Стерильний Офіс. Як Андрій Єрмак перебудовує Банкову

В улюблених традиціях української влади, наприкінці тижня Офісі президент висипав низку кадрових указів. Цього разу було зроблено кілька показових перестановок на самій Банковій. У п’ятницю, 29 березня, президент звільнив заступників голови Офісу президента Андрія Смирнова та Олексія Дніпрова, призначивши замість них Олену Ковальську та Ірину Мудру. Наступного дня глава держави позбавився першого помічника Сергія Шефіра та низки своїх радників – Олега Устенка, Сергія Трофімова і Михайла Радуцького. Раніше цього ж тижня було відправлено у відставку суворого секретаря РНБО Олексія Данилова, який слідом за ексголовнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним відправиться на дипломатичну роботу (за останніми даними, послом у Молдову).

Всі ці пертурбації представники президентської команди пояснюють просто: ми всі спостерігаємо чергове посиленням впливу головного президентського фаворита – голови Офісу президента Андрія Єрмака. Так, місце Данилова посів колишній очільник Служби зовнішньої розвідки Олександр Литвиненко – з ним у різні часи тісно співпрацював брат Андрія Єрмака Денис.

Нова заступниця голови Офісу Олена Ковальська до цього керувала Кабінетом керівника Офісу президента. Вона бере участь в робочій групі при президентові зі створення спеціального міжнародного трибуналу для Росії, якою керує Єрмак. До приходу на Банкову Ковальська, яка має освіту за спеціальністю «інженер-будівельник», працювала в рекламній та маркетинговій сфері, зокрема займалася оновленням бренду Ощадбанку.

Ірина Мудра перед призначенням з травня 2022 року працювала заступником одного з небагатьох ветеранів команди Зеленського – міністра юстиції Дениса Малюськи. В уряді Мудра займалася питаннями майбутніх російських репарацій та підписувала від імені України Любляно-Гаазьку Конвенцію щодо міжнародного співробітництва в розслідуванні та притягненні до відповідальності за воєнні та інші міжнародні злочини. Також Мудра захищала державні інтереси України у спорах і розглядах справ за участю іноземних суб’єктів та України, які проходили в закордонних юрисдикційних органах. Нова заступниця голови Офісу входила свого часу до складу делегації для участі в переговорах з напрацювання та підготовки міжнародних домовленостей про гарантії безпеки для України, яку очолював Єрмак. 

Вочевидь Мудра на Банковій перебере на себе частину функціоналу, яким займався Андрій Смирнов.  Він опікувався в Офісі юридичними питаннями і був відповідальним за зв’язки з судовими і правоохоронними органами та хід правової реформи. Смирнов влився до президентської команди у вересні 2019 року, коли Офісом ще керував нині опальний «адвокат Коломойського» Андрій Богдан. Богдан не дуже добре розійшовся з Зеленським та Єрмаком, але Смирнов попри все лишився. Втім, його перебування на Банковій було не безхмарним: він часто заходив на галявину іншого заступника голови Офісу і негласного куратора правоохоронної системи країни Олега Татарова, який користується безмежною довірою Єрмака.   

Конфлікти з Татаровим та насторожене ставлення з боку президента грали не на користь Смирнова. Але не лише це… Архітектор нової судової системи мав би насамперед бути поза підозрами сам, але ставав фігурантом неприємних історій. Так, галасу наробило розслідування щодо брата чиновника – Ігоря Смирнова, який обріс купою елітною нерухомості, частину з якої він придбав за заниженими цінами. Заступник керівника Офісу президента вимушений був виправдовуватися тим, що його брат – «доросла людина» і натякнув, що це розслідування є вигідним колишньому діячу епохи Януковича Андрію Портнову. Минулого року з’явилася інформація, що Національне антикорупційне бюро розслідує кримінальне провадження за фактом незаконного збагачення Андрія Смирнова. За інформацією джерел «Главкома», незадоволеним найближче президентське оточення було і просуванням справ щодо покарання агресора на міжнародному рівні. З урахуванням всіх цих факторів, сюрпризом для Смирнова президентський указ не став.

