Без штампів, але з відбитками. Як нова система в’їзду-виїзду змінить перетин кордону з ЄС

Орієнтовно з жовтня 2024 року на кордонах ЄС має запрацювати нова система в’їзду-виїзду EES, яка може суттєво змінити процедуру перетину кордону з Європейським Союзом і країнами Шенгену, зокрема й для громадян України. Хоча досвід кількох перенесень запуску EES у попередні роки свідчить, що це може статися знову, варто вже зараз знати, чого очікувати від нової системи, оскільки вона безпосередньо стосуватиметься громадян України.

Для початку трохи історії. EES як частина реформ «розумних кордонів» була задумана в Європейській комісії ще далекого 2008 року. Після кількох років консультацій і дебатів 2014-го було проведено технічне оцінювання ефективності та впливу цієї системи на транскордонний рух, завдяки якому було сформовано основні риси нової системи. У 2016–2017 роках було ухвалено відповідний Регламент ЄС 2017/2226. Проте запуск EES, запланований спочатку на 2022 рік, переносили щонайменше тричі на різні дати 2022 і 2023 року.

Саме через зміщення дати старту EES неодноразово переносили й початок роботи механізму попередньої реєстрації безвізових мандрівників ETIAS, який вимагатиме перед подорожжю в межах безвізового режиму заповнити спеціальну анкету та сплатити сім євро збору (про нього неодноразово писали в українських медіа). Річ у тім, що початок роботи ETIAS прямо прив’язаний до початку роботи EES і може бути запущений тільки після того, як система EES стане повністю операційною.

Що таке EES

Система в’їзду-виїзду EES — це цифровий механізм обліку й контролю перетинів кордонів ЄС, особливо мандрівниками, які користуються безвізовим режимом. Його основна мета — усунути прогалину в прикордонному контролі, яка виникає через те, що спільний зовнішній кордон Шенгенського простору контролюють різні країни, які не мають налагоджених механізмів обміну інформацією про те, хто й коли перетинає цей кордон. По суті, EES — це єдина база даних про перетин кордону країн ЄС і Шенгену, якої досі не існувало.

Однак EES змінить не тільки управління перетином кордону для державних органів ЄС, а й процедуру перетину для самих мандрівників.

Процедура в’їзду

Основні новації EES полягають у тому, що мандрівники, які перетинатимуть кордон ЄС у межах безвізу або з короткотерміновими візами, здаватимуть на в’їзді біометричні дані — відбитки чотирьох пальців правої руки (всі, крім великого) та фото обличчя, а прикордонники більше не ставитимуть у паспорт штампи про в’їзд і виїзд.

Для отримання біометрії ЄС планує встановити на пунктах пропуску спеціальні кіоски самообслуговування, де мандрівники зможуть відсканувати пальці та обличчя. За оцінками Єврокомісії, це створить додаткову затримку на кордоні близько 40 секунд, але її має компенсувати економія часу на інших етапах контролю.

EES діятиме на в’їзді до 29 країн ЄС і Шенгену, зокрема Румунії та Болгарії, які раніше мали дещо відмінні правила перебування, а також Норвегії, Швейцарії, Ліхтенштейну та Ісландії, які не є членами ЄС. Поза межами нової системи в ЄС залишаться Кіпр та Ірландія, де все працюватиме «по-старому».

Якщо ви подорожуватимете до ЄС у межах безвізу, система фіксуватиме час ваших в’їздів і виїздів і максимально дозволену тривалість перебування. Також EES матиме загальнодоступний онлайн-сервіс, який замінить Шенгенський калькулятор і завдяки якому безвізовий мандрівник зможе дізнатися, скільки невикористаних днів перебування в Шенгенській зоні у нього залишилося. Цей сервіс працюватиме й для мандрівників із короткостроковими візами.

Також важливо знати, що це обов’язково. Якщо ви відмовитеся від біометричної ідентифікації на кордоні ЄС, далі вас не пропустять.

Мінімізація людського чинника

EES має спростити життя пасажирським перевізникам, які отримають обмежений доступ до бази даних EES і зможуть перевіряти чинність візи пасажирів. Також ця новація має усунути непорозуміння між пасажирами та перевізниками, коли останні не дозволяли посадки пасажирам, бо ті мали якісь невідомі або незрозумілі перевізникам документи, як це було, наприклад, у перші місяці після отримання Україною безвізового режиму.

