Фільми про війну: Ращук рефлекторно вистрелив на зйомках, а Феліпенко не готовий грати орка

Деякі актори, які нині на фронті, намагаються не віддалятися від творчого життя, і коли є можливість, знімаються у кіно-, телепроєктах чи грають вистави. Гарік Бірча під час своєї п’ятиденної відпустки доєднався до зйомок нового сезону проєкту «Ліга сміху. Волонтерський десант 3», який зараз йде в ефірі. У минулому спецсезоні ми бачили у випусках гумориста Віктора Розового, який є бійцем 3-ї окремої штурмової бригади.

З фронту на знімальний майданчик іноді вибирається й Володимир Ращук. Навіть уявити важко - з війни на майданчик і назад, на фронт.

Чимало наших акторів зізнаються, що не мають морального права грати військових, бо це мають робити ті актори, які воюють. Хтось навідріз відмовляється грати окупантів або зрадників, хтось, навпаки, вважає це викликом для себе.

Що переживають актори, коли грають в історіях про війну, – у добірці Коротко про.

Володимир Ращук: Рефлекторно вистрелив в актора, який грав окупанта

З перших днів повномасштабної війни Володимир Ращук пішов добровольцем на фронт. Згодом став командиром 7-ї роти 3-го батальйону «Свобода», зараз є офіцером секції S-3. Але між ротаціями актор встигає зніматися й у кіно. Минулого тижня на екрани вийшла чотирисерійна воєнна трагікомедія «Позивний «Тамада», де він зіграв одну з головних ролей.

- Психологічно важко адаптуватися до знімального майданчика, - розповідає в інтерв’ю ТСН.ua актор. - У серіалі є сцена, коли у нас відбувається стрілецький контакт з орками, і «Тамада» прибирає одного з них. Але під час знімань я периферійним зором побачив цього орка і рефлекторно вистрелив. Звісно, це були несправжні набої, але режисер зупинив знімання, підійшов до мене перепитати, чи все ок. У такі моменти морально складно, але я обожнюю зніматися. Мабуть, після нашої Перемоги ще більше буду любити акторство. Але загалом це дуже незвично, інколи болюче. Бо подекуди на проєктах бачиш тих, хто досі відірваний від реальності. На мою думку, паралельно зі своєю професією усім потрібно опановувати військову справу.

Актор зізнається: часом йому здавалося, що він – консультант на знімальному майданчику, а не актор:

- Я розповідав, як це відбувається у нас на передовій, як можуть поводитися орки, як вдягати екіпірування та який вигляд насправді має польовий штаб. Ми не перегинали палицю, бо це не документальний фільм, але звертали на це увагу.

Андрій Макарченко: Наводити пістолет на дитину, навіть коли це в кіно, складно

Андрій Макарченко у стрічці «Окуповані» грає ватажка окупантів, російського капітана Горлова. За словами актора, спочатку йому було лячно братися за таку складну тему. Приміром, деякі сцени знімали в будинку у Гостомелі, де жили росіяни, а актори серіалу «переховувались» у підвалі, який був реальним сховищем місцевих жителів під час окупації.

- Слава богу, у мене не було там знімальних сцен, - згадує Макарченко у розмові з Коротко про. - Але наводити пістолет на дитину, навіть коли це в кіно, було складно, важко на душі. Мене трішечки тіпало. Після якихось сцен почувався навіть мерзотно. Але це робота, я повинен був це зіграти.

Ігор Колтовський: Зі зрадниками ніякі виправдання не працюють

У серіалі «Перевізниця» зіграти роль зрадника випало Ігорю Колтовському. Актор розповідає, що хоча й непросто було грати цю роль, він все ж таки намагався знайти у своєму персонажі залишки бодай якоїсь людяності.

- Я граю Дмитра, це чоловік головної героїні Лідії. Це людина, яка зрадила свою батьківщину, - розповідав актор про свого героя в інтерв’ю Коротко про. - Хоча й причина, чому він так вчинив, по-людськи достатньо вагома. Як актор, адвокат своєї ролі, я маю якось виправдовувати для себе свого героя. Але зараз, чим більше ми граємо, тим більше розумію, що зрада завжди залишається зрадою. Тут вже ніякі виправдання не працюють. Але є зрада свідома, коли ти стаєш колаборантом, а є ситуації, коли в окупації ти мусиш підлаштовуватися під якісь обставини, щоб вижити.

