«Війна за воду»: що буде з Північно-Кримським каналом

В якому стані зараз перебуває Північно-Кримський канал і на що це впливає? Чи зможе Росія вирішити проблему зі зрошенням земель на окупованих територіях півдня, дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

Північно-Кримський канал, який після руйнування Каховської ГЕС обмілів, частково переобладнають в озера або ставки, заявив представник окупаційної влади на Херсонщині Володимир Сальдо. Для цього потрібно підняти на поверхню підземні води та зберегти їх на відповідних ділянках. Цю воду можна буде використовувати для зрошування земель, вважає Сальдо.

Завідувач лабораторії ГІС Світового центру даних з геоінформатики та сталого розвитку Сергій Гапон розповів «Новинам Приазов'я», що після 2014 року російська окупаційна влада в Криму використовувала окремі гілки Північно-Кримського каналу для того, щоб транспортувати ними воду з підземних джерел. Зараз, зважаючи на заяви Сальдо, будуть робити так само.

Про негативні наслідки

«Понад 50% були повністю занедбані і за 10 років майже ніяк не використовувалися. Проте окремі гілки, особливо ті, які йшли на схід Криму і живили Феодосію, Керченський півострів, вони з плином часу, десь з 2016 року, почали активно використовуватися для транспортування води з підземних горизонтів. Тобто використовувалася вода з артезіанських свердловин, яка транспортувалась на схід Криму таким досить дивним способом. Багато артезіанських джерел починали швидко міліти через те, що воду активно використовували. Тобто вода використовувалася не в десятках, в сотнях літрів в секунду, а дуже часто в кубометрах в секунду», – згадав він.

За словами Гапона, зараз дійсно є пряма можливість для того, щоб використовувати у Криму ті ділянки Північно-Кримського каналу для транспортування місцевої води так, як це було зроблено приблизно 8 років тому.

«Є свої наслідки, переважно екологічні, і звичайно, що вони переважно негативні, або 100% негативні, тому що зміна рівня підземних вод призводить до зміни функціонування природних ландшафтів дуже сильно. І регіон за останні десятки років такі зміни відчував вже не один і не два рази. Змінюється рівень солей в ґрунтах, і це призводить до зміни напрямку функціонування всього середовища», – зазначив експерт.

«Золота» вода»

Призначений Росією керувати Кримом Сергій Аксьонов вже після руйнування Каховської ГЕС заявляв, що води для потреб населення на півострові достатньо. А що стосується зрошування, то він переконаний, що цю проблему можна вирішити лише після війни.

Проблема поливу земель полягає у тому, що для нього потрібно дуже багато води, і Північно-Кримський канал вирішував це питання, каже експерт Гапон. Води з інших джерел, які є в Криму, недостатньо.

«Якщо ми говоримо про населення, то кількість води, яка необхідна для забезпечення населення, вона велика, але не така велика, як для ведення сільського господарства. Використання підземних свердловин для сільського господарства призводить тільки до того, що вони ще більше, ще скоріше вичерпуються, їхня кількість стає меншою, а вона і так, в принципі, катастрофічно менша. Є великі занепокоєння, що її просто не буде вистачати для потреб населення, тому що за останні 10 років все ж сильно погіршилась якість води в Криму. Тому Північно-Кримський канал тут не буде альтернативою для сільського господарства. А якщо й буде, то це вода, в принципі, яка буде в прямому сенсі слова «золота». Не можна таку воду використовувати для потреб зрощення, тому що за один рік можна вичерпати таку кількість води, яка потім і за десятки років нормально не відновиться», – попередив він.

Після анексії Криму Росією у 2014 році Україна перекрила Північно-Кримський. Але на початку повномасштабного вторгнення російські війська захопили цю споруду, і тоді ж окупаційна влада відновила подачу води до анексованого Криму.

За даними Державної екологічної інспекції України, Росія завдала Україні понад 15 мільярдів гривень збитків, запустивши подачу дніпровської води Північно-Кримським каналом.

Втім, 2023 року Крим остаточно втратив доступ до дніпровської води. Це стало наслідком знищення греблі Каховської ГЕС та водосховища, яке живило Північно-Кримський канал. З червня дніпровська вода в Крим більше не надходить.

«Біопродуктивність полів падає»

Через проблеми зі зрошувальною системою на окупованих територіях Херсонської області частина земель вийшли зі сільськогосподарського оберту, розповів Гапон. Надалі ситуація у цьому регіоні залежатиме від клімату.

