Без “обмежено придатних”: 7 питань про таких військовозобов’язаних і депутатські хитрощі

У Верховній Раді заговорили про “зрадоньку”. До Комітету з питань регламенту, депутатської етики та організації роботи надійшло одразу два проєкти постанов про скасування голосування за законопроєкт №10313 про зміни до законів щодо забезпечення прав військовослужбовців і поліцейських на соціальний захист.

Документ конкретизує права на інформацію, відпустку, лікування, посилює вимоги до командирів щодо гуманного поводження з підлеглими. Але сталося так, що в солодку булочку втулили гірку пілюлю – скасували термін “обмежено придатний” з вимогою повторного переогляду на ВЛК всіх, хто такими були визнані.

Автори проєктів постанов Юлія Тимошенко та Георгій Мазурашу наполягають, що чужорідну темі законопроєкту норму їхні колеги "протягнули" з порушеннями. Як то кажуть, спритність рук...

Хто такі “обмежено придатні”, чому хочуть прибрати таку категорію військовозобов’язаних, що буде на заміну і в чому, власне, суть претензій - в питаннях і відповідях Коротко про.

1. Хто вважається обмежено придатним?

Статус обмежено придатного надається за результатом проходження військово-лікарської комісії (ВЛК). Перелік хвороб, за якими визначається непридатність і обмежена придатність до військової служби, міститься у наказі Міноборони №402, що був виданий у листопаді 2008 року.

У вересні 2023 року в документ були внесені зміни, згідно з якими коло обмежено придатних під час дії воєнного стану було суттєво розширене. Зокрема, визначення “обмежено” зняли з тих, хто має вилікуваний туберкульоз, хворих на вірусні гепатити з незначним порушенням функцій, безсимптомних носіїв ВІЛ, людей з легкими проявами психічних та невротичних розладів тощо.

2. Чи підпадають обмежено придатні під мобілізацію?

Так, але за певних умов. Від початку великої війни йшлося про те, що обмежено придатні можуть служити у тилу – службах забезпечення, навчальних центрах та закладах, у ТЦК та СП. Нині обмеження зводяться до того, що обмежено придатних не можуть розподіляти до десантно-штурмових військ, плавскладу, морської піхоти, служби на спецспорудах.

3. Чи можуть обмежено придатного відправити у зону бойових дій?

“Чоловік був визнаний обмежено придатним, служить у небойовій частині, тепер хочуть перевести в бойову. Чи мають право?” Останнім часом такі питання від жінок мобілізованих почастішали в адвокатських групах у соцмережах.

- Заборони на відправку обмежено придатних у зону бойових дій немає, є тільки обмеження щодо роду військ (див. п.2), - зазначає юрист Ігор Зорін. – Вважається, що така категорія мобілізованих має виконувати завдання відповідно до стану здоров’я. Наприклад, займатися підвозом боєприпасів чи продуктів, служити на стабілізаційному пункті.

Правник нагадує, що відмова виконувати наказ про переведення з тилової в бойову частину може бути розцінена як непокора, за що загрожує до 2 років дисбату або до 3 років позбавлення волі.

- Якщо посада не відповідає стану здоров’я, треба подавати рапорт про переведення на прийнятну, додавши медичні документи. Коли рапорт ігнорується – звернутися зі скаргою до вищого командування, Військової служби правопорядку, Міноборони України або до суду, - радить юрист.

4. Чому скасовують статус обмежено придатного?

Це питання обговорюється з минулого року. Зокрема, у вересні Уповноважений ВР з прав людини Дмитро Лубінець запропонував, щоб його вирішила Рада нацбезпеки і оборони. Позиція омбудсмена полягала в тому, що через корупційну складову ВЛК робить здорових людей непридатними до служби, а хворих визнає обмежено придатними.

