Бражко: Немає коли святкувати вихід на Євро-2024

Під час березневої міжнародної павзи опорний півзахисник київського Динамо Володимир Бражко дебютував у складі національної збірної України, відігравши в обох матчах плей-оф кваліфікації на чемпіонат Європи-2024.

Ворскла — Динамо. Напередодні

А вже після повернення до розташування клубу футболіст "біло-синіх" дав розгорнути інтерв’ю перед гостьовим матчем двадцять другого туру української Прем’єр-ліги проти полтавської Ворскли.

"Це вже звична для нас річ — переключатись із справ у збірній на клубні завдання. Тож зараз уже всі думки про майбутні матчі в чемпіонаті України.

У принципі, готуємось у звичайному режимі. Розуміємо важливість результату в майбутньому поєдинку, тож працюємо з усією відповідальністю.

На останньому тренуванні відпрацьовували зв’язки на полі, паси, грали у футбол, а також приділили увагу завершенню атак.

Що ж до збірної, то в перший день після виходу на Євро, прокинувшись, думав, що це сон. Але зараз уже настало усвідомлення цього. Наразі потрібно в першу чергу виконувати завдання в Динамо, а вже після завершення чемпіонату будемо думати про Євро.

Звичайно, що всі партнери привітали, дякую всім за приємні слова. Працюємо далі — святкувати немає коли.

Радні та друзі, напевно, ще досі не вірять, що це — правда. Мама була на стадіоні, вона вже років 5-6 мешкає в Польщі, дуже переживала, а після гри розплакалася — думаю, від гордості.

Бабуся з дідусем дивилися в Запоріжжі, то там вся вулиця, на якій я виріс, уболівала за збірну. Це дуже приємно.

Звичайно, що в перші кілька днів була ейфорія, але зараз уже розумію, що це — історія та залишилось у минулому, тому потрібно працювати далі.

Відповідальність на мені під час дебюту була величезна, адже за моєю грою дивилась уся країна, усі розуміли важливість цих поєдинків. Певні побоювання були перед грою з боснійцями, але і Андрій Ярмоленко підтримав, і Сергій Сидорчук підбадьорив — у принципі, всі хлопці та тренерський штаб підтримали, тож усе склалось добре.

Усі казали, що не треба хвилюватись, почати з простої гри, відчути впевненість.

Рівень збірної — просто топ, приємно перебувати в одній команді з хлопцями, які виступають у топ-лігах світу, але при цьому залишаються простими, товариськими. Тепер хочеться закріпитися в команді та показувати себе.

Заочно я чув про деяких із них, а вони — про мене. Ближче познайомились уже у збірній, усі класні, атмосфера дуже хороша в команді.

Знаю, що раніше відбувались якісь посвяти для новачків, але зараз нічого не довелося співати.

Загалом, спілкувався з усіма, але найбільше — Ванатом, Забарним, Миколенком, Караваєвим.

Проти Боснії і Герцеговини так і думали, що буде важко. Але емоції пережив такі, що хочеться запам’ятати на все життя. Тим паче, грали на виїзді, місцеві фанати свистіли, ображали нас після голу. Але нічого, виграли й вийшли до фіналу.

Я загалом провів не так багато матчів за Динамо з уболівальниками, а тут повний стадіон, ще й гнав суперника вперед цілий матч. Подвійні емоції переживали вже у Вроцлаві, коли цього разу вже весь стадіон вболіває за тебе, за твою команду. Це не передати словами.

Щодо виклику до збірної, то спочатку мені подзвонив агент та сказав, що я їду на кілька днів до національної збірної, тренуюсь, після чого повертаюсь до молодіжної команди. Але за кілька днів уже повідомив, що я їду на повноцінний збір головної збірної. Я був дуже щасливий і дуже чекав цього моменту.

Чесно, я одразу думав про те, що буду грати за національну збірну, морально налаштовував себе вже за кілька днів, що можу грати. А дізнався в день гри з Боснією — Сергій Станіславович підкликав до себе, запитав, чи готовий, і я відповів ствердно.

Справді, в обох матчах ми пропускали першими, але перебуваючи на полі, була впевненість, що ми дотиснемо суперника та візьмемо своє. Було багато атак, багато моментів, тому відчував, що виграємо.

Сергій Станіславович завжди підказував мені. Загалом, у кожного тренера свої вимоги, тож намагаюся робити все, що каже наставник, адже він головний.

Загалом, я навчався в Академії, коли Ребров був головним тренером Динамо, а з нами займався Альберто Босх, який також зараз у штабі національної збірної. Було цікаво побачити, що подібні вправи до тих, що були в нас в Академії, є зараз і в національній збірній. Єдине, що рівень футболістів не порівняти.

Я особливо не розпитував у інших про Реброва, а натомість у розташуванні збірної все побачив на власні очі. Загалом, залишився задоволеним і тренуваннями, і матчами, і атмосферою в команді.

Дуже важливо пробиватися на такі турніри в цей складний для нас час, щоб у світі не забували про Україну та продовжували допомагати відбивати наступ російських агресорів.

Хочеться влітку зіграти й там, і там — на Євро та на Олімпаді. Дати турнірів не співпадають, то чому б і ні.

Поки особливо нікого не переглядав із суперників на Євро. Але якщо ці збірні напряму вийшли на Євро, значить апріорі не можуть бути слабкими. Будемо налаштовуватися на кожного суперника та грати.

Зараз уся увага на клуб, а отже попереду Ворскла. Потужна команда, яка гратиме перед своїми вболівальниками. Але нам потрібно показувати свою гру, перемагати. Із усіма командами зараз важко грати, адже Динамо — це хороший подразник для всіх. Але нам також потрібні очки, тож будемо налаштовуватись найсерйознішим чином.

Вважаю, що все залежить від налаштованості команди. Як налаштуємося, такою й буде гра. Подивимось", — заявив український виконавець.