«Видно по супутникових знімках, як біопродуктивність багатьох полів падає. Херсонська і Запорізька області з передових перетворюються на такі, що дають досить мало продукції. І ті, які ще можуть воду отримувати різними шляхами, вони її отримують і тримаються на такому нормальному рівні. А там, де системи вже давно були порушені через бойові дії, просто через те, що не доглядали за ними, то велика частина регіону на сільське господарство може розраховувати тільки тоді, коли просто випадає дощ у прямому сенсі слова, тоді регіон дійсно дає нормальну кількість продукції», – зауважив він.

«Прогноз – низькі врожаї»

Голова фермерського господарства «Аделаїда», депутат Херсонської обласної ради Сергій Рибалко вважає, що ця частина регіону без системи зрошування поступово перетвориться на пустелю.

«Минулі два роки були дуже дощові, дуже гарні, тому без зрошення можна було працювати. Але ми розуміємо, що певну кількість культур, таких як вся овочева група, сади, соя, баштанні культури, рис, їх неможливо вирощувати без зрошення. Скоріше за все, вся ця група сільськогосподарських культур там вирощуватися не буде. Буде вирощуватися пшениця, ріпак, соняшник, але це малорентабельні й низькорентабельні культури, в умовах без зрошення вони будуть давати дуже низькі врожаї. Рентабельність йде 50 на 50. Половина прибуткові, половина збиткові. Фактично це робота в нуль», – пояснив він.

«Вода, яка вбиває»

Кількість води, достатню для зрошування на півдні, можна взяти лише з Дніпра, але такої можливості після руйнування Каховської ГЕС немає, каже підприємець.

«З Дніпра ніхто качати воду не буде. Запустити Північно-Кримський канал або Каховський магістральний канал неможливо, тому що, по-перше, рівень води упав на майже 18 метрів і цю воду неможливо взяти з Каховського водосховища і закачати туди. Якщо говорити про буріння свердловин і запуск підземної води у канал, то тут теж слід розуміти, що наповнити канал таким чином дуже складно і важко. По-друге, на відстані десь приблизно 20-30 кілометрів від Дніпра, у нас уже немає водоносного горизонту, який би був прісним. Вся вода в тих свердловинах – дуже засолена і складає 2-3%, а в деяких епізодах і 5%. Тобто це та вода, яка більше вбиває рослину, чим їй допомагає рости», – пояснив Рибалко.

На світанку 6 червня стало відомо про руйнування греблі Каховського водосховища. Україна звинувачує у підриві Каховської ГЕС Росію. Кремль назвав руйнування греблі «навмисною диверсією» з боку Києва.

Представники країн Заходу, коментуючи руйнування греблі, прямо не заявляли про те, що її підірвала Росія, проте все ж таки відзначали відповідальність Москви за те, що сталося – оскільки саме Росія здійснила повномасштабне вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року й окупувала частину Херсонської області (зокрема і Каховську ГЕС), перетворивши її на зону боїв.

Причиною руйнування Каховської ГЕС, найімовірніше, став вибух у тунелі бетонної основи греблі, написало 16 червня 2022 року американське видання New York Times, прямо вказуючи на те, що це зробила Росія.

Руйнування дамби спричинило затоплення значних територій нижче за течією, обміління водосховища вище, нестачу питної води у регіоні. Українська влада оголосила про евакуацію з небезпечних районів Херсонщини. За фактом підриву Каховської ГЕС прокурори порушили справу про екоцид.

Доля каналу після деокупації

Декан факультету природничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія», професор Євген Хлобистов розповів «Новинам Приазов'я», що після деокупації територій Північно-Кримський канал потрібно буде відновлювати. Він навряд чи працюватиме в такому стані, який є зараз.

«Фактично він вже 10 років стоїть без води. Була невеличка перерва в одне з цього каналу, коли росіяни окупували частину Херсонщини і пустили по ньому воду, але вона була дуже низької якості. Експерти деякі варіанти розглядали щодо відновлення після деокупації Криму. Зокрема, це закрита форма каналу, яка може позбавляти нас отого зайвого випаровування. Ну і інші технічні ідеї з цього приводу. Але, скоріше за все, в тому вигляді, який він сьогодні є, він функціонувати вже не буде. Тому, що відновлення його пропускної здатності потребуватиме таких величезних коштів, які можна порівняти з побудуванням нової споруди аналогічного функціонування», – зазначає він.

Залежність від Північно-Кримського каналу на сьогодні в Криму не є критичною, каже вчений, оскільки сільське господарство в Криму фактично припинило своє існування. Але після звільнення півострова Україна повинна буде запровадити систему повноцінного водозабезпечення у регіоні.

На його думку, перебуваючи в періоді глобальних кліматичних змін, Крим очікує ще більш посушливі роки, тому буде відчуватися певний водний дефіцит, хоча і не кожного року. Після деокупації Криму перед Україною буде стояти задача забезпечення повноцінного постійного сталого водопостачання для півострова, наголосив Хлобистов.