Здається, ми стали забувати, що гравці не залізні

Чемпіонат світу з футболу 2022 року, який відбувся взимку в Катарі, призвів до того, що гравці з п'яти найкращих європейських ліг у середньому проводили на лавці запасних на вісім днів довше через травми протягом кількох місяців після турніру. Про це свідчить дослідження, яке опублікувала страхова група Howden.

Був оприлюднений Європейський індекс травм у футболі для сезону-2022/23 після Чемпіонату світу із дослідженням впливу перевантаження графіка на добробут гравців минулого сезону.

Аналіз показав, що в жовтні 2022 року 88 зафіксованих травм призвели до того, що гравці проводили на лавці запасних у середньому 11,35 дня до початку турніру, але цей показник зріс до 19,41 дня у січні 2023 року після турніру.

Травми щиколотки (170%), м'язівиків/гомілки (200%) і стегна (130%) показали найбільше збільшення важкості.

"Ми чітко бачимо, що проведення Чемпіонату світу серед чоловіків узимку в Європі призвело до того, що гравці провели на лавці запасних на вісім днів довше у другій половині сезону, порівняно з першою", – заявив директор зі спорту Howden Джеймс Барроус.

Барроус додав, що зростання важкості травм призвело до збільшення фінансових збитків майже на 30%, з €553,62 млн ($603,83 млн) до €704,89 млн ($768,93 млн) у п'яти найкращих європейських лігах.

"Ми сподіваємося, що наші дослідження та аналіз нададуть краще розуміння європейським топклубам, коли вони продовжують вести розмови з органами управління гри щодо покращення вирівнювання внутрішнього та міжнародного календарів і широкої проблеми перенавантаження графіка матчів".

Дослідження продемонструвало, що протягом сезону-2022/23 у топ-5 першостей сталося 3 985 травм.

В Англійській Прем'єр-лізі та німецькій Бундеслізі виступили 23,6% та 14,8% гравців, які брали участь у Чемпіонаті світу, відповідно, і саме на них спостерігався найбільший вплив на рівень травм.

"Протягом двох місяців після турніру гравці Бундесліги... зазнали 46 травм, порівняно з 49 в Англійській Прем'єр-лізі, що свідчить про те, що продовжена зимова перерва в Німеччині після Кубку світу мала мінімальний ефект", – ідеться в дослідженні.

Раніше цього року міжнародний професійний футбольний союз гравців FIFPRO заявив, що майже половина футболістів, які брали участь у ЧС-2022, відчували екстремальне або збільшене психологічне виснаження під час надзвичайного сезону перенавантаження графіка матчів.

Приблизно 44% гравців відчували більшу фізичну втому, а 23% - більшу психологічну втому в січні, порівняно з іншими сезонами, тоді як 53% відчували більшу ймовірність отримання травм.

Мені також клубний футбол подобається значно більше за збірну (особливо за рік до великих національних турнірів), але чи потрібно звинувачувати в усьому тренерів?

Чому вони повинні встановлювати пріоритети клубів вище власних? У них теж є свої завдання. Ба більше, право на помилку практично відсутнє через меншу кількість матчів у відборі та більш серйозну розбіжність у рівні суперників. Не кажучи вже про те, що результат збірної впливає на настрій населення всієї країни, а не лише її частини.

Це клубні тренери можуть мислити довгостроковими категоріями, будувати плани фізичної підготовки, в Кубку поберегти, в Лізі чемпіонів випустити й так далі.

Тренери збірних схожі на батьків-розведених, які отримали дітей на одні вихідні, пішли в кафе, а вони застудилися від переїдання морозива. А можливо, краще б вони дивились YouTube удома, чорт забирай...

Скільки матчів проводять збірні на рік? А скільки клуби? З усіма їхніми кубками, кубками ліги, суперкубками, єврокубками, чемпіонатами з 20 команд. 

Жадібність – це ж завжди не про вас, а про якихось дядьків із ФІФА. Вони там щось вирішують, і всім стає погано.

Але це не ФІФА збільшила кількість команд і матчів у Суперкубку Іспанії і перевезла його до Саудівської Аравії посеред сезону.

Це не ФІФА ганяє клуби по комерційних передсезонних турне в Азії і Північній Америці.

Великі футбольні регулятори, звичайно, роблять свій внесок – у Лізі чемпіонів тепер буде більше матчів, наприклад. Просто коли таке рішення ухвалює чужий начальник, то це насмішка над футболістами, а коли свій, то це фінансова необхідність в умовах жорсткої конкуренції.

Експериментально розширення футбольного Всесвіту підтверджує виконання закону Грошей. Технологічний прогрес, розвиток нейромереж та впровадження комерційної кібернетики рано чи пізно приведуть нас до футбольної сингулярності, коли нова модель Ліонеля Мессі буде грати в футбол 24 на 7 і забивати за "Інтер Маямі" і збірну Аргентини одночасно.

Поки що свій гнів можна спрямувати на глав організацій - клубів, турнірів, асоціацій. Тренери винні лише в тому, що намагаються максимально покращити шанси своїх команд на перемогу.

Андрій Качан, для Чемпіона

Редакція не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках champion.com.ua