ТікТок по-депутатськи: як нардепи маніпулюють, запускають фейки і займаються популізмом

Останнє дослідження Internews показує, що близько 76% українців використовують соцмережі для споживання новин. Тоді як лише 30% громадян дивляться їх по телевізору. Зокрема у 2023 році зросла частка споживання новин з тіктока з 1% до 5%. Здебільшого аудиторія тіктока – молоді люди, які вже можуть голосувати. Їх приваблюють короткі новинні ролики у зрозумілій та легкій для них формі. Тож у пошуках електорату на платформу переходять і політики, адже короткі відео та голосні фрази "за все хороше і проти всього поганого" можуть сприяти їхній підтримці.

Наразі небагато народних депутатів мають акаунти в тіктоці, а деякі з них не надто активні на платформі. Однак є й ті, хто активно взявся завойовувати прихильність користувачів. Вони "беруть" аудиторію не якістю, а кількістю контенту. Саме ці політики стали об'єктами нашого дослідження.

Серед найактивніших чинних депутатів-тіктокерів 9-го скликання – Олексій Гончаренко, Євгеній Шевченко, Дмитро Разумков, Олег Синютка, Микола Княжицький та Георгій Мазурашу. До моніторингу потрапили відео цих депутатів, опубліковані з вересня 2023 року по березень 2024 року.

Більшість із них обговорюють актуальні теми, що цікавлять суспільство. Топтемою серед нардепів є законопроєкт щодо мобілізації, який ці ж депутати розглядають у Верховній Раді. Також деякі політики активно просувають тему перемовин із Росією як "шлях до завершення війни", критикують дії чинної влади, переважно Володимира Зеленського, та обговорюють економіку України.

Про що ж говорять нардепи та якими методами намагаються привернути увагу пересічних українців у тіктоці – у матеріалі для 24 Каналу розповідають автори дослідження Єлизавета Ткаченко та Анастасія Бродовська з VoxCheck.

Клікбейт: "Шок, терміново, перешліть це всім"

Серед зазначених депутатів найчастіше клікбейт (короткі "шокуючі" заголовки з викривленим змістом) використовує нардеп Олексій Гончаренко. З 2019 року Гончаренко входить до депутатської фракції партії "Європейська солідарність".

До більшості своїх відео Гончаренко додає клікбейтні надписи, які привертають увагу користувачів та спонукають їх подивитися відео. Однак ці заголовки не завжди конструктивні, а подекуди дискредитують дії президента, представників інших партій та натомість вихваляють самого автора відео. До прикладу, нардеп на своїх записах додає такі підписи, як: "В мене погані новини! Військові! Вас знову хочуть кинути!", "Слуги відмовилися від зустрічі з Зеленським! Почався розкол? Новини з Банкової", "Строковики хором дякують Гончаренку за демобілізацію".

Для привернення більшої уваги депутат на свої записи додає й емоційні вислови – "терміново", "важливо", "ви знущаєтесь?", "жесть", "шок", "ексклюзивно в тікток", "перешліть це всім".

Також депутат публікує відео з заголовками, у яких говорить про себе від 3 особи — "Гончаренко лютує", "Гончаренко оскаженів", "у Гончаренка немає слів" тощо. Усі ці емоційні та клікбейтні надписи нардепа спонукають користувачів подивитися його відео. Зазвичай такі відео на сторінці Гончаренка набирають більше переглядів, однак подібні заголовки можуть посіяти ворожі настрої серед українців та викликати недовіру до держави.

Скриншот сторінки із записами Олексія Гончаренка у тіктоці

Клікбейт у своїх відео в тіктоці використовує й інший депутат — Євгеній Шевченко. З 2019 по 2021 рік Шевченко входив до партії "Слуга Народу". Після виключення Шевченка зі "Слуги Народу" через його прихильність до самопроголошеного президента Білорусі увійшов до депутатської групи "Відновлення України", куди зокрема входять колишні члени забороненої в Україні партії ОПЗЖ.

