“Друзі” РФ закликають ЄС не чіпати заморожені російські активи — Politico

Країни, які прихильно ставляться до Росії, закликають ЄС відмовитися від будь-яких планів щодо масової конфіскації заморожених активів Москви. Про це повідомляє Politico, посилаючись на джерела. 

Представники Китаю, Саудівської Аравії та Індонезії в приватному порядку підштовхують ЄС продовжувати чинити опір тиску з боку США і Великої Британії щодо конфіскації понад 200 мільярдів євро російських активів, заморожених після повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року. США та Британія вважають, що російські активи можна використати для допомоги Україні у відновленні.

"Ці країни дуже скептично ставляться до цієї ідеї", - сказав виданню один із чиновників на умовах анонімності. 

Занепокоєння полягає в тому, що "це створить прецедент" - іншими словами, ці країни побоюються, що вони можуть стати наступними.

Наразі будь-який план конфіскації заморожених російських активів у Європі та використання цих грошей для допомоги Україні відходить на другий план. Західні країни ЄС, зокрема, протистоять цьому, побоюючись юридичних наслідків і потенційної дестабілізації єврозони.

Але, попри те, що Вашингтон і Лондон вважають привабливою перспективою використання російських активів для допомоги Україні на тлі обмежених бюджетів і нестабільності у внутрішній політиці, і попри те, що питання активів РФ буде обговорюватися на зустрічі міністрів фінансів G7 наступного місяця, країни, які не вважають главу Кремля Владіміра Путіна ворогом, не заспокоюються.

Вони вже бачили, як ЄС висунув більш обмежену пропозицію про можливість використання, зокрема, на закупівлю зброї для України, прибутку від заморожених активів РФ, близько 2,5-3 мільярдів євро на рік.

І це також може бути лобістським мотивом для цих країн. Вони можуть не лише боятися прецеденту, але й діяти в інтересах Путіна, не бажаючи, щоб ЄС допомагав Україні на полі бою.

"Я допускаю, що росіяни могли попросити своїх друзів створити цей галас", - сказав на умовах анонімності високопоставлений дипломат з країни, що не є членом ЄС.

Роль посередників

Лобіювання цих країн може відбуватися за схемою, подібною до тієї, що спостерігалася з початку війни РФ проти України, коли уряди, які не обов'язково виступали на підтримку Росії, все ж виконували деякі її “вказівки”. 

Наприклад, Туреччина, Китай та ОАЕ дозволили РФ уникнути частини західних санкцій, запроваджених після повномасштабного вторгнення, що дало поштовх економіці Росії та дозволило їй фінансувати військову машину.

Протягом війни країни Перської затоки виступали в ролі посередників, сприяючи обміну полоненими між Росією й Україною та укладенню угоди, яка дозволила експортувати зерно з охопленої війною країни. Аргумент цих держав полягає в тому, що конфіскація російських активів може затягнути війну і змусити їх стати на чийсь бік, всупереч їхньому бажанню. 

Ескалація війни і можливість поразки Росії суперечать інтересам країн Перської затоки, вважає Теодор Карасик з консалтингової компанії Gulf State Analytics.

"Країни Перської затоки не хочуть бачити, як Росія розвалюється", - зазначив він, вказуючи на інвестиції цих держав у РФ.

Він також додав, що використання російських активів для відновлення України може підірвати їхні амбіції відігравати провідну роль у післявоєнній відбудові країни.

Ризик судових позовів

Конфіскація активів також може спричинити юридичні проблеми для цих країн. Російські компанії вже подали понад сто позовів до національних судів з вимогою розблокувати західні активи, які наразі заморожені в Росії, за словами чиновників, обізнаних з перебігом судових процесів.

Існують побоювання, що ці судові процеси можуть вийти за межі РФ.

Москва може підштовхнути дружні юрисдикції, такі як Китай і Саудівська Аравія, до арешту західних активів, що потенційно ризикує заплямувати їхню репутацію в очах міжнародних інвесторів.

Однак, на думку експертів, побоювання цих країн, що їхні активи в Європі можуть стати наступними в черзі на конфіскацію, якщо вони потраплять у немилість Заходу, є перебільшеними.

"Єдині країни, які повинні бути стурбовані, - це ті, які планують незаконне і неспровоковане вторгнення до свого сусіда”, - сказав аналітичного центру RUSI Том Кітінг.

Тим не менш, аргументи, що зосереджуються на фінансових ризиках, знаходять відгук у деяких європейських столицях. Уряд Німеччини та Європейський центральний банк стверджують, що конфіскація активів РФ може підірвати довіру інвесторів до фінансової системи ЄС.

Будь-які потенційні, але малоймовірні ринкові потрясіння, викликані повною конфіскацією, можуть зашкодити таким країнам, як держави Перської затоки, які володіють величезними запасами іноземної валюти, додав Кітінг.

Якщо група промислово розвинених країн G7 вирішить конфіскувати заморожені активи Росії, чиновники очікують, що російські суди успішно оскаржать це рішення. Рішення суду в РФ потенційно може залишити чорну діру в балансах фінансових установ, що володіють цими активами.

Установам доведеться задіяти свої грошові резерви, щоб компенсувати втрати, а це може передбачати використання, у крайньому разі, інших суверенних фондів, що знаходяться на їхніх рахунках. 

Раніше повідомлялося, що G7 та Європейський Союз обговорюють план використання понад 250 мільярдів доларів США заморожених активів російського центрального банку як застави для фінансування відновлення України. 

Однак чим більше країн розглядають можливість конфіскації російських активів, тим складнішою стає ситуація. В ЄС, зокрема, побоюються відплати та кібератак з боку РФ.