Заморожені російські активи, а не лише прибутки від них: які шанси отримати гроші від Росії?

Після повномасштабного нападу Росії на територію України, світова спільнота ввела чимало санкцій стосовно країни-агресорки, а також заморозила активи Центробанку, що знаходились на Заході, аби обмежити ресурси Кремля у фінансуванні війни.

У 20-х числах березня, під час саміту лідерів ЄС, країни-члени розглянули питання стосовно передачі прибутків від заморожених активів російського регулятора Україні, які мають піти на озброєння.

Окрім прибутків від активів, Україна також розраховує отримати й самі активи – 300 мільярдів доларів, які на початку 2022 року світова спільнота вважала за потрібним спрямувати на відновлення країни від російської агресії. Проте за понад два роки повномасштабної війни, потреби України змінились й очевидно, що більше раціональності у направленні коштів на обороноздатність, аніж на відновлення. Адже, якщо буде не достатньо зброї, то не буде, що відновлювати.

24 Канал проаналізував, які шанси в України отримати російські активи, а також дізнався на які сфери можуть бути спрямовані кошти.

Які активи російського ЦБ заморозили

До 24 лютого Росія зберігала у західних ліквідних активах (основні світові валюти, золото, облігації тощо) резерв у розмірі 612 мільярдів доларів, 300 мільярдів з них заморозили на тлі військової агресії відносно України.

Російський Центробанк заявляв, що активи переважно були у вигляді іноземних цінних паперів, банківських депозитів та кореспондентських рахунків, номінованих у відповідній валюті, однак структуру заморожених активів регулятор так і не розкрив. З джерел Reuters відомо, що:

• більшу частину становлять активи, номіновані у євро – в еквіваленті 207 мільярдів доларів;
• у доларах заморожено 67 мільярдів;
• також чимала сума заморожена й у фунтах, що еквівалентна 37 мільярдам доларів;
• у японських єнах – на 36 мільярдів доларів;
• у канадських доларах – на 19 мільярдів доларів;
• 6 мільярдів доларів у австралійських доларах;
• 1,8 мільярда доларів у сінгапурських доларах;
• у швейцарських франках – близько 1 мільярда доларів.

Доходи від російських активів на зброю для України

Передбачається, що 90% буде направлено до Європейського фонду миру на додачу до вже виділених 5 мільярдів євро на 2024 рік, аби посилити військову підтримку України. Ще 10% – спрямують до нового бюджету ЄС, звідки кошти перенаправлять на потреби реконструкції України, а також на збільшення потужностей української оборонної промисловості.

Після того, як представник ЄС з питань закордонних справ Жозеп Боррель озвучив плани Єврокомісії, у російському МЗС поквапились охрестити рішення "бандитизмом та злодійством", передає The Guardian. Одразу продемонструвала свою неоднозначну позицію й Угорщина, де уряд вважає, що прибутки від російських активів варто направити на будь-які інші сфери, але не на закупівлю зброї.

Політичний радник угорського прем'єра Балаш Орбан заявив, під час саміту, що Будапешт погодиться підтримати передачу доходів лише, якщо активи підуть на повоєнну відбудову України.

Очевидно, що ми проти, якщо це (доходи від заморожених російських активів – 24 Канал) будуть витрачати на військові цілі. Для нас це заборонена зона. Але якщо кошти будуть йти на іншу сферу і це не суперечить основним угорським інтересам, то ми готові до переговорів,
– зазначив він.

Однак згодом президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що європейські лідери погодилися використати доходи від заморожених активів, повідомила кореспондентка 24 Каналу у Брюсселі.

Зауважимо, що наразі в Євросоюзі існує 100% консенсус, тож через позицію Угорщини та Австрії питання стосовно передачі прибутків від російських активів могло зависнути. Варто додати, що під час саміту Урсула фон дер Ляєн також зауважила, що майбутнє розширення Європейського Союзу вимагає реформ й інакшого підходу до голосування стосовно найбільш чутливих тем. Мовиться про те, щоб перейти зі 100% консенсусу на більшість голосів.

Швидка та агресивна реакція Кремля на дії ЄС не може не навести на логічне запитання: на скільки критично потребує російський бюджет грошей, котрі хочуть витратити на обороноздатність України? Економіст Олег Гетман у коментарі 24 Канал зауважує, що торговий баланс у Росії все ще профіцитний.

