Бронювання в обмін на гроші. Як будуть давати відстрочку військовозобов`язаним

У Раді продовжують розробляти зміни до бронювання працівників. Нову концепцію презентували бізнесу, попри те що комітет з питань нацбезпеки під час розгляду законопроєкту №10449 про мобілізацію відхилив усі правки на цю тему. Про це йдеться у повідомленні Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА) за підсумками зустрічі з головою економічного комітету ВР Дмитром Наталухою — автором моделі економічного бронювання.

Відомо, що розробка концепції моделі економічного бронювання відбувається паралельно з роботою над основним законопроєктом про мобілізацію. Наразі від мобілізації заброньовано близько 540 тисяч осіб, найбільше — в енергетиці, агропромисловому секторі, промисловості, виробництві та транспорті.

"Водночас найбільше мобілізаційне навантаження несе саме білий бізнес, який працевлаштовує людей офіційно. Наразі близько 2,7 млн чоловіків у віці 25-60 років офіційно працевлаштовані, а 600 тисяч — активні ФОПи. Близько 1 млн чоловіків, ймовірно, знаходяться у тіньовому секторі, оскільки інформація про їхнє працевлаштування у держави відсутня", — повідомляють в ЄБА.

Фокус з юристами та економічними фахівцями розглянув концепцію моделі економічного бронювання.

Що передбачає економічне бронювання в Україні: умови та розрахунки

Нова концепція, яку наразі можуть розглянути депутати, передбачає, що бізнес зможе забронювати до 50% від військовозобов’язаних співробітників. Умова бронювання — відсутність податкових боргів та сплата військового збору на кожного працівника за формулою 1,5% від зарплати плюс фіксована ставка у розмірі 20 000 гривень на місяць.

Для ФОП діятиме додаткова вимога: надання довідки про наявність обороту на суму, не менше, ніж вартість трьох місяців бронювання для підтвердження реальної активності.

Бронь не для всіх: які підприємства є стратегічними для економіки

Критично важливі для економіки підприємства залишаються під дією постанови №76 про бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та дії воєнного часу. Згідно з документом, затверджені такі критерії для визначення критично важливих для економіки підприємств, установ і організацій:

• загальна сума податків та інших зборів (крім митних платежів) протягом звітного податкового року перевищує еквівалент 1,5 млн євро (підтверджується довідкою компетентного органу);
• сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за звітний податковий рік перевищує еквівалент 32 млн євро;
• підприємство має стратегічне значення для економіки і безпеки держави відповідно до переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 р. №83;
• підприємство має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади (критерії встановлюють відповідні органи державної влади, обласні державні адміністрації, військові, військово-цивільні адміністрації (у разі їх утворення));
• відсутність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (підтверджується довідкою компетентного органу або витягом з інформаційної системи органів ДПС);
• розмір середньої заробітної плати застрахованих осіб-працівників на підприємстві за останній календарний квартал становить не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 р. (відповідно до даних Держстату), що підтверджується довідкою, наданою підприємством;
• підприємство є резидентом Дія Сіті.

Модель економічного бронювання в дії: якою буде процедура

Робочий варіант моделі економічного бронювання виглядає досить зрозуміло і прозоро.

1. Підприємство вносить відомості про працівників на електронному порталі, надає квитанцію про сплату збору, у випадку ФОП — довідку про рух коштів.
2. Державна податкова служба онлайн підтверджує відсутність заборгованості. Особа отримує жовтий QR код, який підтверджує процедуру бронювання.
3. Протягом 60 днів необхідно з’явитися в ЦНАП для оновлення даних і валідації бронювання. Заброньовані отримуватимуть зелений QR код, що підтверджуватиме його бронювання. Підприємство отримує право самостійно обрати, яких працівників забронювати. Право на виїзд за кордон економічна бронь не надає.

Остаточний варіант "моделі" економічного бронювання буде зрозумілий після появи самого тексту законопроєкту.

Наразі в ЄБА додають, що модель поширюється на всіх найманих працівників та ФОП, втім не поширюватиметься на дефіцитні ВОС (військово-облікова спеціальність — ред.).

"Для фізичних осіб підприємців діятиме додаткова вимога — подання довідки про наявність обороту (за який період не пишуть) на суму, не менше ніж вартість трьох місяців бронювання для підтвердження реальної активності. В соціальних мережах це відразу викликало дві полярні та доволі емоційні думки. З одного боку, дещо зраділи власники компаній, що нарешті зможуть забронювати своїх топ-менеджерів та цінних співробітників. Кажуть, шо дорого… необґрунтовано дорого, однак, що робити?.. Це вихід, адже кожне підприємство має таких людей, яких замінити якщо не можливо, то дуже важко. Крім того, якщо ми говоримо про високопрофесійних співробітників, то нерідко буває так, що підприємство вклало не одну сотню тисяч гривень в його освіту та досвід, а відтак 1,5% від зарплати та 20 000 гривень, а це спосіб зберегти цих людей", — розповів у коментарі Фокусу адвокат Станіслав Ліфлянчик.

