Україна застосовує дрони зі ШІ для атак на енергетичну галузь Росії, - CNN

Атаки України по нафтопереробних заводах (НПЗ) Росії стали можливими завдяки використанню безпілотників з більшою дальністю й обладнання деяких з них штучним інтелектом (ШІ).

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на CNN.

Як пише телерадіокомпанія, Україна продовжує вражати величезну нафтогазову промисловість Росії, яка, попри заборони на імпорт та обмеження цін, залишається найбільшим джерелом доходів для військової машини Росії. Загалом атаки стали можливими не лише завдяки використанню безпілотників з більшою дальністю польоту, але й інтеграції штучного інтелекту до деяких дронів. ШІ, зі свого боку, допомагає дронам орієнтуватись та уникати глушіння.

"Точність в умовах перешкод забезпечується завдяки використанню штучного інтелекту. Кожен літак має бортовий комп'ютер із супутниковими даними та даними про місцевість. Польоти визначаються заздалегідь з нашими союзниками, і літаки дотримуються плану польоту, що дозволяє нам вражати цілі з точністю до метра", - розповіло близьке до української програми безпілотників джерело CNN.

Аналітик Королівського інституту об'єднаних служб Ноя Сільвія, зі свого боку, розповіла про "машинний зір", який є різновидом ШІ. За її словами, обладнаний ним дрон можна "навчити" визначати географію та ціль, до якого він прямує. Водночас БпЛА стає повністю автономний й не потребує зв'язку з супутниками.

Експерт з питань війни з використанням безпілотників і штучного інтелекту Кріс Лінкольн-Джонс зауважив, що рівень "інтелекту" наразі досі дуже низький, оскільки технологія перебуває лише на ранніх стадіях розвитку свого потенціалу.

Головне управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України та Служба безпеки України відмовили CNN в коментарі щодо використання ШІ в дронах.

Удари по військовій машині Росії

Використання Україною дронів не є чимось новим, оскільки країна почала покладатись на них ще з початку повномасштабного вторгнення Росії. Зокрема Київ також вкладає ресурси для розвитку технології й вітчизняного виробництва.

На початку війни наші воїни використовували здебільшого готове обладнання для спостереження, або ж скидання невеликих бомб. Втім, пізніше вдалося створити повноцінну індустрію БпЛА, що надало перевагу у протистоянні з більшою кількістю живої сили у терористів.

Як відзначають експерти телерадіокомпанії, замість того, щоб бити по паливних сховищах, Україна зосередилась на перегінних установках, де сира нафта переробляється і перетворюється на паливо або інші похідні продукти. Деякі цілі потребують багато західних технологій, які Росії складно дістати.

Експерти вважають, що атаки можуть мати більший вплив на російську економіку, ніж західні санкції, частина яких здебільшого оминала енергетичний сектор країни-терориста.

Тим часом Україна заявляє, що 12% російських нафтопереробних потужностей зараз не працюють. Reuters, зі свого боку, заявив, що їх кількість сягає 14%.

Американське занепокоєння

Удари України по НПЗ Росії спровокували зростання світових цін на нафту. Лише в поточному році нафта марки Brent подорожчала майже на 13%. Це, зі свого боку, викликало занепокоєння з боку Сполучених Штатів Америки (США).

Один із чиновників заявив CNN, що Штати не заохочують й не дозволяють бити всередині Росії.

Глобальний керівник товарної стратегії інвестиційного банку RBC Capital Markets Гелім Крофт зауважив, що угода між Україною та США передбачала надання фінансів та зброї в обмін на уникнення ударів по російських енергоносіях, аби уникнути масштабної енергетичної кризи.

"Якщо вони не отримують зброю і гроші, які їм обіцяли, який у них стимул дотримуватися угоди з Вашингтоном?", - додав Крофт.

Ураження російських НПЗ

Починаючи з січня поточного року наша країна посилила удари по російській нафтовій інфраструктурі. Було завдано низку ударів по великих НПЗ.

Як писали західні ЗМІ, США нібито закликали Київ припинити удари, оскільки це може призвести до зростання цін на нафту й бензин у світі, але, як відзначили офіційні особи України, ворожі НПЗ є законною ціллю для наших воїнів.

Протягом поточного року проти російських НПЗ було здійснено 15 атак. Значних пошкоджень зазнали вісім НПЗ сукупною встановленою потужністю 83 мільйонів тонн на рік.