Терор проти Харкова, атаки біля Часового Яру та дрони на Татарстан: події війни за тиждень

Росія чинить терор проти Харкова, паралельно через пропаганду поширюючи інформаційні кампанії серед містян, що нібито планується масштабний наступ на місто.

Паралельно із цим українські дрони залетіли далеко в тил РФ, де під ударом опинились російські військові підприємства та нафтопереробні заводи (НПЗ).

Які ще сталися події у російсько-українській війні за тиждень, що минає, читайте в огляді від Фактів ICTV, зробленому спільно із керівником Центру військово-правових досліджень Олександром Мусієнком.

Терор проти Харкова

Протягом минулих тижнів з боку російської авіації, в тому числі у вигляді ударних дронів Shahed-131/136, посилився терор проти Харкова: місто регулярно обстрілюють, почались удари керованими авіаційними бомбами (КАБами). Також ворог застосовує тактику подвійних ударів по одному і тому ж місцю, внаслідок чого гинуть, зокрема, рятувальники, які прибувають на місце першого влучання.

Паралельно із цим з боку РФ з’явились масштабні інформаційно-психологічні операції щодо того, що Харків нібито має стати місцем наступного наступу Росії. Як зазначали в Головному управлінні розвідки Міноборони України, це здійснюється зокрема й для того, щоб створити дестабілізацію всередині українського суспільства.

Олександр Мусієнко пояснює, що для російських військ подібні атаки не дають впливу на поле бою, а метою є саме створення враження, що Харків буде основним полем бою. А терор міста здійснюється зокрема й тому, що в Росії є такі можливості, оскільки Харків знаходиться поблизу з російським кордоном.

– Ті міста, які найближче, вони зазнають найбільше ударів… Росія просто намагається вести терор по тих місцях, куди вона дістає. Росію, думаю, влаштувала б картинка, коли в Харкові виникає паніка, і велика кількість людей виїжджає. Вони ж вже давали у своїй пропаганді матеріали, де кажуть, що дивіться, нібито у вихідні дні харків’яни виїжджають з міста… Тому мета це просто руйнація, терор проти місцевого населення, а також сіяння паніки та деморалізації. Також метою є саме створити враження, що на Харків буде великий і масштабний наступ, – каже експерт.

Він підкреслив, що не варто шукати раціональну мету в терорі росіян проти Харкова, яка б могла дати Кремлю перевагу на полі бою.

Ситуація на фронті

Протягом цього тижня стало зрозуміло, що однією з наступних цілей російських військ, де вони продовжуватимуть тиснути, стане Часів Яр Донецької області. Ворог намагався декілька разів здійснювати штурмові дії в напрямку міста, втім окупанти були вибиті Силами оборони, про що, зокрема, повідомляв головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.

За словами Мусієнка, у російського командування стоїть оперативно-стратегічне завдання на цей напрямок, яке передбачає захоплення усієї Донеччини.

– Відповідно Часів Яр – це висоти, які дають можливість розташовувати далекобійну артилерію. І контроль цих висот збільшує радіус ураження українських позицій. Відповідно це забезпечує можливість розвивати наступальні дії далі: на лінію Костянтинівка-Краматорськ-Слов’янськ, – пояснює експерт.

Крім того, окупанти продовжують тиск не тільки на Авдіївському, але й на Лиманському напрямку, проводячи там постійні штурми.

– Мета в тому, щоб на Лиманському напрямку просувались через Серебрянське лісництво, і тут просувались, в районі Часового Яру. І якщо ми подивимось на мапу, то формується такий клин, яким вони хочуть далі рухатись на Слов’янсько-Краматорську агломерацію. Відповідно цим клином, як вважає ворог, вони зможуть витіснити наші позиції, чим нібито виконають завдання із захоплення північної частини Донецької області, – каже Мусієнко.

$100 млрд від НАТО для України

Протягом цього тижня генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг ініціював створення фонду для України, яким буде передбачено виділення $100 млрд протягом наступних п’яти років. Декілька країн, а саме Польща та Канада, вже позитивно відреагували на пропозицію генсека та заявили про готовність її підтримати.

Водночас консенсусу серед країн-членів Альянсу наразі не спостерігається, а сам Столтенберг вказував, що домовленість щодо фонду, ймовірно, буде не раніше липня 2024 року, коли відбудеться саміт НАТО у Вашингтоні.

На думку Олександра Мусієнка, подібний фонд створюється задля того, аби у питанні підтримки України не було залежності від політичної кон’юнктури, яка може змінюватись в західних країнах: наприклад, через вибори президента чи парламенту, або ж рішення окремих політиків.

– Тому ця ідея дуже правильна, вже почалися обговорення. Більшість, наскільки відомо, країн НАТО вже підтримали цю ідею, є незрозумілість з Угорщиною та Словаччиною. Але до Вашингтонського саміту ще є час, тому ці питання можна буде розв’язати, – пояснює експерт.

Удари дронами в тил РФ

Вже декілька тижнів, і особливо за минулий тиждень, стала зрозумілою нова тенденція цієї війни: враження далекобійними безпілотниками глибоко в російський тил. Яскравим прикладом стали удари по військовому підприємству та НПЗ в Татарстані, що в понад 1 тис. км від кордону з Україною.

За словами Мусієнка, у Росії на сьогодні є недостатньою кількість засобів протиповітряної оборони, які мали б прикривати тилові об’єкти, оскільки більшість систем ППО знаходиться або на фронті, або ж в прикордонних регіонах РФ, або в тимчасово окупованому Криму.

– Вони (системи ППО, – Ред.) стягнуті, великою мірою в Україні знаходяться, але і Росія це дуже велика територія… І об’єктів дуже багато, бо, вочевидь, є проблема із прикриттям цих об’єктів. Те, що вони прикривають свої ядерні об’єкти, які потрібно (Росії, – Ред.) захищати в будь-якому випадку… Якщо безпілотник долетів до Татарстану і вразив ті підприємства, і його нічого не збило, то, вочевидь, проблеми з ППО є, – резюмує експерт.

І це відбувається попри накази російського диктатора Володимира Путіна додатково захищати НПЗ РФ системами ППО Панцир.

Через це, вважає Мусієнко, російській столиці варто приготуватись до того, що вона буде єдиним убезпеченим місцем в Росії, де існує багато засобів протиповітряної оборони, коли ж інші регіони будуть час від часу вибухати.