Вищий рівень загрози: перед католицьким Великоднем Європа готується до атак терористів

Європейські держави вчергове оголошують готовність номер один у боротьбі з тероризмом. Сталося це після недавнього інциденту в підмосковному "Крокус Сіті Хол". Проте грізні заяви вищих осіб та високопосадовців навряд чи щось змінять – проблемі вже багато років. І всупереч пишномовним заявам, що тероризм не має національності, багато хто відчайдушно розуміє, що національність є, і в переважній більшості випадків – вона не з числа європейських. Тому держави вживають заходів для збереження життя громадян, які ніколи не стануть стовідсотковою гарантією.

Паспортні перевірки у Шенгенській зоні

Так, Шенгенська угода була підписана в 1985 році для того, щоб люди, які живуть у країнах-учасницях договору, подорожували між країнами без прикордонного контролю. Однак наприкінці минулого року деякі країни Шенгену відновили перевірки на внутрішніх європейських кордонах: Німеччина – на кордонах із Польщею та Чехією, Словенія – з Хорватією тощо. Перевірки вибіркові, але сам факт... І найімовірніше, вибірка ставатиме все меншою, а перевірка - все тотальнішою.

Як причина вказується міграційна криза, з якою вкотре зіткнувся ЄС, а також той самий терористичний прецедент. Безперешкодне пересування Шенгенською зоною та Євросоюзом вийшло боком: крім добропорядних мандрівників цим привілеєм користувалися терористи.

У другій половині 2024 року в ЄС розпочне роботу нова автоматизована Система в'їзду/виїзду (Entry/Exit System - EES). Вона реєструватиме мандрівників, які не є громадянами ЄС, щоразу, коли вони перетинають зовнішні кордони європейських країн. Причому це торкнеться всіх – і тих, кому потрібна віза для поїздок, і тих, кому не потрібна.

EES мало не ввели влітку, але французька влада благала Брюссель відстрочити впровадження цієї системи – Олімпійські ігри в Парижі спричинять великий наплив іноземців, і тестувати на них новинку влада не мала бажання. Тому датою запуску Системи в'їзду/виїзду називають 6 жовтня 2024 року.
Вона реєструватиме дані проїзних документів, особисті дані, інформацію щодо цілей, місця та термінів в'їзду/виїзду кожного мандрівника-негромадянина ЄС. При першому в'їзді до Шенгенської зони доведеться сфотографуватися та відсканувати відбитки пальців (біометричні дані). Ця інформація зберігатиметься у базі даних протягом трьох років, після чого автоматично видалятиметься. Якщо мандрівник відмовиться надати свої біометричні дані, йому буде відмовлено у в'їзді на територію європейських країн, які використовують систему Entry/Exit System.

Загроза особливо критична

Після «Крокуса» та перед початком католицьких пасхальних свят Франція та Італія підвищили рівень терористичної загрози до найвищого. У цих країнах більш ніж на 4000 осіб збільшилася кількість поліцейських та інших силовиків, аж до військовослужбовців, які патрулюють громадські місця.

Забуті сумки, зібрання трьох і більше осіб, будь-які підозрілі відтінки поведінки перехожих – на всі ці моменти зараз правоохоронці реагують гостріше, ніж будь-коли. В Італії особлива увага приділяється місцям найбільшого скупчення та транзиту людей, а також усім «чутливим» об'єктам, таким як аеропорти, вокзали, культурні та релігійні об'єкти, заявили у міністерстві внутрішніх справ. Також сили безпеки та розвідки ретельно стежать за активністю користувачів в інтернеті, щоби «виявляти будь-які ризиковані ситуації».

У Німеччині також рівень терористичної загрози досить високий, оскільки у ФРН за три місяці пройде чемпіонат Європи з футболу. Під контроль поліції та армії взято супермаркети, ринки, концертні зали та навчальні заклади, а також синагоги і церкви. Аналогічно поводиться і Іспанія, нарікаючи на ризик «посилення терористичної загрози через війни у ​​Газі та в Україні».

І Франція, і Німеччина заявили, що їхні міжнародні масові заходи дуже ймовірно можуть стати мішенню для терористів ІДІЛ, які безперешкодно прибувають з Туреччини.

- Також в останні роки звільнилася значна кількість засуджених за тероризм, що робить загрозу «особливо критичною», - заявив прем'єр-міністр Франції Габріель Атталь.

До речі, у Франції «статус Віжіпірат» (Vigipirate) піднято до найвищого рівня – «екстренний напад». Vigipirate – це національна система Франції тривожного сповіщення про рівень терористичної загрози.

Втім, після трагічного дня 7 жовтня 2023 року (коли терористи ХАМАС напали на прикордонні райони Ізраїлю) усі європейські країни живуть у стані повної бойової готовності – індикатор терористичної загрози палахкотить червоним на всьому Заході. Держави активно обмінюються інформацією про потенційних терористів і тримають зброю в мастилі.

Довели навіть мирну Швейцарію

Спокійна Швейцарія також дуже серйозно ставиться до ситуації, оскільки її структури безпеки ще з минулого року оголосили, що «терористична загроза для Швейцарії залишається високою і має переважно джихадистський характер». Конкретно у Швейцарії інцидентів хоча б приблизно схожих на «Крокус» не було, у країні заборонено багато джихадистських угруповань, що викликає їх зрозуміле невдоволення та відповідну реакцію.

Тому влада країни впровадила комплекс нових заходів, спрямованих на боротьбу з екстремістами. Наприклад, поліції дали право затримувати людей, щоб не допустити терористичних атак, навіть якщо немає достатніх доказів для відкриття кримінальної справи. Підозрюваних екстремістів можуть помістити під домашній арешт, заборонити виїзд із країни та змусити регулярно з'являтися до поліції.

Звичайно, противники такого посилення правопорядку відразу поскаржилися на утиск прав людини і заявили, що в їхній тихій мирній Швейцарії вживаються найсуворіші антитерористичні заходи в Європі.

Не менш спокійна Данія також вживає нових, додаткових заходів безпеки. Після минулорічних інцидентів зі спаленням Корану і реакції на це мусульманської публіки, що співчуває їм, яка вилилася у вбивства громадян Данії, країна і так у напрузі. Минулого тижня там було оголошено загальну тривогу безпеки через зростання загрози тероризму. Рівень загрози залишиться максимальним.

Хто більш-менш спокійний – так це Великобританія. У Сполученому Королівстві рівень національної загрози перебуває на «суттєвому» або середньому рівні, третьому за величиною у п'ятирівневій системі країни.