/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F81%2F5d0c2795d22494608f5107b79877406e.jpg)
«Путін» чи «путін»? Видання «Бабель» зробило суперечки своїх редакторів постійною рубрикою
«Путін» чи «путін», «Росія» чи «росія»? Чому «путін», але «Лавров»? Заглавна літера - це про повагу до людини/країни чи про повагу/неповагу до правил власної мови? Це питання вже два роки обговорюється у наших медійних колах і якогось консенсусу ми поки не дійшли.
Ми, приміром, в «Детекторі», пишемо з великої літери імена навіть найбільших падлюк у світі. Тому, що цього вимагають правила правопису, а велика буква це не про повагу. А ось колеги з «Бабеля», за спільним рішенням, в своїх матеріалах пишуть російські власні назви з маленької букви. І, судячи з усього, весь цей час щодо цього не вщухають суперечки в ньюзрумі редакції.
Рубрика «Редактори сперечаються» виглядає, як переписка в чаті, де кожен з редакторів висловлює свої аргументи «за» і «проти». Завсідникам Фейсбуку читати буде важко, бо те, що дозволено соцмережам, не дозволено медіа. Ані смайликів, ані мату, ані переходу на особистості - немає за що оком зачепитися, лише аргументована дискусія.
Але надія є - Дмитро Раєвський запостив матеріал на своїй сторінці в Фейсбук.
Але поки у коментах срачу щось теж не дуже видно. Не по-людськи навіть якось.
Отже, на порядку денному два питання: чи варто було починати і чи варто тепер закінчувати хрестовий похід проти правил орфографії української мови. Редактори видання Дмитро Раєвський та Юліана Скібіцька сперечаються на загал. Висновків матеріал не дає, тому очевидно, що рубрика покликана таку дискусію розширити і залучити до неї і читачів. Що, власне, і почалось під постом в Фейсбук Дмитра Раєвського.
Цікаво буде відстежити формат: якщо питання поставлене в межах інтелігентної дискусії, чи переможуть традиції соцмереж, і чи перетвориться діалог на близький серцю і розуму фейсбучан срач.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.