Якщо Олексій Гончаренко своїми заголовками здебільшого намагається викликати інтерес до власних відео, то тіктоки Шевченка переважно підіграють кремлівським наративам та спрямовані на дискредитацію України. На його відео можна побачити такі надписи, як "Ми втратили самостійність, через те, що потрапили до боргової ями! Як все повернути назад?", "Дія – цифровий концтабір для українців!", "Люди повинні розуміти які цілі війни! Воювати за НАТО та Євросоюз де нас ніхто не жде?".

Скриншоти з відео, які на своїй сторінці поширює Євгеній Шевченко

Ще один нардеп, Дмитро Разумков, у 2019 році успішно балотувався від партії "Слуга народу", а до 10 листопада 2019 року був її головою. З серпня 2019 року до жовтня 2021 року обіймав посаду Голови Верховної Ради України, згодом створив у парламенті міжфракційне депутатське об'єднання "Розумна політика". Після цього критичні висловлювання на адресу Володимира Зеленського та "Слуг народу" почастішали. Проте не всі звинувачення базуються на фактах, іноді в хід ідуть відверті спекуляції.

Так, він використовує у відео клікбейтні заголовки, як-от "ТЦК остаточно вб'є економіку", "Мобілізація від влади — ганьба". Такі написи у відео не лише збільшують кількість переглядів, але й налаштовують аудиторію проти військових. Навіть без перегляду відео вони формують негативне ставлення до мобілізації та ТЦК.

Скриншоти відео зі сторінки у тіктоці Дмитра Разумкова

Маніпуляції: від повісток в Дії до відкритих кордонів

Уже згаданий Євгеній Шевченко також вдається до маніпуляцій. У відео про новий законопроєкт щодо мобілізації він каже: "Якщо ти не став на облік у військкомат, не отримав військовий квиток або позначку в ньому, тебе можуть просто на 15 діб забрати. Тому що тобі через Дію належним чином повідомили, що ти мусиш прибути. Ось ця така електронна повістка. А я скажу чесно, що я не приймаю Дію".

У законопроєкті вказано, що у разі невиконання військовозобов'язаним або резервістом своїх обов'язків, Нацполіція справді може затримати його та впродовж 15 днів доставити до ТЦК та СП. Якщо у поліції немає такої змоги, то керівник ТЦК та СП має впродовж 5 днів надіслати військовозобов'язаному або резервісту лист із вимогою про виконання свого обов'язку.

Сповіщення можуть надіслати звичайною поштою або в електронній формі, якщо громадянин зареєстрований в електронному кабінеті призовника. Однак у законопроєкті немає жодних згадок про Дію. У Міністерстві цифрової трансформації неодноразово наголошували, що електронних повісток та кабінету призовника у Дії не буде. Електронний кабінет призовників, військовозобов'язаних та резервістів розробляють у Міноборони на базі окремого реєстру "Оберіг".

Також акаунт у тіктоці має депутат Георгій Мазурашу, якого у 2019 році обрали від партії "Слуга народу". У 2024 році він вийшов з її складу, хоча досі залишається у парламентській фракції. Мазурашу не відстає від Шевченка і публікує уривок з інтерв'ю, у якому вказує, що заборона на виїзд для чоловіків шкодить державі. Тому він пропонує відкрити кордони, аргументуючи це тим, що "не всі поїдуть", бо в Європі немає достатньої кількості робочих місць.

Водночас журналістка запитала, якою буде демографічна ситуація в Україні, якщо чоловіки виїдуть за кордон до своїх родин, які теж були вимушені виїхати після 24 лютого 2022 року. Депутат ухилився від відповіді та заявив, що розділення руйнує українські сім'ї, а якщо не тиснути на українців, вони зроблять набагато більше. Така риторика видається дивною, адже поки Україна воює з Росією, чисельність населення якої переважає у кілька разів, український депутат пропонує позбавити Сили оборони певного резерву.

