Переїзд із Хабаровська в Крим, контракт і швидка смерть: нова історія з телефона окупанта

Попри очевидну відсутність успіхів на війні та величезні втрати, Кремлю й досі вдається залучати все нових і нових росіян до участі в так званій "СВО". Втім, ситуація на фронті зараз така, що ці люди можуть прожити в російському війську буквально декілька днів.

Саме така доля спіткала Вячеслава Тіхонова – росіянина, який у розпал повномасштабної російсько-української війни переїхав з Хабаровська в окупований Крим, відпустив свого сина в окупаційну армію, а потім подався туди й сам. Після успішної ліквідації старшого Тіхонова в розпорядженні 24 Каналу опинився його особистий мобільний телефон.

Як випливає з листувань російського окупанта, до російської армії він подався добровільно. Своїх друзів Вячеслав запевняв: справа була не у фінансовому забезпеченні окупантів, він просто хотів власними очима побачити "всю цю ситуацію".

Як наслідок, Вячеслав Тіхонов опинився на фронті всього лише через 5 днів підготовки на полігоні. Росіянину до останнього не називали справжній напрямок, на який його відправлять. Тож рідні окупанта навіть не знають, що його тіло варто шукати у звільненій українськими силами Кліщіївці. Там Тіхонов успішно "могілізувався" після зустрічі з львівськими десантниками з 80 окремої десантно-штурмової бригади.

Нова історія з телефона окупанта: дивіться відео

Хто такий Вячеслав Тіхонов

Тіхонов Вячеслав Вікторовіч народився 15 жовтня 1975 року у російському місті Хабаровську – найбільшому місті Далекого Сходу Росії. У рідному місті росіянин прожив майже всі 47 років свого життя.

Чоловік одружений з Тіхоновою Татьяною Владіміровною (дівоче прізвище – Афоніна). У його паспорті вказане 16 листопада 2001 року датою реєстрації шлюбу. У подружжя двоє дітей – старший син, який також служить в окупаційній російській армії (про нього більш детально розповімо згодом) і зовсім маленька дочка.

Паспорт Вячеслава Тіхонова: фото з його телефона

Влітку 2022 року, у сам розпал повномасштабної фази російсько-української війни, сім'я вирішила, що гарною ідеєю буде переїхати з Хабаровська в окупований Крим. Імовірно, "кримнашисти" вирішили скористатися панікою решти "понаїхавших" на півострів росіян. Адже за таких умов ринок нерухомості в Криму відчутно "просів", адже окупанти, які після 2014 року переїхали на півострів, мріяли, аби лише не безкоштовно віддати вкрадені ними в українців квартири. Чудова нагода, чи не правда?

Фото сім'ї Тіхонова: фото з його телефона

У будь-якому разі сім'я Тіхонових оселилася в селі Чайкине Джанкойського району української АР Крим за адресою: вулиця Лєніна, будинок 2, квартира 9. Відповідна відмітка про реєстрацію за цією адресою в паспорті Вячеслава Тіхонова датується 29 червня 2022 року.

Сім'я Тіхонова оселилася в Криму / Фото з його паспорта

Як і більшість росіян, чоловік закінчив лише 9 класів школи. З 1994 по 1997 роки Тіхонов проходив службу в російській армії протягом майже трьох років. А після демобілізації в 1997 році влаштувався на роботу в Хабаровське трамвайно-тролейбусне управління. Тут він пропрацював до 2001 року. Щоправда, на якій саме посаді – з'ясувати нам не вдалося.

У 2001 році Вячеслав Тіхонов отримав тюремний вирок – 2 роки умовного позбавлення волі з випробувальним терміном на один рік. Причина – замах на крадіжку, скоєний групою осіб за попередньою змовою. Втім, трохи більш як через 4 місяці після вироку росіянина звільнили від відбування покарання за амністією.

Довідка про судимість Тіхонова / Фото з його телефона

У період 2001 – 2003 року Тіхонов залишився без роботи. Припускаємо: важко було знайти роботодавця з таким шлейфом. А вже з 2003 року вчорашній грабіжник починає працювати охоронцем. Неймовірна іронія, чи не так?

Саме охоронцем Вячеслав влаштувався після переїзду в окупований Крим. З 2 грудня 2022 року він почав працювати в приватній охоронній компанії "Рубєж". Там він і пропрацював до серпня 2023 року, коли вирішив добровільно підписати контракт з міністерством вбивства Російської Федерації.

Трудова Вячеслава Тіхонова: фото з його телефона

Роковий контракт

Наприкінці літа 2023 року Вячеслав Тіхонов раптово вирішив приєднатися до лав окупаційної армії. Він подав заяву про бажання підписати контракт з російським міністерством оборони 17 серпня 2023 року, а після проходження необхідних процедур рівно через 10 днів контракт уже був підписаний.

Дуже цікавим є тривалість контракту, який підписав Тіхонов. Шойгівське відомство пропонує завербованим росіянам мінімальний контракт терміном на пів року. Росіян переконують, що це гарний спосіб швидко заробити грошей – добровольцям платять одноразово 195 тисяч рублів за підписання контракту й від 195 тисяч рублів за кожен місяць служби.