Мені здається, тут більше історія про людську слабкість. Потрібна сила, щоб опиратися або зупинитися. Він не зміг зупинитися. Це людська слабкість, та він все одно залишається зрадником. І це його хрест.

Розмірковуючи про ролі, Колтовський, як і деякі його колеги, зізнається: сьогодні зіграти українського військового не зміг би.

- По-перше, думаю, сьогодні я не маю права грати військового. А по-друге, це не в моїй природі - бігати зі зброєю, вбивати героїчно, - пояснює Ігор. - У військовій історії я можу, наприклад, зіграти якогось вчителя. У мене вже були «Погані дороги» Наталки Ворожбит, і та ситуація мені знайома, я знав таких вчителів, вони в нас у школі були. Або – бандюка. Нам потрібно всім осмислювати, що з нами відбувається, з кожним із нас.

Анастасія Карпенко: Зйомки у війну додають справжності в усьому

Колега Ігора Колтовського у «Перевізниці» Анастасія Карпенко називає зйомки у цій драмі, що розгортається на тлі війни, неймовірним досвідом.

- От знімаємо ми сцену і чуємо справжню сирену. І в цей момент ти починаєш ще й переживати за свою дитину і маму, як вони та де, - пояснює акторка в розмові з Коротко про. - Думаю, це додавало справжності в усьому – у грі, відчутті страху, переживаннях. Це йшло на користь і образам, і нашому проєкту. Історія, яка твориться нами на наших очах.

В’ячеслав Довженко: Не дозволю собі якихось аморальних речей

У фільмі «Буча» В’ячеслав Довженко зіграв російського полковника ФСБ. Актор розповідає, що найголовнішим завданням для нього у цій стрічці було показати, як рашистська ідеології руйнує людину зсередини.

- До такого матеріалу треба підходити відповідально і максимально чесно. Що я можу як актор пообіцяти? Що я максимально чесно і відповідально до цього підходжу, що я не дозволю собі якихось аморальних речей або того, що не є правдивим фактом, - говорить Довженко в інтерв’ю Коротко про. - Показати всю реальність. Моїм особистим завданням було показати ідеологію рашизму, як вона руйнує зсередини навіть ту істоту, в якій ця ідеологія сидить. Наскільки в мене це вийшло, не знаю, це вже судити глядачам і критикам.

У мене немає виправдання цьому герою. Мій мотив - зіграти цю роль для того, щоб показати, як фашизм руйнує таку істоту, як людина. Вона навіть несе загрозу для близьких, з якими поруч живе. Оця їхня «скрєпна» ідеологія абсолютно ідентична фашистській ідеології, і рашизм вже офіційно визнаний як нове явище фашизму. Оце було моє завдання. Це історія про певну місію.

Актор зізнається: грати було неймовірно важко. Бо хоча ти й розумієш, що це кіно, в той же час усвідомлюєш, які жахіття відтворюєш.

Юрій Феліпенко: Грати орків важко

Під час зйомок серіалу «Окуповані» Юрій Феліпенко ділився з Коротко про: хоча він і грає позитивного героя, зніматися у такому кіно морально було не просто.

- Війна триває, тому морально інколи якось незручно. Дивно було зніматися вночі, бо твій мозок не може перелаштуватися: комендантська година, а я на вулиці, як таке можливо? – говорить Феліпенко. - Одна з локацій, де ми знімалися, - це будинок у Гостомелі, де реально жили орки. Морально було важко усвідомлювати, що тут, де стоїш ти, знаходилася вся та нечисть. Але це робота. Хтось же грає маніяків, убивць.

Але, за словами актора, він навряд чи погодиться грати окупантів.

- Грати орків важко, - продовжує Юрій. - Мені пропонували пройти кастинг і зіграти російського офіцера. Але я так і не записав проби. Розумів, що хтось інший зіграє, але саме я морально був не готовий. Хоча усвідомлював, що роль сама по собі чудова, там є куди рости, кардіограма дуже цікава.