Чим загрожує лобізм організаціям громадянського суспільства

У європейському просторі лобізм — це процес впливу на формування та прийняття рішень урядом чи законодавчими органами шляхом діяльності лобістських груп або організацій. Зазвичай лобісти працюють на задоволення певних комерційних інтересів, використовуючи різні інструменти, методи та способи впливу. Їхня головна мета полягає в тому, щоб переконати у важливості прийняття цих рішень.

Проте важливо зазначити, що роль лобізму у розвитку суспільства може мати як позитивний, так і негативний наслідок. З одного боку, він може допомогти у розв’язанні проблем, захисті прав та відстоюванні інтересів різних груп людей і сприяти прийняттю обґрунтованих рішень. З іншого боку, недостатня прозорість і контроль над лобістською діяльністю може призвести до корупційних правопорушень, викривлення політичного процесу та нерівності в доступі до владних структур.

Про Закон

23 лютого 2024 року Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про лобіювання». Він позиціюється як такий, що має антиолігархічне спрямування та забезпечує виконання вимог, узятих Україною перед Європейським Союзом у рамках європейської інтеграції. Закон набрав чинності 14 березня.

При цьому Закон вводиться в дію через два місяці з дня початку функціонування Реєстру прозорості, але не пізніше 1 січня 2025 року.

Деякі парламентарі висловилися на підтримку ухваленого Закону, й говорять, що в ньому ідеться про покращення прозорості у процесі прийняття рішень. Так це чи ні, побачимо, але деякі представники громадянського суспільства вбачають у законі низку загрозливих застережень, зокрема, таких:

• вимоги щодо реєстрації, звітності та контролю ускладнюють діяльність і збільшують бюрократичність;
• неоднозначне трактування положень і недостатній захист прав, про що повідомляли деякі ОГС, створює ризик переслідування або можливий тиск із боку органів влади;
• суворі обмеження щодо лобіювання призводять до втрати незалежності та автономії громадських об’єднань і благодійних організацій у вираженні їхніх позицій.

Відтак громадянське суспільство як результат отримало юридичну нестабільність, правову несправедливість і неоднозначність, можливість майбутніх практичних труднощів, що призведе до зменшення довіри до правової системи.

Консорціум організацій (ІСАР «Єднання», УНЦПД та ЦЕДЕМ) на етапі розгляду законопроєкту брали участь у робочих групах із його доопрацювання, пропонували покращити зміст. Як результат, незначна кількість наших пропозицій знайшла підтримку, більшість важливих та аргументованих — не були враховані та не були почуті.

Зокрема, хочемо виділити такі:

• брак унікальних методів і достатніх, дієвих прав не будуть стимулювати прозору та підзвітну діяльність суб’єктів лобіювання;
• відсутність зобов’язань об’єкта лобіювання звітувати про свої контакти з лобістами не забезпечить дієвого контролю за недоброчесним впливом на прийняття рішень;
• nbsp;     надмірна концентрація повноважень контрольного органу щодо ухвалення етичних норм, їх трактування, застосування санкцій створить підґрунтя для свавільного обмеження ОГС у виробленні публічної політики в державі та не сприятиме подоланню політичної корупції в країні.

Які ГО та БО під ризиком

Закон України «Про лобіювання» може поширюватися на різні види громадських об’єднань і благодійні організації, які працюють в Україні. Це можуть бути інституції, що займаються суспільними питаннями, включаючи екологію, права людини, освіту, медицину, культуру, громадську безпеку тощо.

Також положення закону можуть бути застосовані до благодійних організацій, що збирають кошти для благодійних цілей і надають підтримку різним соціальним групам або розвитку конкретних галузей.

Головними умовами набуття ГО/БО статусу суб’єкта лобіювання є поєднання трьох критеріїв: прибутковість (наявність комерційної складової), відстоювання приватного інтересу та джерело фінансування.

Наявність критеріїв неприбутковості чи суспільного інтересу не гарантує ГО/БО уникання моніторингу їхньої роботи з боку контрольного органу та необхідності в реєстрації у Реєстрі прозорості.

Яка відповідальність

21 березня 2024 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо порушення законодавства у сфері лобіювання» (направлено на підпис Президенту України). Документ має на меті врегулювати правові засади процесів лобіювання, а саме — контроль за лобістською діяльністю та визначення відповідальності за її здійснення без реєстрації.

Закон передбачає накладання грошового стягнення у розмірі від 850 до 34000 гривень та можливість контрольних органів впливати на лобістів шляхом позбавлення спеціального права чи забороною займатися лобістською діяльністю.

Висновок

Законодавство у сфері лобіювання матиме різні наслідки для громадських об’єднань і благодійних організацій, залежно від його конкретних положень і того, як вони застосовуються.

Наразі існують такі негативні фактори:

• обмеження участі громадських об’єднань і благодійних організацій у процесі прийняття рішень;
• збільшення адміністративних та фінансових навантажень та зменшення прозорості й доступності інформації.

Ці наслідки можуть бути зменшені або посилені залежно від того, як саме буде втілюватися законодавство та як реагуватиме на нього суспільство й громадський сектор.

Матеріал підготував Дмитро Япрах, експерт із правового забезпечення свободи обʼєднання УНЦПД

Ілюстрація: Getty Images