Мовиться не лише про негативні наслідки для обороноздатності держави у разі виїзду чоловіків призовного віку, а й про шкоду для економіки. І Мазурашу це чудово розуміє, адже в іншому відео він говорить таке: "Не секрет, що наші партнери не дають кошти на утримання армії, на армію, вони дають нам на соціалку. Армію ми утримуємо за власні надходження в держбюджет". Тож очевидно, що масовий виїзд чоловіків призведе до зменшення податкових надходжень до бюджету і, як наслідок, знизить фінансування Сил оборони.

До того ж заборона на виїзд не є тотальною, у законодавстві вказані категорії громадян, які можуть вільно перетинати кордон під час воєнного стану. Зокрема виїжджати можуть чоловіки, які мають дружину, батьків або батьків дружини з-поміж осіб з інвалідністю; батьки, опікуни, прийомні батьки, які виховують дитину з інвалідністю, багатодітні батьки тощо.

Крім того, Мазурашу опублікував у тіктоку уривок, як він дає коментар проросійському ютуб-каналу "Вышка". Власником проєкту є ексдепутат та держзрадник Євген Мураєв, а більшість спікерів мають проросійські погляди. Деяким із них, зокрема Дмитру Корнійчуку, СБУ оголосила підозру за виправдання агресії Росії.

Популізм: про корупціонерів і виїзд за кордон

Окрім маніпулятивних повідомлень, депутати на своїх сторінках у тіктоці поширюють і популістичні заяви, які спонукають глядачів підтримати автора. Так, Мазурашу у відео розповідає про випадок, коли правоохоронці завадили виїзду чоловіків призовного віку з країни. Політик стверджує, що такі дії є неправильними з боку держави. Натомість потрібно робити "все можливе", щоб громадяни хотіли захищати Україну, а не роздавати повістки й не забороняти виїжджати за кордон. Проте у відео він не уточнює, чи мали ті чоловіки законні підстави для виїзду за кордон і не пояснює, що включає це "все" і які саме конкретні кроки має зробити влада. Тож заява Мазурашу звучить необґрунтовано і популістично.

Також прості рішення для складних питань пропонує Олег Синютка. Він розповідає, що корупція шкодить Україні, тому потрібно боротись з цим явищем. Він зазначає, що не потрібно зважати на посади корупціонерів.

"Той, хто сьогодні не може пояснити своїх статків, має відповідати. Той, хто краде – має відповідати. Той, хто вчиняє незаконні дії, має відповідати публічно, категорично", – говорить депутат.

Дуже "новаторське" рішення і знову без жодної конкретики.

В іншому відео Синютка також повторює, що відповідальність для корупціонерів має бути "жорсткою" та "швидкою". Він вказує, що антикорупційна вертикаль уже створена – розглядом корупційних справ мають займатись Національне агентство з питань запобігання корупції та Вищий антикорупційний суд.

"Сьогодні треба просто виконувати закон. Треба позбавити антикорупційні правоохоронні органи від самих корупціонерів", – радить депутат.

У цьому відео шлях до розв'язання проблеми нібито і є, однак він очевидний та поверхневий: щоб боротися з корупцією, потрібно покарати корупціонерів. Проста формула, але Синютка не заглиблюється в нюанси та не дає практичних порад. Депутат не вказує, хто саме в антикорупційних органах був помічений у корупції, як усунути наявні прогалини в системі та що потрібно зробити, аби антикорупційні органи працювали ефективніше.

"Інсайди" й прогнози: ядерний удар по Львову і перемовини з Росією

Також депутати у своїх відео дають "інсайдерську інформацію" та роблять різні прогнози. Так, Євгеній Шевченко у своєму відео стверджує, що війна в Україні завершиться у січні – лютому 2025 року, коли нібито має відбутися інавгурація Трампа.

В іншому відео Шевченко "аналізує", що може трапитися в Україні, якщо Захід зупинить військову допомогу Україні, а між Джо Байденом та Дональдом Трампом почнеться конфронтація. За його прогнозом, як тільки Росія відчує "слабкість" США, то почне наступати не лише на Сході, Півдні та Заході, а й нанесе превентивний тактичний ядерний удар по Львову. І тоді Україну, за словами нардепа, начебто чекає сценарій Японії, яка чинила опір у Другій світовій війні та на яку США скинули ядерну бомбу.