Кінець протермінуванням

Чи не найпопулярніший спосіб незаконного перебування/працевлаштування іноземців у ЄС — це приїхати на законних підставах (безвіз, туристична віза тощо) і залишитися після того, як спливе термін дозволеного перебування (наприклад, 90 днів у межах безвізу чи термін візи). Перед пандемією та вторгненням Росії в Україну на цьому попадалися щороку 20–40 тисяч наших співгромадян. Та, звісно, не тільки українці практикують цю тактику. Щороку в ЄС виявляють сотні тисяч неврегульованих мігрантів (понад 600 тисяч 2022 року), значна частина яких — саме ті, хто перевищив терміни перебування.

EES має покласти край або принаймні суттєво обмежити такі можливості. По-перше, прикордонники більше не рахуватимуть днів за штампами в паспорті вручну, що унеможливить шанси «проскочити» на виїзді чи в’їзді, як і використання підроблених штампів. По-друге (й це навіть суттєвіше), система автоматично відстежуватиме терміни перебування мандрівника в ЄС і вноситиме його/її імя у список порушників тієї ж миті, коли закінчиться термін перебування. Ба більше, доступ до цієї бази даних матимуть національні органи влади країн-членів ЄС/Шенгену, й це, напевно, головна зміна.

Якщо раніше порушників міграційного законодавства виявляли на виїзді або під час «рейдів» чи інших вибіркових заходів контролю, тепер країни-члени знатимуть про порушників, які можуть перебувати на їхній території, в режимі реального часу.

Вплив на громадян України

У разі запровадження EES у жовтні 2024 року на кордоні можуть виникати питання, пов’язані з подорожами громадян України, які отримали тимчасовий захист. Чіткої інформації щодо того, чи «бачитиме» EES статус українців із тимчасовим захистом, які ненадовго залишили територію ЄС і повертаються назад, немає. Проте з урахуванням того, що національні системи країн-членів ЄС не мають налагодженого обміну даними щодо тимчасового захисту, цілком можна припустити, що цієї інформації не буде і в EES. У такому разі на кордоні можуть виникати непорозуміння, оскільки система вважатиме бенефіціарів тимчасового захисту безвізовими «туристами», які перевищили термін перебування.

Проте навіть якщо цю проблему буде вирішено, громадянам України, які мають статус бенефіціарів тимчасового захисту, найімовірніше, доведеться здавати відбитки та фото на в’їзді до ЄС. І точно доведеться пройти цю процедуру всім громадянам України, які в’їжджатимуть до ЄС на підставі безвізового режиму.

Також цікавим є питання, чи не призведе нова система до затримок на кордоні. Принаймні такі побоювання нещодавно висловлювали британські депутати та представники бізнесу, оскільки громадяни Сполученого Королівства також підлягатимуть новим вимогам, а трафік між Британією та Францією є дуже інтенсивним і зосередженим у кількох вузьких точках на кшталт порту Дувр або тунелю під Ла-Маншем.

Європейська комісія обіцяє затримку близько 40 секунд на особу, і це виглядає як реалістична оцінка. Наприклад, Україна використовує схожий метод збору біометричних даних у росіян і деяких інших іноземців на кордоні з 2018 року, і середня тривалість відбору даних не перевищувала цього терміну. До того ж кіоски самообслуговування мають іще більше скоротити процес.

Однак дуже складно передбачити сумарний накопичувальний ефект навіть таких маленьких затримок у великому потоці людей. Для українського кордону особливо чутливими можуть стати потенційні затримки водіїв вантажівок, рух яких і так значно уповільнений недосконалістю інфраструктури та процедур контролю, а також регулярними блокадами на польській території. Заздалегідь підготуватися до впровадження EES на цій ділянці, проінформувати водіїв та інших мандрівників про те, що і як робити, і максимально продумати організацію перетину кордону в перші тижні роботи нової системи дуже важливо. І це — завдання не лише для прикордонних і митних служб, а й для самих мандрівників, перевізників та експортерів.