідаючи на запитання медіа. – Це занадто велика сума, щоб бути буфером".

Українські урядовці заявили, що ця сума також не узгоджується з тим фактом, що, за словами генерального директора компанії Ліва Мострея, Euroclear зазнала лише 34 мільйони євро втрат доходу як прямий наслідок війни.

Але юридичні експерти зазначили, що датування арешту прибутку було б правовим мінним полем - це пояснює, чому пропозиція Комісії не поширюється на доходи, отримані у 2022 та 2023 роках. Законодавчий текст містить ще кілька поступок для Euroclear. Згідно з документом, фінансова установа може безстроково зберігати 3% надходжень "для забезпечення ефективності своєї роботи".

Як акцентує також Politico, ці дебати відбуваються окремо від ширшого тиску з боку США з метою конфіскації самих активів, що дозволило б отримати набагато більшу суму, яку можна було б направити в Україну. Наразі ЄС обмежує себе у використанні надходжень від своїх інвестицій, побоюючись юридичних та фінансових ризиків.

Фото: reuters

Прикордонні українські села страждають від атак росіян

Прикордонні села України відчувають на собі всю потужність російської артилерії, поки Путін розмірковує про можливу "санітарну зону", пише CNN і починає свій матеріал із опису евакуації у Лугівці на північному сході Сумської області.

"Як і в десятках невеликих міст і сіл уздовж кордону, за останні кілька тижнів тут значно побільшало обстрілів, що повернуло людям, які там живуть, страждання війни і неможливість вибору", – розповідає медіа.

Поліцейський Дмитро Піддубний допомагає евакуюватися літній жінці та просить її прискоритись, оскільки неподалік лунають вибухи. Старенька, з палицею в правій руці, прискорює крок на кілька кроків, а потім знову сповільнює його. Поліцейський тим часом показує зруйнований ракетою міст, лише вузька смуга бетону залишилася неушкодженою, але вона дає змогу їм перетнути річку і дістатися до машин, які відвезуть у безпечніше місце.

"У протилежному напрямку, по той бік кордону, українські військові посилили свої спроби "перенести війну" в Росію, координуючи свої дії з російськими добровольцями, які воюють за Україну, проводячи рейди в стилі командос на села в Бєлгородській і Курській областях, а також збільшивши кількість власних артилерійських обстрілів і ударів з безпілотників", – продовжує CNN.

Видання нагадує, що після своєї зовсім не несподіваної перемоги Путін вдруге порушив питання про можливість створення "санітарної зони" всередині України начебто для захисту південно-західних регіонів Росії.

Тим часом 58-річна Ольга Михайлівна розповіла CNN, що її село Рижівка несподівано піддалося масованому обстрілу з "градів" 12 березня – і це було найгірше, що вона бачила відтоді, як війна вперше прийшла на Сумщину понад два роки тому.

"Обстріли не припинялися цілий день. Стріляли з усіх видів зброї. Ми ховалися по підвалах. Ми вискакували на кілька хвилин, щоб погодувати тварин, а потім поверталися назад. Це було нескінченно, – розповіла вона. Після цього вони із чоловіком погодились виїхати. – Ми живемо в Рижівці все життя. І я, і мій чоловік там народилися. Це наш дім. Ми самі будували хату. Хотіли, щоб наші діти мали куди ходити. А потім ведмідь заліз у хату. У моєму віці дуже важко і страшно залишитися без дому".

Ірина Міщенко розповіла журналістам про свою 75-річну бабусю, яка змушена була поховати на подвір'ї свого сина – він загинув від артобстрілу. Жінка врешті-решт пішла з села Попівка пішки, йдучи через поля, щоб дістатися до головної дороги. Там вона позичила у незнайомця телефон і зателефонувала своїй онуці. Тепер мешкає із онукою в Сумах, але після пережитих подій не може розмовляти.

За словами губернатора Сумської області Володимира Артюха, до 90% будівель Попівки зруйновано, що робить її одним з найбільш постраждалих населених пунктів уздовж кордону. Він також наголосив, що частота обстрілів з початку року у 2-3 рази вища, ніж у 2023 році, а типи боєприпасів, що використовуються, є більш руйнівними.

"Російська армія намагається спалити наші прикордонні села дотла", – цитує медіа слова президент України Володимира Зеленського, згадуючи також про збільшення кількості рейдів диверсійно-розвідувальних груп, які Росія перекидає через кордон.

Але вже у наступному абзаці CNN заявляє: "Відверто кажучи, Україна також докладає чимало зусиль, щоб перетворити ці прикордонні регіони на зону активних бойових дій".

І пояснює свою думку тим, що упродовж останніх тижнів активізувалися напади на прикордонні російські села: в обласному центрі Бєлгорода, російському місті з населенням понад 300 тисяч осіб, яке розташоване всього за 40 км від кордону, репортер Reuters повідомив, що сирени повітряної тривоги стали майже щоденним явищем. Україна значно посилила артилерійські та безпілотні атаки на місто, що змусило владу закрити школи і торгові центри. Також було оголошено про евакуацію з населених пунктів по цей бік кордону.

Вперше Путін озвучив ідею буферної зони в червні минулого року, коли обговорював хід війни з російськими воєнними кореспондентами на зустрічі в Кремлі. Визнаючи обмеженість контрбатарейного вогню у відбитті атак, він сказав, що в майбутньому Росії може знадобитися контроль над прикордонною зоною всередині України, що дозволить вивести російську територію за межі досяжності української артилерії.

Аналітик з питань безпеки з київського Центру Разумкова Олексій Мельник тим часом заперечив життєздатність будь-якої такої зони, заявивши CNN, що для того, щоб унеможливити атаки реактивної артилерії, вона також має сягати 70 км всередині України.

За словами Мельника, обговорення можливої буферної зони показало, що Путін не має жодних пропозицій щодо завершення конфлікту, окрім як захопити і роззброїти всю Україну