Облікову ставку прирівнювати до рівня інфляції в Україні не можна – очільник Нацбанку

В сьогоднішніх умовах було б помилкою прирівняти облікову ставку до рівня інфляції. Такий висновок з аргументами наводить у власному дописі очільник Національного банку України Андрій Пишний.

На думку очільника Нацбанку необхідно зберегти курсову стійкість та цінову стабільність, що своєю чергою вимагає також певних дій.

“По-перше, з початку повномасштабного вторгнення РФ на валютному ринку України є структурний дефіцит валюти. Без втручання НБУ курсова динаміка перетворилася б на хронічну девальвацію. Щоб не допустити цього, НБУ збалансовує валютний ринок, продаючи валюту з міжнародних резервів. Курсова стійкість та двосторонні коливання курсу важливі як для збереження помірної інфляції, так і для захисту міжнародних резервів. За хронічної ж девальвації в людей буде постійний стимул купити валюту, що виснажуватиме резерви”, – вважає керівник НБУ.

Ще один аргумент на складнішу поведінку, ніж просте реагування на скорочення інфляційних процесів – вичерпність міжнародних резервів і необхідність їх збереження для підтримки економіки в умовах війни. “Щоб контролювати попит на іноземну валюту й економити резерви, гривня має бути цінною. Для цього й потрібна відносно висока облікова ставка. Разом з іншими інструментами вона стимулює банки конкурувати за вкладників і пропонувати привабливі ставки за депозитами”, – зазначає очільник НБУ.

“По-третє, нам потрібно і надалі пом'якшувати валютні обмеження введені з початком вторгнення. Бізнесу необхідні можливості, які надає вільний рух капіталу”, – вважає Андрій Пишний. Разом з тим він наголошує на необхідності регуляції певних бізнес-процесів, зокрема надмірного попиту на валюту під час інвестування та в інших випадках. 

“Наша макрофінансова стабільність досягнута під час війни не є ані випадковою, ані тим більше магічною. Це результат скоординованих дій і складних, вивірених рішень багатьох: Президента, уряду, партнерів та звісно НБУ”, – вказує очільник регулятора. 

Рівень бюджетного дефіциту за результатами 2023 року складає -27% ВВП. Відповідно для підтримки макроекономічних показників мають бути задіяні значні фінансові ресурси партнерів та країн, що допомагають Україні в часи війни, повідомляв раніше голова НБУ Андрій Пишний.

“Маємо рекордний бюджетний дефіцит за результатами 2023 року — 27% ВВП, за нашими оцінками. Це колосальні цифри. У бюджет 2024 року також закладений значний дефіцит, вагому частину якого буде дуже важко покрити без зовнішньої фінансової допомоги. Сьогодні мова йде про $37 млрд від наших іноземних партнерів у 2024 році” – дає оцінку економічній ситуації очільник НБУ.

На думку очільника НБУ цей показник - 37 млрд доларів - є саме тим, мінімальним, який дасть змогу збалансувати макроекономічні показники і зберігати систему стабільною. Однак це лише прогнозована величина, оскільки ризики війни можуть викликати геть інші потреби, які будуть більші чи зміняться залежно від ситуації на фронті, воєнних чинників, що впливатимуть на цивільний сектор.