Коли Україна зможе отримати заморожені російські активи

• Відсутність прецеденту та побоювання фінансистів

Якщо для передачі прибутку від заморожених російських активів у ЄС знайшли механізм та підготували законодавство, то з передачею 300 мільярдів доларів ситуація дещо інша. Захід хоче зробити це цілком прозоро, не порушуючи міжнародне законодавство, що вже ускладнює ситуацію, адже подібних прецедентів ще не було.

Економіст Олег Пендзин у розмові з 24 Каналом зауважує, що причина, чому Захід зволікає з конфіскацією російських активів не змінилась від літа минулого року, коли розглядалось це питання під час саміту ЄС.

Економіст пояснює, що це може призвести до обвалу фінансової системи Європейського Союзу, коли величезні суми євро будуть викинуті на внутрішній ринок. Тож, на думку Пендзина, саме це основна проблема, яка сьогодні хвилює європейських фінансистів: щоб в результаті конфіскації європейських активів не обвалилась фінансова система ЄС.

До слова, цей момент зауважувала й віцепрезидент Європейського центрального банку, Луїс де Гіндос. На її думку, конфіскація активів російського ЦБ може не лише завдати репутаційної шкоди, але й вплинути на статус євро як безпечної валюти. "Євро є другою за вагомістю валютою у світі, і ми повинні враховувати його довгострокову репутацію", – пояснює Гіндос в інтервʼю газеті De Standaard та La Libre Belgique.

Чому американці менше хвилюються за ці речі? Тому що основна маса активів Росії знаходилась саме в євро, а якщо ще точніше, то 190 мільярдів євро на сьогоднішній момент вкладено у цінні папери європейських країн і знаходяться на обліку в Euroclear,
– резюмує економіст.

• Які є механізми конфіскації суверенних активів

Наразі існує декілька механізмів, визначених міжнародним правом, конфіскації суверенних активів:

• за одноголосним рішенням Ради безпеки ООН;
• за рішенням суду, який візьме на себе відповідну юрисдикцію, наприклад, Гаазький трибунал;
• відповідності до угоди про капітуляцію: якщо росіяни погодяться віддати частину своїх активів для погашення наслідків тих звірств і знищень, що вони зробили в Україні.

Олег Пендзин проаналізував кожен із цих варіантів й вважає, що Україна може отримати в найближчій перспективі лише доходи від заморожених активів, але не самі активи.

Успішного голосування в Радбезі ООН не буде – там сидять китайці, постійним членом є Росія. Уявімо, який масив досліджень потрібно зробити по злочинах росіян в Україні для вироку суду. І лише після того, як буде винесено вирок Гаазьким трибуналом, частиною цього вироку може бути економічний блок, пов'язаний з відшкодуванням. На це можуть піти десятиліття. Про перемовини щодо капітуляції Росії у війні, на жаль, поки що не мовиться,
– наголосив Пендзин.

• "Чи почуватимуться вони впевненіше, зберігаючи свої гроші у китайських установах"

На думку професора Колумбійського університету Джозефа Стігліца та доцента економіки факультету менеджменту в коледжі Маріст Ендрю Косенко, вилучення заморожених російських активів жодним чином не вплине на активи інших країн. Натомість науковці вважають, що, відмовляючись конфіскувати заморожені російські активи, Захід сигналізує, що режими, які ведуть жорстокі агресивні війни, можуть одночасно порушувати міжнародне право, отримуючи від цього вигоду та уникати покарання, передає The Guardian.

Якби так званий негативний вплив від конфіскації російських активів мав дійсно вплив на бажання інших країн вкладати кошти в США та Європу, то його наслідки проявилися б, коли ці кошти були заморожені на початку 2022 року, вважають науковці.

Вони прикметно підкреслюють, що відтоку капіталу зі США та Європи не сталося. Частково це зумовлено тим, що існує не так багато альтернативних безпечних фінансових систем.

• Росія повинна понести відповідальність за свої дії

Професор Стігліц переконаний, що Росія повинна понести відповідальність й покрити витрати на відновлення, через завдані збитки. "Правники можуть сперечатися, що надання Києву кредитів і використання заморожених активів як застави – це кращий підхід, оскільки він поставить Росію перед вибором: або пряма компенсація Україні, або конфіскація цих коштів.

Ці формальності краще залишити фахівцям з юриспруденції. Річ у тім, що гроші, які потрібні Україні зараз, перебувають під контролем Заходу. Якщо не спрямувати їх на допомогу країні для перемоги у війні та для відбудови, це буде недобросовісним кроком", – вважає він.

