Плани України щодо вступу до НАТО зіштовхуються з протистоянням від США та Німеччини – NYT

Україна хоче отримати офіційне запрошення до вступу до НАТО. Однак цього не відбудеться на урочистостях, запланованих у Вашингтоні під час саміту Альянсу в липні, зокрема, США та Німеччина виступають проти початку переговорів.

Про це повідомляє NYT.

Як йдеться у статті, у НАТО немає бажання приймати нового члена, який через угоду про колективну безпеку Альянсу втягнув би його в найбільшу сухопутну війну в Європі з 1945 року.

Це, як зазначають журналісти, змусило НАТО шукати якусь золоту середину, на кшталт членства, але досить вагоме, щоб показати, що вона підтримує Україну "в довгостроковій перспективі", як висловився цього тижня генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.

За словами високопоставлених західних дипломатів, які брали участь в обговореннях, поки що залишається незрозумілим, що саме це буде. Пропозиції, висунуті цього тижня на зустрічі міністрів закордонних справ у Брюсселі, щодо надання НАТО більшого контролю над координацією військової допомоги, фінансування та навчання українських сил, були одразу зустрінуті зі скептицизмом.

"Сполучені Штати та Німеччина, як і раніше, виступають проти пропозиції Україні розпочати переговори про членство у Вашингтоні, як вони це зробили на торішньому саміті у Вільнюсі, і хочуть, щоб це питання було зняте з порядку денного в липні, незважаючи на аналогічний процес у Європейському Союзі, який був схвалений минулого літа", - пише видання.

При цьому вся увага сконцентрована на тому, щоб надати Україні конкретні зобов'язання, які вона зможе виконати.

"Спроби чітко визначити, які умови має виконати Україна, щоб розпочати переговори з НАТО, ще не просунулися вперед", - уточнює NYT.

При цьому, як наголошується, жодна з цих речей не матиме значення до липня, якщо росія продовжить набирати позиції, а Україна опиниться перед загрозою програшу війни - "перспектива, яка стає все більш реальною з кожним місяцем", коли республіканці в Конгресі продовжують блокувати пакет допомоги у розмірі 60 млрд доларів США.

"Ситуація на місцях може виглядати набагато гірше, ніж сьогодні, і тоді виникне питання: "Як нам зробити так, щоб росія не перемогла?" - сказав Іво Даалдер, колишній американський посол в НАТО.

У свою чергу глава МЗС Дмитро Кулеба сказав, що "уважно слухав" дискусії своїх колег-дипломатів про те, як НАТО може вирішити питання про місце України в Альянсі.

"Форма і зміст наступного кроку до членства України в НАТО повинні вирішувати самі союзники. Ми будемо з нетерпінням чекати на результат, але, звичайно, вважаємо, що Україна гідна бути членом НАТО і що це має статися якомога раніше", - сказав він.

Генсек НАТО Єнс Столтенберг висунув на зустрічі на цьому тижні дві пропозиції щодо продовження підтримки України, які, за його словами, він сподівається, можуть бути схвалені на час зустрічі глав держав НАТО у Вашингтоні під час саміту Альянсу в липні.

Перший варіант, згідно з яким відповідальність за координацію пожертвувань та постачання зброї Україні мала покласти на НАТО, а не на Сполучені Штати, викликав заперечення з боку Угорщини та інших союзників, оскільки він може безпосередньо втягнути Альянс у війну. Проти цього також виступають Сполучені Штати, сказав Даалдер, хоча адміністрація Байдена досі намагалася не критикувати його публічно. У четвер держсекретар США Ентоні Блінкен торкнувся цього питання, лише похваливши нинішній процес під керівництвом Америки за його "екстраординарні результати".

Інший варіант - надати Україні допомогу у розмірі 100 млрд доларів протягом п'яти років - був зустрінутий із замішанням, оскільки незрозуміло, як НАТО може змусити своїх країн-членів зробити свій внесок - особливо з урахуванням бюджетних чи політичних обмежень, подібних до ситуації з виділенням допомоги Україні у Конгресі США.

Але Столтенберг заявив, що такі плани є життєво важливими для забезпечення того, щоб Україна продовжувала отримувати постійну підтримку НАТО, а не розрізнені пожертвування. Однак він привітав недавні поставки дронів, ракет, бронетехніки та боєприпасів із Великої Британії, Чехії, Фінляндії, Франції та Німеччини.

Столтенберг додав, що найвищому військовому командувачу НАТО, генералу армії США Крістоферу Каволі, було доручено розробити план надання надійної та передбачуваної допомоги Україні на роки вперед.

"Якщо союзники з НАТО зроблять те, що ми повинні, то ми абсолютно впевнені, що українці зможуть досягти нових успіхів. Ось чому ми повинні робити більше, чому союзникам потрібно копати глибше і швидше надавати більшу військову підтримку, а також чому нам також потрібні більше сильні та надійні структури на довгострокову перспективу", - сказав генсек.

Підтекстом цієї терміновості, як пише NYT, є бажання НАТО "захищати від Трампа" - як це називали в останні місяці - західну підтримку України у разі, якщо колишній президент Дональд Трамп буде переобраний у листопаді.

У четвер у Брюсселі держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що він чув "від союзника за союзником", що "наша прихильність, наша участь незамінні для цього Альянсу" та його підтримки України. Він сказав, що Україна працює над змінами в уряді та безпеці, необхідними для вступу до НАТО, і без подробиць зазначив різні зусилля всередині Альянсу, "спрямовані на те, щоб запропонувати змученій війною країні нові гарантії, коли лідери зустрінуться у Вашингтоні у липні".

Однак з його коментарів стало ясно, що світові не слід очікувати різкого відхилення від статус-кво.

"Ці розмови протягом останніх кількох днів були зосереджені саме на тому, що ми збираємося робити на саміті. Ми розпочали процес з усіма країнами та з усіма експертами, щоб конкретизувати це питання. Ми будемо використовувати час до саміту, щоб зробити саме це", - зазначив Блінкен.