Наслідки стануть критичними: які п'ять головних цілей українських дронів

Про це 24 Каналу розповів керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко, зауваживши, що наслідки після ударів по цих об'єктах стануть критичними.

Які об'єкти окупантів під загрозою

За словами Мусієнка, для українських безпілотників на території Росії у пріоритеті понад 5 цілей:

• військові аеродроми;
• об'єкти військово-промислового комплексу з огляду ланцюга постачання та виготовлення зброї;
• місця зберігання військової техніки та арсенали зі складами боєприпасів;
• логістичні пункти, тобто куди доставляється озброєння. Є велика мережа, як-от у Ростовській області, де Південний військовий округ;
• нафтопереробні заводи.

Якби нині збіглися два фактори – Україна продовжує бити по російських НПЗ, а США та Саудівська Аравія нарощують видобуток нафти, збільшують пропозицію на ринку та обвалюють ціну долара до 40 – 35, – це був би серйозний удар по Росії.

Проте є один проблемний фактор. Кремль зараз закуповує величезну кількість нафтопродуктів з Мозирського НПЗ, який розташований у Білорусі та працює на всю потужність. Нині Україна не завдає ударів по території північного сусіда.

Утім, цілком імовірно, що колись полк імені Кастуся Калиновського, полк "Погоня" та білоруські добровольці можуть застосувати дрони, коли захочуть повернутися в Білорусь зі зброєю.

Я б такого сценарію не виключав. Прямих атак по Білорусі не було й загалом такої тенденції до того, що вони можуть збільшуватись теж немає. Водночас Мозирський НПЗ не здатен у повному обсязі компенсувати ті втрати, які Росія зазнає. Хоча якось підтримувати та покращувати ситуацію може, принаймні стабілізувати,
– наголосив Олександр Мусієнко.

Тепер від ударів потерпатиме Росія

Видання Bild пише, що цьогоріч Україна зможе застосувати БпЛА з далекобійністю до 2 тисяч кілометрів і більше. За словами Мусієнка, українські інженери зможуть втілити такі проєкти в реальність. Територія Росії велика, у них є можливість ховати літаки та іншу зброю у віддалених регіонах. Приміром, за Уралом. Там багато об'єктів військово-промислового комплексу Росії, які також становлять серйозний інтерес. По них потрібно завдавати ударів.

Настає нова реальність, коли російські об'єкти будуть дедалі більше атакувати. Це визначальний фактор, який багато змінює. Оскільки раніше Україна переважно тільки відбивала російські атаки. Потім поступово збільшувала спроможності та почала завдати ударів по території Росії. Далі, імовірно, можливість атакувати військові об'єкти країни-агресорки лише буде розширюватися.

Те, що робить Україна, це надзвичайно негативно впливає на Росію. Це деморалізує. Це знищує їхні потуги. Тому вони будуть готуватися до якихось військових відповідей, зокрема, намагатимуться вишукувати наші об'єкти ВПК. У мене чомусь немає сумнівів, оскільки їм це дуже дошкуляє. Це свідчення того, наскільки для ворога такі атаки кричущі,
– зазначив Олександр Мусієнко.

Наслідки ударів по російських НПЗ

• Російські нафтові компанії постали перед труднощами в ремонті нафтопереробних заводів, побудованих за допомогою американських та європейських інжинірингових компаній. Труднощі погіршуються атаками українських дронів, які цього року вразили щонайменше дюжину російських НПЗ. За підрахунками Reuters, атаки змусили російські НПЗ закрити близько 14% потужностей у першому кварталі.
• За словами радника голови ОПУ Михайла Подоляка, удари по нафтопереробних заводах впливають на інші галузі, що відбивається на соціальних та фінансових спроможностях. Виведені з ладу НПЗ матимуть соціальне навантаження на державу. Виникатимуть наростальні дефіцити на споживчих ринках. Це, своєю чергою, впливатиме на психологію росіян. Вони бачитимуть зростання цін та нестачу пального, а паралельно з цим лунатимуть новини, що НПЗ руйнуються.
• Водночас експерт з енергетичних питань Геннадій Рябцев розповів, що дефіцит пального у Росії чекати не варто, проте проблеми з постачанням цілком ймовірні. Пальне уже починає спрямовуватися в центральні регіони Росії з НПЗ, розташованих достатньо далеко від центру. І це стосується передусім бензину. Тож, аби уникнути нестачі пального, Росія збільшила закупівлі у білоруських виробників.