Електронний кабінет призовника поки не запрацює: який закон тоді підписав Зеленський і коли реєстр почне діяти

Українські урядовці продовжують працювати над удосконаленням мобілізаційного законодавства. Однією з важливих змін, передбаченою реформою, має стати поява електронного кабінету військовозобов’язаних громадян.

У вівторок, 2 квітня, стало відомо, що президент Володимир Зеленський підписав закон №10062, після чого новина про "запуск електронного кабінету призовника" облетіла більшість вітчизняних ЗМІ. Втім, як з’ясувалося, це не зовсім так.

Про що насправді йдеться в ухваленому президентом документі, коли запрацює електронний кабінет і як функціонуватиме ця система "Телеграф" запитував у авторів законодавчих змін.

Інформаційний фальстарт

Як виявилося, підписання закону №10062 не передбачає запуск роботи електронного кабінету військовозобов’язаних. Згідно з положеннями пояснювальної записки, у даному документі йдеться лише про вдосконалення процедури інформаційної взаємодії між державними реєстрами, а також запровадження електронної процедури набуття військовослужбовцями статусу учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни та члена сім’ї загиблих (померлих) захисників і захисниць України.

Ухвалення даної норми, дійсно, дозволить військовослужбовцям і членам їхніх родин подавати документи для оформлення того чи іншого статусу в електронному вигляді, оминаючи складну бюрократію і походеньки по кабінетах з паперовими роздруківками.

Втім, із впровадженням електронного кабінету призовника закон №10062 має лише опосередкований зв’язок: завдяки йому дані з нового реєстру стануть доступними для загальної системи обліку військовозобов’язаних громадян, каже член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський.

— Говорити, що вчора президент підписав закон про запровадження електронного кабінету призовників, — некоректно. Насправді, було ухвалено норму, яка дозволить державі мати більш повну картину про склад військовозобов'язаних громадян. Впровадження електронного кабінету призовників передбачено в законопроекті щодо мобілізаційного процесу, який ми зараз розглядаємо в комітеті, але станом на сьогодні механізм його створення законодавчо не закріплено, — каже нардеп в коментарі "Телеграфу".

Як це могло б працювати

Згідно з текстом законопроекту про мобілізацію №10449, в доопрацьованій версії якого у січні 2023-го з’явилося положення про створення електронного кабінету призовників, реєстр міститиме інформацію про всіх військовозобов'язаних громадян України віком від 17 до 60 років.

Тоді передбачалося, що реєстрація в кабінеті буде обов’язковою, а відомості з інших державних реєстрів вноситимуть в нього без згоди власника профілю. Крім того, розглядалася можливість надсилання в кабінет електронних повісток. Для цього депутатами навіть був розроблений алгоритм отримання документу і визначено поважні причини для неявки громадянина до ТЦК і СП після "вручення" йому електронної повістки.

Доступ до реєстру мали отримати Міноборони, СБУ, органи розвідки, оперативні командування, а також ТЦК областей. В електронному кабінеті мають міститися такі дані:

• номери телефонів;
• адреси електронної пошти;
• дані про батьків військовозобов’язаного;
• реквізити внутрішнього та закордонних паспортів;
• дані про виїзд за кордон;
• відомості про володіння іноземними мовами;
• інформація про право на володіння зброєю;
• наявність посвідчення водія;
• інформація про судимості і таке інше.

Що маємо на практиці і коли чекати запуску

Враховуючи, що норма про електронний кабінет все ще перебуває на етапі розробки, предметно казати про деталі її реалізації депутати поки не беруться.

За словами співавтора закону №10062, нардепа Олексія Гончаренка, зараз Кабінет міністрів працює над створенням підзаконних актів, які реагуватимуть роботу нової системи.

— Поки що можна казати про те, що електронних повісток у цьому кабінеті не буде. Крім того, це не обов’язково має бути мобільний додаток на кшталт "Дії". Цілком ймовірно, йтиметься про портал, скористатися яким можна буде через комп’ютер. Аналогічним чином функціонують безліч вже існуючих реєстрів.

В будь-якому разі, ми живемо в XXI столітті, а отже у нас має бути альтернатива паперовим документам і архівам. Важливо: електронний кабінет військовозобов'язаного і реєстр "Оберіг" — не одне й те саме. Як саме це буде реалізовано, покаже час. Поки що підзаконні акти перебувають на етапі розробці в Кабміні. Пропоную дочекатися узгоджених положень і обговорювати їх більш предметно, — каже нардеп в коментарі "Телеграфу".

На тому, що нова система реєстру військовозобов’язаних громадян носитиме характер альтернативи іншим способам стати на облік, акцентує увагу й Федір Веніславський.

За словами посадовця, ніхто не планує зобов'язувати українців користуватися виключно електронним кабінетом для надання своїх даних.

— Це добровільне рішення. Якщо людина не бажає їхати у військкомат через брак часу на дорогу або перебування за кордоном чи в в іншому місті, вона зможе зробити це дистанційно через електронний кабінет.

Таким чином, громадяни матимуть три способи вирішення цієї задачі: особисто в ТЦК чи в ЦНАПі або ж дистанційно в онлайн-форматі. Для нас головне, щоб держава розуміла мобілізаційний ресурс загалом. Жодних негативних наслідків ця новація не принесе, — каже народний депутат.

Щодо строків ухвалення відповідного закону, оптимізму у його авторів поки небагато. За словами Федора Веніславського, профільний комітет працює над фінальним зведенням таблиці поправок, після чого усі спірні питання будуть дорозглянуті, аби уникнути колізій.

Завершити розробку проекту планують вже цього тижня, після чого документ направлять на розгляд парламенту. Далі все залежатиме від того, як швидко законопроект буде опрацьовано у ВР. При цьому нардеп зазначає: зважаючи на кількість поправок і надмірну політизацію процесу мобілізації, це може відбуватися не надто швидко. Водночас, шанси ухвалити закон цілком реальні.