Катерині Рожковій нагадали про старі кредити: як Веховний суд змінив банківську систему та Нацбанк

Катерина Рожкова – справжня довгожителька Нацбанку. За вісім років перебування на посаді члена правління їй вдалося пересидіти трьох голів НБУ та всіх їхніх заступників та нажити чимало ворогів серед колишніх власників виведених із ринку банків. Найбільш відомий із них – Ігор Коломойський, для якого Рожкова стала "Карфагеном, який має бути зруйнований".

Однак виявилося, що найсерйознішим викликом її кар'єри у центробанку став не одіозний олігарх, а її минуле. 18 березня Верховний Суд поставив крапку в суперечці між Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) і колишнім керівництвом збанкрутілого "Платинум банку".

Серед десяти відповідачів – і Рожкова, яка працювала у його правлінні до переходу до НБУ. Про це пише видання "Економічна правда".

За рішенням суду, відповідачі мають компенсувати державі 1,5 млрд грн збитків, які зазнав "Платинум банк" через видачу кредитів у 2013-2014 роках. Це рішення вже почали виконувати, щоправда, поки що лише шляхом списання коштів першого заступника голови Нацбанку.

Які рішення десятирічної давності наздогнали Рожкову? Як судовий вердикт може вплинути на її кар'єру у НБУ та банківську систему?

Що за справа

У серпні 2020 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подав позов до Господарського суду Києва проти колишніх топ-менеджерів "Платинум банку". ФГВФО зажадав від останніх компенсувати завдані банку збитки на 1,47 млрд грн.

Цікаво, що фонд подав позов понад три роки після того, як "Платинум банк" був направлений на ліквідацію. Цим він порушив термін позовної давності, але допоміг карантин, який уряд оголосив у зв'язку з пандемією. Тож терміни позовної давності автоматично продовжили.

Першу інстанцію ФГВФО програв, але боротьбу не припинив, звернувшись до Північного апеляційного господарського суду. 12 червня 2023 року фонд виграв апеляцію, а 18 березня 2024 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду залишив це рішення без змін.

Відповідачі у справі – десять колишніх топ-менеджерів "Платинум банку": голова наглядової ради Григорій Гуртовий (на момент видачі кредитів був власником банку), члени правління Костянтин Смольський, Сергій Попов, Леонід Рибін, Вадим Кривов'яз, Володимир Конік, Катерина Ладиженська та Катерина Рожкова, а також члени кредитного комітету Костянтин Горбешко та Дмитро Красношлик.

Апеляційний суд зобов'язав їх компенсувати збитки, заподіяні банку своїми діями чи бездіяльністю. Усі відповідачі несуть солідарну відповідальність, тобто ФГВФО може вимагати погашення всієї суми як від усіх боржників, і від одного з них, а той отримає право вимагати компенсації від інших фігурантів.

У чому суть справи

Події, до яких належить справа, розгорталися у "Платинум банку" наприкінці 2013 року. Тоді його власником став Григорій Гуртовий – одеський бізнесмен із російським та ізраїльським громадянством.

Він очолив наглядову раду банку 20 листопада 2013 року. Наступного дня членом правління банку було призначено Рожкова, яка до цього працювала у правлінні Фінбанку Олександра Грановського, бізнес-партнера Бориса Кауфмана. У жовтні 2016 року НБУ визнає Кауфмана власником суттєвої участі "Платинум банку".

Через місяць банк почав видавати валютні кредити: 23 грудня - 12 млн дол. ТОВ "Стратагема-інвест", 15 млн дол. ПП "Логістик транс", 12 млн дол. ФК "Реал інвест", 12 млн дол. південь"; 27 грудня - 3 млн дол. ТОВ "Титан-юг"; 5 лютого 2014 року – по 15 млн дол. ТОВ "Ошер" та ТОВ "Кодос інвест".

Згодом виявиться, що стосовно цих позичок керівництво ухвалювало синхронні рішення. Зокрема – щодо перенесення дати повернення відсотків, продовження термінів повернення їхнього тіла та про часткову зміну валюти – з доларів на гривню.