В ефірі телемарафону заступниця міністра оборони Наталія Калмикова заявила, що з проханням виключити із закону формулювання “обмежено придатний” зверталися самі військові та їх рідні. “Це має полегшити життя десяткам тисяч людей", - сказала вона.

Крім суто гуманних є й прагматичні міркування.

- Мобілізація обмежено придатних дуже ускладнена, бо місць в тилу бракує. На них місяцями чекають військовослужбовці, які після поранення виведені за штат через такий самий висновок ВЛК, - пояснює військовий Ігор К. – Виключення терміну з правового поля дозволить пораненим звільнитися зі служби, а мобілізованих, яких визнають придатними замість “обмежено”, відправляти до бойових частин.

Це припущення підтверджується словами члена Комітету ВР з нацбезпеки та оборони Федіра Веніславського: «Вони можуть бути мобілізовані, якщо будуть визнані придатними, і тим самим поповнити ті вакантні місця у бойових бригадах», - сказав депутат в ефірі телемарафону після другого голосування законопроєкту.

5. Що зміниться, якщо закон набуде чинності?

Законопроєкт ухвалений, але не підписаний головою Верховної Ради, тому остаточного тексту на сайті ВР ще немає. З відкритих джерел відомо, що в текст з подачі депутатів Олександра Завітневича та Федора Веніславського внесли правку: «установити, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цього Закону, протягом дев’яти місяців з дня набрання чинності Закону підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби».

Як це відбуватиметься, поки невідомо. Ймовірно, обмежено придатні отримуватимуть з ТЦК та СП виклики на повторну ВЛК.

- За ігнорування виклику на проходження ВЛК передбачена адміністративна відповідальність – штраф від 3400 до 5100 гривень, - нагадує юрист Ігор Зорін. – Систематичні неявки можуть бути розцінені як ухилення від військової служби, а це підстава для відкриття кримінальної справи.

6. Як визначатимуть критерії придатності і непридатності?

В законі таких критеріїв не буде. Міністерство оборони має знову внести зміни в наказ №402 або видати новий з переліком хвороб, які визначатимуть непридатність. Можна припустити, що визнані обмежено придатними у військовий час отримують висновок ВЛК про придатність.

Судячи з того, що депутати задля прискорення питання пішли на хитрощі, такі критерії вже можуть бути розроблені.

7. Чому закон загальмували і що буде далі?

Виключення категорії “обмежено придатний” планувалося в рамках великого закону про нові правила мобілізації та військового обліку. Його ухвалення затримується через критику неконституційних пропозицій і велику кількість правок, внесених депутатами. Вочевидь тому норму “протягли” в популярний законопроєкт про забезпечення прав військових та поліцейських на соціальний захист.

Обґрунтовуючи свій проєкт постанови про скасування голосування за №10313, Юлія Тимошенко посилається на порушення регламенту: правка Завітневича-Веніславського була подана не за десять днів, як належить, а в день голосування на пленарному засіданні. Мовляв, депутати не встигли второпати, за що віддають голоси.

Георгій Мазурашу посилається не тільки на порушення регламенту, а ще й на наслідки проголосованої норми:

“По суті, це призведе до того, що чимало реально не придатних для виконання бойових завдань громадян, які тепер визнані «обмежено придатними», будуть, як у відомому анекдоті, визнані, «за рекомендаціями зверху», «придатними» і відправлені туди, де з них реально не може бути користі для справи Оборони. З іншого боку, частина обмежено придатних, які підуть проходити повторне ВЛК, прогнозовано стануть жертвами корупційних схем. В такій парадигмі вже і з реально непридатних будуть намагатися взяти якісь «гонорари» за офіційне визнання такими”, - пише депутат у пояснювальній записці.

Проєкти постанов розгляне Комітет з питань регламенту і підготує висновок. Чи скасовувати голосування, чи залишити в силі, депутати мають вирішити на пленарному засіданні.

Поки не буде визначена доля закону, ВЛК мають право робити висновки про обмежену придатність.