Натомість наш "герой" вирішив підписати контракт одразу на рік. Тож тут є два варіанти – або йому вкрай потрібні були гроші, або ж Вячеслав Тіхонов був ідейним прихильником війни Росії проти України.

Контракт Тіхонова з міноборони / Фото з його телефона

Важко сказати, чи були в сім'ї Тіхонових серйозні проблеми з грошима. Багатими їх точно не назвеш, але й на наявність якихось великих боргів теж нічого не вказує. Ба більше, російська сім'я зовсім нещодавно змогла придбати квартиру в окупованому Криму, скориставшись величезними знижками на тлі початку повномасштабної фази війни.

Якщо й виникали якісь фінансові потреби, Вячеслав постійно звертався до свого мобілізованого сина, а той відгукувався на прохання батька. Імовірно, чоловіка вразило фінансове забезпечення сина, про яке звичайному росіянину далеко від фронту годі й мріяти.

В особистих листуваннях з друзями Вячеслав Тіхонов переконує їх, що піти на війну проти України його мотивувало саме власне бажання, а не фінансові переваги. До слова, одразу ж після підписання контракту він почав хвалитися цим усім своїм знайомим.

Росіянин переконує друзів, що просто хотів "сам поучаствовать в этих событиях". На жаль для Тіхонова, і на щастя для українців, його участь в цих подіях була зовсім недовгою.

Тіхонов хвалився друзям підписанням контракту: дивіться фото

Друзі попереджали

Коли Вячеслав Тіхонов почав хвалитися друзям про підписання контракту, більшість з них лаконічно бажали йому "успіхів" і "берегти себе". Очевидною була абсолютна байдужість до чоловіка.

Втім, пара друзів таки намагалися застерегти Вячеслава від, скажімо так, не найкращого рішення в його житті. Дуже знаковим був його діалог з другом Пашою:

• Вячеслав Тіхонов (далі В. Т.): Паша, привіт. Давно не писав, багато справ. Йду на фронт найближчими днями, зараз вже в частині.
• Паша (далі П.): Привіт. Який фронт, Слава? Ти що, сам зголосився? У тебе ж мала дитина.
• В. Т.: Так, сам. Сьогодні відправка. Придивись за кланом, ставлю тебе заступником.
• П.: Яке придивись? Для чого тобі це все? Грошей хочеш заробити? Я в гру не заходжу поки, зір зіпсував з цим планшетом. Деструкція в мене тепер.
• В. Т.: Зрозумів, Паш. Та які гроші. Я сам хочу взяти участь у цих подіях.
• П.: Слав, я не думаю, що це найкраще рішення. Пошвидше б уже це все закінчилося. Для чого брати участь? Ти можеш допомогти різними способами, якщо хочеш. Але самому куди? Це ж безглуздо. А на який напрямок тебе беруть у твій рід військ? Ти ж можеш не повернутися, тьху-тьху. Загалом будь справедливим – не ображай слабких, не підставляйся й бережи себе.
• В. Т.: Поки ще не знаю, який рід військ. А напрямок – Запоріжжя.
• П.: Зрозуміло. Тримайся там і повертайся якомога швидше. Нічого тобі там робити. До речі, моя дружина з Запоріжжя.
• В. Т.: Дякую.

Листування з другом Пашею: дивіться фото

Ще один друг, на ім'я Ігор, після вихвалянь Вячеслава Тіхонова просто перепитав, чи тому "набридло жити". Мабуть, це найкращий коментар щодо підписання контракту з російським міністерством оборони.

Сам Тіхонов коротко відповів, що "комусь же потрібно йти на війну", а сам він має військовий досвід. Щоправда, служив він ще понад 26 років тому.

Слав, я ж теж служивий. Але я туди жо*у не рву… Мені знайомі розповідали – там гроші обіцяють, але там їх найо*ують. Виплати затримують – величезні затримки. Дають лише шматочки від обіяної суми. Знаєш, сенсу нема – хіба здохнеш, а всі про тебе забудуть… Нашій державі вірити не можна, я вже давно не вірю,
– розповів у голосовому повідомленні Ігор.

Листування з другом Ігорем / Скриншот з телефону Вячеслава Тіхонова

Зарахували в знищену бригаду

Згідно з випискою про підписання контракту Вячеслава Тіхонова з міністерством оборони Росії, його зарахували на службу у військову частину №77949. У званні рядового чоловік отримав посаду гранатометника в мотострілецькому відділенні.

Отже, Тіхонов мобілізувався до 126 окремої гвардійської бригади берегової оборони. Перед самою відправкою на фронт його могли перевести в іншу бригаду, втім цього ми вже не дізнаємося – чоловік прожив настільки недовго, що жодної інформації про це не збереглося.

Сама ж 126 російська бригада має доволі цікаву історію. Її сформували в Перевальному Сімферопольського району наприкінці 2014 року вже після окупації українського Криму. Бригада входить до складу чорноморського флоту Росії й бере участь у російсько-українській війні від самого початку повномасштабного її етапу. Підрозділи цієї бригади заходили на материкову частину України з окупованого Криму.

