Молоко, додаткова перерва та гроші: що може отримати працівник за шкідливі умови праці

Робота буває різною, а деякі види діяльності можуть негативно позначитися на здоров’ї людини. Факти ICTV поговорили з керуючими партнерами юридичної компанії Муренко, Курявий і Партнери Олександром Курявим та Нікітою Муренком й розпитали про шкідливі умови праці – що це таке та які доплати передбачені за небезпечне навантаження.

Що таке шкідливі умови праці

Надто високе навантаження, інтенсивність дій або понаднормова робота можуть не лише призвести до емоційного вигорання, а й спричинити професійне або виробничо обумовлене захворювання.

 – Шкідливими вважаються умови праці, за яких рівень впливу одного або більше факторів виробничого середовища або трудового процесу перевищує допустимий, та дія яких на працівника за певних умов (інтенсивність, тривалість тощо) може спричинити професійне або виробничо обумовлене захворювання, – розповідають юристи.

Такий згубний режим здатний призвести до тимчасового або стійкого зниження працездатності працівника, підвищення частоти соматичних та інфекційних захворювань, спричинити порушення здоров’я як працівника, так і його дітей.

Через шкідливі умови праці у людини можуть з’явитися професійні захворювання і навіть хронічні патології.

Види шкідливих умов праці та хто має право на пільги

Існує декілька факторів, які визначають умови праці як шкідливі:

• фізичні:

1. мікроклімат (температура, вологість, швидкість руху повітря, інфрачервоне випромінювання), барометричний тиск;
2. неіонізуючі електромагнітні поля та випромінювання: електростатичні поля, постійні магнітні поля, іонізуючі випромінювання;
3. виробничий шум, ультразвук, інфразвук, вібрація (локальна, загальна);
4. освітлення: природне (відсутність або недостатність), штучне (недостатня освітленість, прямий і відбитий сліпучий відблиск тощо);
5. іонізація повітря.

• хімічні: речовини хімічного походження, деякі речовини біологічної природи;
• біологічні: мікроорганізми – продуценти, живі клітини та спори мікроорганізмів, що містяться в бактеріальних препаратах, патогенні мікроорганізми;
• фактори трудового процесу: важкість (тяжкість) праці – переважне навантаження на опорно-руховий апарат, серцево-судинну, дихальну та інші системи.

Тож якщо ваша робота підпадає під один чи більше із зазначених вище факторів, ви можете претендувати на пільги за шкідливі умови праці.

Пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці

Відповідно до Закону України Про охорону праці, працівникам з важкими та шкідливими умовами праці мають надавати такі пільги:

• безкоштовне лікувально-профілактичне харчування, молоко або рівноцінні продукти, газована солона вода;
• оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення;
• скорочення тривалості робочого часу;
• додаткова оплачувана відпустка;
• пільгова пенсія,
• оплата праці у підвищеному розмірі.

– У разі роз’їзного характеру роботи працівникові виплачується грошова компенсація на придбання лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому продуктів на умовах, передбачених колективним договором, – пояснюють юристи.

Також можливі інші додаткові пільги за роботу у шкідливих умовах, а саме:

1. щорічна додаткова відпустка тривалістю до 35 календарних днів;
2. скорочення тривалості робочого тижня – щонайбільше 36 годин на 7 днів;
3. видача лікувально-профілактичного харчування;
4. право на пенсію за віком на пільгових умовах;
5. безоплатне забезпечення спеціальним одягом, взуттям та іншими засобами індивідуального захисту;
6. компенсація витрати на придбання спецодягу та інших засобів індивідуального захисту, якщо встановлений нормами термін їх видачі порушено і працівник був змушений купувати речі власним коштом;
7. видача мила та знешкоджувальних засобів, а також профілактичних паст і мазі працівникам, які мають справу з речовинами, що викликають подразнення шкіри рук;
8. додаткова оплачувана перерва санітарно-оздоровчого характеру.

Роботодавець також може за свої кошти додатково за колективним договором надавати працівникові пільги і компенсації, що не передбачені законодавством.

Зі свого боку керівник має попередити фахівця під розписку про умови праці та наявність на його місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, про права на пільги і компенсації за роботу.

Обов’язково роботодавець має внести відповідні записи до трудової книжки людини, щоб у подальшому працівник також мав змогу отримати пільги від держави за шкідливі умови праці.

Доплата за шкідливі умови праці

Загальний розмір доплат за шкідливі умови праці розраховується у відсотках до тарифної ставки (окладу) працівника:

• на роботах із важкими та шкідливими умовами праці — 4, 8, 12%;
• на роботах із особливо важкими та особливо шкідливими умовами праці — 16, 20, 24%.

– Однак розміри доплат не мають перевищувати 12% окладу на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці та 24% — на виробництві із особливо згубними та надто важкими умовами діяльності, – пояснюють юристи.

Конкретні розміри доплат та пільг встановлюються за результатами атестації робочих місць за умовами праці. Для цього створюється спеціальна експертна комісія. Така перевірка має проводитися не рідше ніж один раз на 5 років.

– Зокрема, роботодавець самостійно повинен організувати та провести на своєму підприємстві атестацію робочих місць, якщо його виробництво (техпроцеси, обладнання, сировина, продукція) є потенційним джерелом шкідливих і небезпечних факторів, які можуть несприятливо впливати на здоров’я працівників зараз чи в майбутньому, – говорять експерти.

Після цього роботодавець видає наказ, яким затверджує перелік шкідливих робіт та розмір доплат за них.

– Тобто після проведення відповідної атестації на підприємстві, за її результатами встановлюються пільги та доплати на конкретні робочі місця, які підпадають під шкідливі умови. Вони нараховуються за фактичний час зайнятості працівників на робочому місці зі згубними умовами праці, – додають юристи.

Зокрема, до робочого часу включаються всі години працівника на підприємстві. До фактично відпрацьованого, на який нараховується доплата за шкідливі умови праці, не входить:

• час усіх видів відпусток;
• період протягом якого працівник хворів;
• терміни виконання державних і громадянських обов’язків;
• години простоїв, якщо вони офіційно оформлені згідно з законодавством;
• час, коли з виробничих потреб працівника було переведено за наказом керівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором;
• години обідньої перерви, якщо працівник згідно з Правилами внутрішнього трудового розпорядку має можливість використати його на свій розсуд.

До речі, раніше Факти ICTV писали,