На думку науковців, конфіскація заморожених російських активів не позбавляє Захід відповідальності за надання Україні військової допомоги, адже без перемоги не може бути ніякої відбудови. Вони також резюмують, що відбудова обійдеться Україні до 1 трильйона доларів, перевищуючи втричі вартість російських активів.

Звичайно, жодна сума грошей не здатна відшкодувати ті величезні збитки, які російська агресія завдала економіці України та її народу. Але заморожені російські активи можна розглядати як перший внесок репарацій, які Кремль врешті-решт муситиме сплатити,
– наголошують Стігліц та Косенко.

• Які шанси в України отримати заморожені російські активи

На думку Олега Пендзина, в України є шанс отримати доходи від заморожених російських активів, а от що стосується загалом заморожених активів російського ЦБ – все складно. Економіст пояснює, що прибутки від активів наразі відокремлені в окремий рахунок і, скоріш за все, підуть через програму Ukraine Facility, яка погоджена з Україною.

Але вони не підуть напряму в бюджет України. Фонд Ukraine Facility буде працювати по погодженнях з країною, визначатиме обʼєкти реформування реконструкції відновлення, буде сам проводити тендери, визначати переможців і через цих переможців вкладатиме кошти в Україну. Тобто ті переможці – це будуть європейські компанії. Гроші в такому обсязі Україні ніхто давати не буде. Основна сума від 50 мільярдів євро піде саме вище зазначеним чином,
– пояснює Пендзин.

Олег Гетман підкреслює, що є два типи заморожених російських активів: близько 200 мільярдів – активи Центробанку й на них мало шансів, на його думку, адже тоді російський регулятор почне арештовувати активи тих американських та європейських компаній, що залишились на їхніх територіях. Економіст додає, що складно оцінити цифри, про які може мовитись, адже вони та статистика приховуються, однак їх точно не мало – на кілька сотень мільярдів доларів.

Але з іншого боку є заморожені близько 100 мільярдів активів так званих російських олігархів. І от на ці якраз кошти у нас є великі шанси, оскільки вже запущені спецпроцедури. Перші подібні активи від США ми вже навіть отримали, але по кожному такому замороженому активу йде спецпроцедура через генпрокурорів та вищі інстанції, тож це довгий процес. Однак кошти олігархів ми будемо отримувати й вже отримуємо,
– резюмує Гетман.

На відбудову чи на інші сфери: на що можуть спрямувати російські активи

Голова Комітету з питань бюджету ВРУ під час розмови з 24 Каналом зауважила, що пропозицію щодо використання доходів від заморожених російських активів на закупівлю зброї для України – це ідея, яку публічно озвучила президента Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, але для того щоб вона стала реальністю, вона має бути одноголосно підтримана усіма країнами-членами ЄС, так само як і будь-який інший напрям використання коштів.

Також нещодавно в ефірі телемарафону премʼєр Денис Шмигаль зазначив, що Україна хоче спрямувати заморожені російські активи для відновлення й покриття інших потреб, зокрема й військових.

Також уряд України обговорює із Заходом можливість використання російських заморожених активів як застави для випуску євробондів. Шмигаль розповів, що у пропозиціях ідеться про створення міжнародного компенсаційного інструменту в складі Міжнародного фонду, Міжнародного реєстру збитків та Міжнародної компенсаційної комісії.

У разі, якщо Україна все ж отримає заморожені російські активи, а не лише прибутки від них, економіст Олег Гетман вважає, що Україні підходить будь-який варіант спрямування коштів. Адже, якщо додатково в бюджет будуть приходити абсолютно безкоштовно 2 – 3 мільярди доларів додатково без необхідності їх повернення – це велика допомога.

Навіть якщо вони будуть надходити просто до бюджету для наших соціальних потреб, для золото-валютних резервів. Бо майже весь зараз наш бюджет, 85 – 90% витрачається якраз на оборону, на зброю, на армію, на військові цілі. Це шалені суми, близько 2 трильйонів гривень, які щороку йдуть на ці цілі. Тож їх має вистачати більш-менш,
– зазначає економіст.

Він також додає, що інші статті нашого бюджету: соціальні виплати, пенсії, зарплати держслужбовців – найбільша проблема, адже їх закривають за кошти міжнародних донорів, які нестабільні. Тому, на думку Гетмана, будь-яка допомога у 2 – 3 мільярди на рік – це суттєво при будь-якому спрямуванні платежу.