За даними Генерального штабу ЗСУ, вже станом на середину квітня 2022 року бригада зазнала втрат чисельністю в 75% від особового складу. Перед цим у березні військові цієї бригади намагалися захопити Вознесенськ Миколаївської області. Перемогу в тих боях отримали підрозділи Сил оборони України.

Та схоже, що разом зі 126 бригадою Вячеслав Тіхонов проходив лише підготовку на полігоні. Перед відправкою на фронт його перевели в іншу бригаду. Для російської армії це звична справа – такою ж була доля й Сєргєя Абаєва, історію якого ми вам розповідали влітку.

У листуванні з сестрою Тіхонов розповідає, що на полігоні його готували як штурмовика. Враховуючи, що така підготовка тривала всього 5 днів, на чоловіка одразу ж розраховували виключно як на одноразового штурмовика.

Листування з сестрою перед відправкою: дивіться фото

Син Тіхонова

З телефона Вячеслава Тіхонова ми дізнаємося, що його син також проходить службу в окупаційній армії. На відміну від батька, на війні йому вдалося прожити значно довше. Росіянин потрапив під "часткову мобілізацію" восени 2022 року. Він мав щонайменше пів року для підготовки. На жаль, окупант живий досі.

Молодшого окупанта звати Вадімом Тіхоновим. У російській соціальній мережі "Вконтактє" ми знайшли його особисту сторінку. Вона практично порожня – у росіянина тут лише одне фото, зате на ньому чоловік у військовій формі.

Сторінка Вадіма Тіхонова "Вконтакте": дивіться фото

З листування з сином ми дізнаємося, що Вячеслав Тіхонов цікавився військовою службою в окупаційній армії щонайменше з квітня 2023 року. Він вже тоді почав цікавитися можливістю підписання контракту з міноборони Росії й шукав більш вигідні для себе варіанти.

Тим часом його син готувався до відправки на війну проти України. На фронт він потрапив лише на початку травня 2023 року – через пів року після мобілізації. Першим місцем дислокації підрозділу, в якому служить Вадім Тіхонов стала Вільхівка в Горлівському районі Донецької області.

Вадім Тіхонов у російській армії: дивіться фото

Молодший Тіхонов став артилеристом. Своєму батькові він демонстрував відео облаштування бойових позицій для російських гаубиць.

Поки старший Тіхонов готувався до підписання контракту, він консультувався з сином про свою майбутню службу. Зокрема, розпитував про те, що з обмундирування йому видадуть у війську, а що доведеться купувати самому.

Облаштування позицій від Вадіма Тіхонова: відео з телефона Вячеслава

Швидкі навчання й ліквідація

Одразу після підписання контракту Вячеслав Тіхонов відправився на полігон, де розпочалися його навчання. Чоловіку не пощастило, так само як його сину. Його навчання розпочалися 30 серпня, а вже 5 вересня почалось перекидання на фронт.

Що цікаво, самому чоловіку до останнього моменту навіть не казали, куди саме його відправлять. У листуваннях з друзями він по черзі називав одразу два напрямки – Херсонська й Запорізька області України.

Листування Тіхонова перед відправкою: дивіться фото

Насправді ж Вячеслава Тіхонова, який щойно підписав контракт, відправили стримувати наступ українських військ під Бахмутом. Чоловік, який провів на полігоні всього лише 5 днів, востаннє виходив на зв'язок зі своїми рідними 5 вересня 2023 року.

Нам невідома точна дата смерті Вячеслава Тіхонова. Та станом на середину вересня він вже був мертвим – окупанта успішно ліквідували бійці 80 окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ в Кліщіївці. Росіянина вбили в період між 5 і 12 вересня. Тобто на фронті він зміг прожити не більше як один тиждень. Не виключено, що й взагалі всього лише один день.

Історія Вячеслава Тіхонова є черговим прикладом обману росіян з боку військового командування. Чоловіка, який добровільно вирішив приєднатися до лав окупаційної армії, практично без будь-якої підготовки кинули на вірну смерть.

Ба більше, за понад 2 місяці після ліквідації Тіхонова військове командування Росії так нічого й не повідомила його сім'ї. Друзі й рідні 15 жовтня вітали чоловіка, який на той час вже місяць як був убитим. Натомість дружину найбільше цікавило питання, чому на зарплатну картку, яку залишив Вячеслав Тіхонов, не приходять бойові виплати.

В останньому у своєму житті повідомленні дружині Татьяні Вячеслав написав про те, що вже відправляється на фронт і в нього не буде зв'язку. Це було 4 вересня. Втім, вже на цей час зв'язку в нього не було, тож цього повідомлення дружина так ніколи й не отримає.

Останнє повідомлення дружині / Скриншот з телефону Тіхонова

Такої ж долі ми бажаємо всім окупантам, які з будь-яких причин вирішать вбивати українців або ж просто "самим поучаствовать в этих событиях".