/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F137%2F2afa071ea3e585cab8ae6bb89c7b75ff.jpg)
Адаптація sci-fi класики «Проблема 3 тіл» від Netflix розгнівила Китай
В перших сценах серіалу, дія якого частково розгортається в Пекіні 1960-х років, науковець зазнає жорстоких побоїв від червоногвардійців через свою віру в теорію відносності.
Хоча опис десятирічної Культурної революції в основному відповідає роману Лю Цісіня та багатьом історичним записам, китайська влада часто уникає обговорення цього періоду, пише The Financial Times, тож деякі сцени, а також головний антагоніст-китаєць дещо розгнівили країну.
«Якщо певним телевізійним серіалам доведеться наполегливо подавати історії в «західноцентричному» ключі, це не приховати від очей нашої аудиторії», — заявив цього тижня таблоїд Комуністичної партії Китаю Global Times.
Серіал, який створили шоуранери «Гри престолів» Д. Б. Вайс та Девід Беніофф, а також сценарист «Справжньої крові» Олександр Ву, отримав на Netflix 11 млн переглядів всього за 4 дні, що робить його другим за кількістю переглядів англомовним шоу на платформі.
Книга Лю Цісіня з трилогії «Пам’ять про минуле Землі», на якій базувалась історія серіалу, розійшлася мільйонами примірників по всьому світу, була перекладена кількома мовами та отримала премію Г’юго 2015 року. Вона розповідає про історію першого контакту людства з високорозвиненою інопланетною цивілізацією.
Хоча Netflix та інші стримінги США недоступні в Китаї, багато хто в країні використовував VPN для перегляду, судячи з великої уваги до шоу на платформі мікроблогів Weibo — пости з хештегом «Netflix 3 Body Problem» зібрали понад 170 млн переглядів на цей час.
«Netflix, схоже, навмисне хоче донести страхітливе повідомлення до своєї глобальної аудиторії: це китайці привезли інопланетян на Землю», — написав один китайський користувач соціальних мереж, маючи на увазі роль головної героїні в запрошенні інопланетян відвідати планету після жахливого досвіду її сім’ї під час Культурної революції.
Професор баптистського університету Гонконгу Ін Чжу каже, що саме націоналізм є першопричиною критики серіалу з боку китайських глядачів.
«Адаптація Netflix вирізала історію з китайського культурного контексту та перенесла її до Лондона», — сказав Хаочен, менеджер зі зв’язків з громадськістю в Шеньчжені, який минулими вихідними преглянув шоу на піратському сайті.
Багато китайських глядачів віддали перевагу китайській телеадаптації 2023 року від технологічного гіганта Tencent, дія якої відбувалася переважно в Китаї з переважно китайськими акторами. Кенні Нґ, академік кіно в Баптистському університеті, сказав, що оригінальний роман «прагне відійти від бінарних наративів, але адаптація Netflix схиляється до більш спрощеного та цікавого підходу, розділяючи персонажів на чіткі категорії добра і зла».
«З іншого боку, адаптація Tencent підтримує високий рівень поваги до оригінальних деталей роману, хоча й пропускає деякі делікатні сцени», — додав Нґ.
Китайський уряд має суворі правила цензури щодо зображення історії на екрані.
«Це те, чого не можуть зробити вітчизняні телевізійні компанії, і роблять іноземні канали», — сказав Ченг, офісний працівник у Ченду, який не хотів, щоб його повне ім’я публікували.
Виробнича команда намагалася дотримуватися оригінального роману, сказав Дерек Цанг, режисер з Гонконгу, який зняв перші дві серії шоу Netflix:
«Тут немає елементів наклепу, спрямованого на Китай». За його словами, важко визначити точні відмінності у смаках західної та східної аудиторії: «Я б сказав, що версії Tencent і Netflix — це два дуже різні підходи до адаптації».
І ця різниця допомагає пояснити небажання Пекіна послабити правила цензури.
У політичному плані китайська правляча партія «ніколи не була задоволена необмеженим доступом до західних культурних продуктів», сказав Джош Стенберг, доцент кафедри китайських досліджень Сіднейського університету.
Попри те, що багато китайців вважали успіх роману символом культурної сили Китаю, Вілл Пейтон, співробітник Австралійського національного університету, сказав, що історія Лю є більш масштабною і «такою, яка досліджує колективну долю людства, а не фокусується виключно на соціальних, політичних чи культурних умовах Китаю».
«Ось у чому полягає оригінальність Лю: він дивиться за межі власних кордонів Китаю на універсальні теми», — додав Пейтон