На початку 2015 року банк ухвалив рішення про зміну застав за цими кредитами. Майнові права позичальників замінили цінними паперами компаній: ПАТ "КБ "Транспортер", ПАТ "Страхова компанія "Стандарт РЕ", ПАТ "Глобал транспорт логістикс" та ПАТ "Хіммет". Згодом суд погодиться з позицією ФГВФО, що ці цінні папери були "сміттєвими", адже їхня реальна вартість – "0 гривень".

"Я б збрехала, якби сказала, що мені взагалі не страшно". Рожкова про націоналізацію банку Фрідмана, суди з Коломойським та зношені банкноти

Ці рішення ухвалювалися в той час, коли Рожкова була членом правління "Платинум банку", а частина – тоді, коли вона почала виконувати обов'язки голови правління (з 30 травня 2014 року). 9 червня 2015 року Рожкова звільнилася з "Платинум банку", а вже наступного дня почала працювати директором департаменту банківського нагляду НБУ.

Через місяць після цього "Платинум" реструктуризував зазначені вище позички на однакових умовах:

- видав позичальникам нові позички погашення прострочених відсотків за кредитами;

- знизив ставку щодо залишків кредитів у доларах з 10% до 1% річних, а щодо переведених у гривню – до 2% річних (для порівняння: у липні 2015 року облікова ставка НБУ становила 30% річних);

- за порушення термінів сплати відсотків за реструктуризованими кредитами позичальників очікував "штраф" 1 коп.

Зрештою банк відніс ці кредити на 1,47 млрд грн собі на збиток. Саме цю суму суд зобов'язав колишніх топ-менеджерів "Платинум банку" компенсувати державі.

Що виявив НБУ

Нацбанк визнав "Платинум банк" неплатоспроможним 10 січня 2017 року та 23 лютого відправив його на ліквідацію. Однак про проблеми із кредитним портфелем банку регулятор знав задовго до цього.

Суд встановив, що у лютому 2015 р. НБУ провів планову інспекційну перевірку "Платинум банку". За її підсумками регулятор виявив низку таких порушень.

1. Значні концентрації кредитів. Борг найбільшого позичальника - ТОВ "Ошер" - становив 44% від капіталу першого рівня. НБУ виявив багато позичальників, основним джерелом надходжень яких були виплати від цієї компанії.

2. Значна частина кредитного портфеля банку – валютні кредити. Їх видали позичальникам, які не мали джерел валютної виручки.

3. Низька якість забезпечення кредитів. Запорукою за 10,5% кредитного портфеля були "сміттєві" цінні папери фірм "КБ транспортер" та "Хіммет".

За підсумками перевірки НБУ рекомендував, зокрема, вжити заходів до керівництва "Платинум банку", яке допустило порушення законодавства. Про ці заходи банк мав повідомити департамент банківського нагляду НБУ.

Також у 2015 році на вимогу НБУ аудиторська компанія "Кадастр-аудит" провела перевірку угод "Платинум банку" із пов'язаними особами. Серед них – шість позичальників, кредити яких стали предметом позову ФГВФО.

Держава полюватиме на активи ексвласників збанкрутілих банків за кордоном. Кому треба боятися?

Ще одне обстеження банку регулятор провів у 2016 році, коли Рожкова працювала у НБУ. За підсумками цієї діагностики було затверджено програму докапіталізації установи, яку мали провести до 1 січня 2017 року. За провал виконання цієї програми НБУ та визнав "Платинум банк" неплатоспроможним.

Врятувати банк на плаву намагався його неформальний власник Кауфман. У 2016 році він просив Нацбанк узгодити придбання більш ніж 75% акцій "Платинум банку", але регулятор відмовив. Як йдеться у пресрелізі, присвяченому висновку банку з ринку, причиною відмови було неподання окремих документів до НБУ, зокрема дозволу від Антимонопольного комітету.

Що каже Рожкова

У коментарі ЕП Рожкова зазначила, що ситуацію із погіршенням якості кредитного портфеля "Платинум банку" слід розглядати у комплексі із ситуацією, яка була в країні десять років тому. Зокрема – з різким зростанням курсу долара та витоком коштів вкладників із банківської системи.

За її словами, у момент видачі кредитів, про які йдеться у рішенні суду, власником банку був Гуртовий і позичальники не були з ним пов'язані. Вони стали такими після того, як "Платинуму" передали активи та пасиви Фінбанку у 2014 році.