Але, скажімо, ще одного заступника Єрмака – Ростислава Шурму – переслідує ще більше публічних «зашкварів». У нього своя набагато каламутніша історія з братом і адмінпротокол НАЗК з цього приводу. Проте на днях суд виправдав Шурму у справі з конфліктом інтересів у випадку з бізнесом брата, і про його звільнення з Офісу президента досі не йдеться. Корені такого різного ставлення очевидні: Шурмі Єрмак довіряє явно більше, ніж Смирнову, який іноді дратував голову Офісу намаганнями вести самостійну гру. Проте розслаблятися тому ж Шурмі, враховуючи, як жваво на Банковій взялися за кадрові питання, не варто. 

У своїй «прощальній записці» Смирнов написав, що для нього було великою честю працювати 4,5 роки з президентом Зеленським, і подякував за отриманий досвід.

З відходом Олексія Дніпрова ситуація дещо інша. Він не мав конфліктів в Офісі, попри те, що дістався команді Зеленського від попередників. З квітня 2016 року Дніпров очолював апарат на той час ще Адміністрації президента, виконував ці ж функції і за нової влади, доки в 2021-му його не зробили заступником керівника Офісу та головою Комісії з питань помилування. Кандидат юридичних наук Дніпров перебуває на державних посадах з 2005 року і зараз, за його визнанням, планує змінити сферу діяльності та перейти до освітньої сфери.

Прискорити звільнення Дніпрова могли вибори ректорів багатьох вишів, де певні впливові сили з Офісу намагаються протягнути своїх людей. Дніпров же допомагав втриматися ректору Київського національного університету Володимиру Бугрову та іншим «старим кадрам». Чим й викликав невдоволення.

За чутками, сам Дніпров після звільнення з Банкової планує стати ректором Київського національного університету будівництва і архітектури. 

Звільнення ж першого помічника президента Сергія Шефіра видається продовженням лінії Зеленського на позбавлення від друзів зі «старого життя» та зачистка простору від альтернативних центрів впливу. На самому початку роботи в президентській команді основною задачею колишнього директора «Студії «Квартал-95» з його підприємницькою хваткою було налагодження зв’язків з бізнесом, якому Зеленський обіцяв нові правила гри.

Велика війна та великі втрати олігархів значною мірою знівелювали всі кулуарні зв’язки Шефіра. Ключові мільярдери та президент перейшли на контакти без посередників, тож і до того не надто публічний перший помічник зовсім зник з радарів. Причому в прямому сенсі. Злі язики дорікають Шефіру тим, що на початку повномасштабного вторгнення той просто залишив столицю. За однією з версій, саме через розуміння своїх непотрібності у цих умовах давній друг та бізнес-партнер президента сам попросився у відставку. Шефір, який, за чутками, курував на Банковій енергетичну та хімічну галузі, також фігурував у справі НАБУ щодо заволодіння 500 млн грн коштів Одеського припортового заводу та Об’єднаної гірничо-хімічної компанії, але поки ця справа на паузі.

З трьох радників, яких позбавився президент, відреагував на цей крок Михайло Радуцький. Голова парламентського комітету з питань здоров'я нації та медичної допомоги був лаконічним, зазначивши, що вважає за щастя працювати на будь-якій посаді в президентській команді.

На додачу, «аби ще раз не вставати», глава держави звільнив двох своїх уповноважених: з питань забезпечення прав захисників України Альону Вербицьку та з питань волонтерської діяльності Наталію Пушкарьову. На останню протягом довго часу скаржилися волонтерські організації та народні депутати, що вона більше часу проводить за кордоном, ніж в Україні.

Співрозмовники «Главкома» у монобільшості, яку зазвичай ставлять перед фактом щодо якихось кадрових змін, жартують: якщо перетрусити Кабмін Банкова не може через нестачу голосів для цього в Раді, їй залишається «відриватися» там, де можуть дотягнутися руки. Тож поки обіцяне Володимиром Зеленським «перезавантаження» обмежується лише президентською свитою. 

Можливості для кадрових маневрів ще є: так, разом зі Смирновим та Дніпровим очікується переведення на іншу роботу (до МЗС) інших заступників керівника Офісу Андрія Сибіги та Ігоря Жовкви, які займаються на Банковій зовнішньополітичним треком. Цих рішень поки нема, але це не означає, що їх не станеться вже у найближчому майбутньому.

Павло Вуєць, «Главком»