Пам’яті бойового медика полку «Азов» Богдана Гришкевича

Бойовий медик полку Національної гвардії України «Азов» Богдан Гришкевич (позивний «Космос») загинув 29 липня 2022 року під час теракту на території колишньої виправної колонії №120 у тимчасово окупованій росіянами Оленівці. Йому було 29 років.

Богдан народився у Броварах Київської області. У дитинстві переїхав із батьками у Чернігівську область, пішов до школи у Ніжині. Потім родина оселилася у Чернігові. Хлопець мріяв стати військовим хірургом і здобув фах фельдшера у Ніжинському медичному коледжі.

«Чого він пішов навчатися у медичне училище? Бо хотів стати хірургом, а точніше, військовим хірургом. Мав бажання рятувати інших. На жаль, з навчанням у вищому медичному закладі не склалося з фінансових причин, але все ж медичну спеціальність він освоїв і поїхав реалізовуватись до «Азову». Син був там парамедиком», - розповіла мама Любов Олексіївна.

Саме тоді Богдан і отримав позивний «Космос».

Його цивільна дружина Юлія зазначила, що її коханий був особливою людиною.

«Він читав багато книжок, у тому числі і наукову фантастику. Взагалі, якщо на нього подивитися, то він на все мав свою думку. Розважливий. Коли спілкувалися з ним, то іноді здавалося, що він не з цього світу. Наче з космосу прилетів. Він просто особливий, не такий як всі, якось не вписувався у ці всі наші рамки, норми», - заявила жінка.

Богдан брав участь в АТО, зокрема, у Широкинській операції 2015 року. Під час служби рятував побратимів і був неодноразово нагороджений командуванням.

У 2018 році хлопець спробував повернутися до мирного життя, навіть звільнився зі служби.

«Він пробував себе у цивільному житті, але йому було важко адаптовуватись до життя у великому місті, у Києві. І у 2020 році він знову повернувся в «Азов», - сказала Юлія.

Від перших днів повномасштабної війни з РФ «Космос» брав участь в обороні Маріуполя - був санітаром відділення збору та евакуації поранених медичного пункту. Під час боїв пережив втрату двох найближчих побратимів - «Скара» і «Дейжа».

Указом Президента України Володимира Зеленського №168/2022 від 25 березня 2022 року бойового медика за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, зразкове виконання службового обов’язку було нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

17 травня 2022 року Богдан відправив своїй коханій повідомлення: «Я пішов. До зустрічі. Люблю вас». Того дня він із побратимами потрапив у полон.

Батько чоловіка Євген зазначив, що перед виходом з «Азовсталі» його син знищив телефон, про що попередив його у соціальних мережах.

«Йому дозволили подзвонити рідним. Ми говорили хвилин п’ять, Богдан казав, що все нормально, голос був бадьорий. Він, як і ми, сподівався, що колись та й відбудеться обмін», - сказав пан Євген.

Далі була Оленівка. Військові, яким вдалося звільнитися із полону, розповіли Юлії, що її чоловік встиг у цій колонії прочитати 28 книг. Навіть у неволі він займався самоосвітою і планував своє майбутнє з рідними.

Але 29 липня 2022 року внаслідок теракту, який влаштували росіяни, «Космос» отримав поранення, несумісні з життям...

Уже після того, як Богдан Гришкевич загинув, указом Президента України Володимира Зеленського №726/2023 від 3 листопада минулого року його було нагороджено орденом «За мужність» ІІ ступеня.

«Ми до останнього не вірили. Але у жовтні батько Богдана впізнав його по татуюваннях на тілі. 13 листопада ми його кремували у Києві», - сказала Юлія.

Доньці Героя Соломії виповнилося лише 4 роки. За словами Юлії, «Космос» обожнював свою донечку і дозволяв їй майже усе. Чоловік колекціонував моделі автомобілів і його донька була єдиною, кому він дозволяв торкатись своїх експонатів. Соломія знає, що її тато - Герой, і вірить, що він завжди поруч...

Богдан був різносторонньою людиною - займався спортом, зокрема панкратіоном, стрільбою, самбо, був кандидатом у майстри спорту із дзюдо. Також захоплювався фотозйомкою на плівкових старих фотоапаратах, полюванням, скандинавською міфологією, історією вікінгів - навіть зробив собі кілька татуювань у вигляді рун.

За словами Любові Олексіївни, у її сина завжди була купа невідкладних справ, але він всюди встигав.

«І при цьому він завжди комусь допомагав! Таке відчуття, що його було багато… Його тепла, відкритості та чуйності вистачало на всіх», - заявила мама Богдана.

Вона розповіла, що син мав міцний внутрішній стержень і був дуже цілеспрямованим.

«Він ще дитиною справляв враження дорослого, але цю свою серйозність поєднував із прекрасним почуттям гумору. Ніколи не був самотнім, завжди мав багато друзів», - зазначила Любов Олексіївна.

Юлія заявила, що її чоловік завжди відстоював справедливість і сказала, що завжди була у ньому впевнена.

«Я розуміла, яку роботу він виконував – він бойовий медик. Багато пройшов. Він не з тих, що будуть відсиджуватись. Думаю, він чимало життів врятував на «Азовсталі». Він був скромною, дуже хорошою, не медійною людиною», - розповіла жінка.

16 грудня 2022 року на будівлі Ніжинського медичного коледжу, де навчався Богдан, на його честь відкрили меморіальну дошку.

«Він до останнього рятував життя побратимів. Його вчинки та його життя залишили слід не тільки в історії України, але і в життях багатьох людей», – зазначила Юлія.

Вічна пам'ять Герою!

Фото: з сімейного архіву, Нацгвардія, «Вість», «Нежатин», «Чеline»