У 2014-2015 роках вкладники почали вилучати кошти з банків. Це ж стосувалося і вкладників Фінбанку, яких тоді передали до "Платинуму банку". Через цей відток ліквідності фінансовий стан "Платинум банку" значно погіршився.

"Оскільки тоді ніхто не розумів, як розвиватиметься ситуація на валютному ринку, ми робили дуже багато короткострокових реструктуризацій валютним позичальникам: перенесення сплати відсотків та погашення боргу. На той момент купити валюту взагалі було неможливо", - зазначає Рожкова, пояснюючи, чому банк робив так багато поступок клієнтам, щодо яких судився ФГВФО.

За її словами, такі реструктуризації принесли певні плоди та видані кредити почали частково погашатися. Рожкова додала, що після переходу на роботу до департаменту банківського нагляду, а потім – до правління НБУ вона не брала участі у підготовці та прийнятті рішень щодо "Платинуму" через конфлікт інтересів.

Наслідки для банківської системи

Крім наслідків для Рожкової та колишніх топ-менеджерів "Платинум банку", рішення суду може мати набагато ширші наслідки для банківської системи.

Верховний Суд підтвердив, що може застосовувати солідарну відповідальність до правління банку та його наглядової ради, тому керівники банків отримали додаткову підставу бути обачними під час прийняття рішень. Та й знайти кандидатів на посади до наглядових рад банків тепер може стати набагато складніше.

Співрозмовники видання в НБУ та ФГВФО кажуть, що рішення у справі "Платинум банку" може стати прецедентом. Воно вплине на розгляд аналогічних процесів, які фонд веде проти збанкрутілих банків та їх керівників. Державі буде простіше стягувати кошти з ексвласників та колишніх керівників збанкрутілих установ.

Що далі

Рожкова вже фінансово відповідає за кредити, видані "Платинум банком" десять років тому. За даними джерел ЕП, вона – єдина із десяти відповідачів, коштами якої погашався борг. У цій справі фонд отримав 1,1 млн. грн. відшкодування.

У річній декларації Рожкової за 2023 рік зазначено трохи ліквідних активів, які можна стягнути: 1,5 тис дол. та 182 грн у "Платинум банку"; 8 тис. дол. та 15 тис. євро готівки, 2 670 дол. на рахунку в Приватбанку. Вона також задекларувала квартиру у Києві на 99,5 кв. м, гараж, дві земельні ділянки в Київській області, садовий будинок та автомобіль Honda CR-V 2008 року випуску.

Поки що неясно, чи вплине рішення суду на перебування Рожкової у правлінні Національного банку. На запит ЕП щодо цього регулятор до виходу публікації не відповів. Співрозмовники ЕП у Нацбанку зазначили, що все ще очікують на повний текст рішення суду та висновків юристів.

Вкрасти у держави мільярди і не стати злочинцем. Історія банку "Михайлівський"

У законі "Про Національний банк" серед підстав для звільнення члена правління немає згадок про рішення суду в господарських провадженнях.

Проте п. 13 год. 5 ст. 10 (встановлює вимоги до членів ради та правління НБУ) зазначає, що підставою для звільнення може бути "примусове виконання судового рішення щодо сплати податків, зборів або інших обов'язкових платежів, якщо загальна сума несплати дорівнює або перевищує 100 розмірів мінімальної зарплати". Чи можна цей пункт застосувати до Рожкова, незрозуміло.

Парадоксально, однак саме ФГВФО та держава найбільше зацікавлені у тому, щоб Рожкова продовжувала працювати у Нацбанку. Справа в тому, що після реструктуризації боргу фонду перед Мінфіном усі стягнуті з колишніх власників і топ-чиновників збанкрутілих банків кошти спрямовують до державного бюджету.

За даними річної декларації, зарплата Рожкової у НБУ за 2023 рік становила 5,9 млн. грн. Якщо держвиконавці не знайдуть інших джерел покриття боргу та стягуватимуть із неї все зароблене, їй доведеться розплачуватися 250 років.

Раніше повідомлялося, чи можуть блокувати рахунки чоловікам: що потрібно знати.

Також, українці відчують зростання зарплат: Нацбанк пояснив, як збільшаться виплати.