Важливо Бізнесу дозволять бронювати до 50% співробітників: у Раді запропонували нову концепцію

Проте фахівці закликають враховувати, що концепція економічного бронювання спрямована на збільшення надходжень для потреб армії, а не на створення легальних шляхів уникнення мобілізації.

"Ми в Комітеті з питань інвестиційної діяльності та приватизації НААУ постійно обговорюємо з представниками українського бізнесу дані пропозиції з економічного бронювання. І аби відповісти на питання щодо того, як прописати закон з тим, щоб уникнути протиріч, можу сказати вам наступне. Попри те, чи буде підвищена відсоткова ставка, приміром, до 3%, як пропонувалося, чи буде введена плата у розмірі 20 тисяч гривень за працівника, це в будь-якому разі краще, ніж невизначеність. Звісно, що бажано виходити з того, наскільки реально тому чи іншому підприємству сплачувати певну суму. Дані виплати потребують перегляд бюджету підприємства, тому бажано закріпити ці норми на законодавчому рівні якомога швидше", — зазначає у коментарі Фокусу адвокат, керуючий партнер АО EvrikaLaw, голова Комітету НААУ з питань інвестиційної діяльності та приватизації Андрій Шабельніков.

"Просто не вистачить грошей": чи можлива мобілізація без економічного бронювання

Із адвокатом Андрієм Шабельніковим погоджується економіст Олег Пендзин. За його словами, єдиним можливим способом фінансово забезпечити мобілізацію в Україні є саме економічне бронювання.

"Один мобілізований на рік українському бюджету обходиться в 1 млн 300 тис гривень. 60% цієї суми — це оплата праці мобілізованого. На сьогодні мобілізовано в нас 1 млн 100 тис. В державному бюджеті на сьогоднішнішній момент загальний обсяг доходів на 2024 рік визначений як 1 трлн 700 млрд гривень. Бюджет Міноборони на закупівлю зброї становить 250 млрд. Виходячи з цих розрахунків, і за тою наявністю коштів, про яку йдеться, держава не може мобілізувати жодної людини. Просто не вистачить грошей. Тому питання економічного бронювання — це не питання, подобається чи ні, справедливо чи ні. Це питання: чи буде мобілізація в принципі? Звідки можна взяти ресурс для того, щоби знайти гроші? В Україні — 40% тіньової економіки. Тобто економічне бронювання сьогодні розглядається як спосіб вивести частину тіньового бізнесу на світло", — зазначив експерт.

За попередніми розрахунками, обсяг коштів, які можна залучити шляхом економічного бронювання, становить 300-350 млрд гривень. Якщо порівняти із бюджетом Міноборони на закупівлю зброї (нагадаємо, він становить 250 млрд. гривень — ред.), виходить доволі потужне фінансування.

Воюватимуть бідні? Юристи застерігають від тіньових схем та фіктивних підприємств

Зважаючи на економічну доцільність для держави бронювання за гроші, вже лунають обурення щодо правомірності такої моделі. Адже ті військовозобов'язані, які розуміють, що за них немає кому платити 20 000 гривень, звинувачують владу у захисті заможних від мобілізації. Тож, правники застерігають від зловживань.

Важливо Скільки українців готові мобілізуватися до ЗСУ: опитування (відео)

"Я, як адвокат, хоч і підтримую таку ініціативу, але відразу побачив способи для зловживання. Наприклад, щоб отримати таку "економічну бронь" будуть реєструватись Товариства з обмеженою відповідальністю, які фіктивно братимуть до себе на роботу військовозобов’язаних. Далі на підприємство щомісяця "заходитимуть" кошти у вигляді, наприклад, поворотної фінансової допомоги, з яких сплачуватимуться зарплати, 1,5 % військового збору з зарплати потрібного військовозобов’язаного та 20 000 гривень фіксованої ставки. І таким нехитрим та законним способом чолов’яга зможе відкупитись від лав ЗСУ. Якщо так подумати, недешево вийде такому громадянину ця схема", — пояснює адвокат Станіслав Ліфлянчик.

Тож, за його словами, оскільки закон направлений на обмеження певних прав і свобод людини, вписати його в сучасне українське законодавство таким чином, щоб уникнути будь-яких зловживань чи маніпуляцій, не виявляється можливим.

"Дійсно, усе це для доволі заможних людей, бо не так багато українців, у яких хоча б зарплата до 20 000 гривень дотягувала. А сплачувати додатково до неї ще 20 000 — це з "області фантастики". Враховуючи те, що ідея цієї норми направлена на збереження цінних кадрів, то відокремлення їх за грошовим принципом — є хибною. Заможний — не завжди дорівнює "цінний" для економічного розвитку країни. Тож, на мою думку, краще було б підійти до цього питання з боку визначення критеріїв, за якими буде встановлюватись рівень освіти, навичок та досвіду співробітника, враховуватися наявність свідоцтв, сертифікатів, ліцензій та рекомендаційних листів з місця роботи. Тоді б ми могли, дійсно, зберегти інтелектуальну цінність нації", — вважає юрист.