Такими заявами Шевченко ще й намагається посіяти панічні настрої серед українців. І це явна маніпуляція, оскільки Шевченко порівнює Україну, жертву російської агресії, та Японію, яка у роки Другої світової війни сама проводила військову експансію у Тихому океані.

Георгій Мазурашу у своєму тіктоці опублікував частину з інтерв'ю військового, який прогнозує, нібито російсько-українську війну не виграти боями, а отже, треба "домовлятися". Тобто йти на перемовини з Росією. Хоча такі заяви є маніпулятивними, адже Україна вже вела перемовини з Росією на початку широкомасштабного вторгнення.

Ці переговори не були успішними, адже Росія пропонувала неприйнятні умови для України – відмовитися від деокупації територій, визнати "незалежність" ОРДЛО, стати нейтральною країною, обмежити армію, що по суті означало б капітуляцію. Крім того, Росія системно порушує міжнародні договори та не дотримується узгоджених правил, як це було із зірванням "зернової угоди". Тож будь-які переговори та домовленості із Росією насправді дадуть останній змогу перепочити та розпочати новий наступ на українські міста.

Фейки: про Армію дронів і нелегітимність Зеленського

Депутат від "Європейської солідарності" Микола Княжицький у своєму тіктоці вдається до поширення неправдивої інформації. Зокрема, коментуючи блокування польськими фермерами кордону з Україною, він стверджує: "Українська влада своєю пасивністю фактично втрачала будь-які шанси вирішити конфлікт. Бо конфлікт треба було вирішувати відразу, як тільки він почався". Далі у відео йдуть бліци молоді про те, що Україна нібито не зацікавлена та не робить нічого, аби розблокувати кордон з Польщею.

Однак це – неправда, депутат замовчує неодноразові спроби української влади розв'язати питання експорту українського зерна через територію Польщі ще на початку квітня 2023 року. Україна обіцяла до нового сезону утриматись від експорту до Польщі пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику. Однак це не допомогло і 16 квітня Польща заборонила імпорт й транзит з території України не лише зерна, але й іншої агропродукції – овочів, молочних продуктів, меду, олії, яєць та вина. Того ж місяця у результаті подальших перемовин Польща та Україна домовились про дозвіл на транзит зерна та іншої сільськогосподарської продукції.

У вересні питання обговорювали й на рівні президентів Польщі та України, тоді ж представили план з деблокади кордону. Україна запропонувала ввести механізм спільної верифікації та погодження постачання чотирьох видів товарів, зокрема пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику, до Польщі, Румунії, Угорщини, Словаччини та Болгарії. Однак міністр сільського господарства Польщі наголосив, що Польща хотіла б, щоб Україна відкликала скаргу до Світової організації торгівлі через обмеження щодо експорту її агропродукції.

Водночас українська влада заявила, що може відкликати позов, якщо Польща, Угорщина та Словаччина гарантують незастосування обмежувальних заходів до українських товарів у майбутньому. Але польська сторона зазначила, що не має наміру скасовувати заборону на українські агротовари, навіть якщо Україна відкличе свою скаргу.

У лютому 2024 року уряд представив новий план. Згідно з ним, Україна погоджувалась на обмеження, які запропонувала Єврокомісія щодо аграрного експорту. Зокрема експортувати до Польщі м'ясо птиці, яйця, цукор без квот та мит в об’ємах не більше, ніж були в середньому у 2022 та 2023 роках. Українська сторона пропонувала направити звернення до Єврокомісії з пропозицією провести невідкладний аналіз якості українського зерна. Також запропоновано, щоб Україна та Польща спільно звернулися до Єврокомісії із закликом зупинити російський аграрний експорт в ЄС. У відповідь прем’єр-міністр Дональд Туск вказав, що уряди обох держав мають зустрітись 28 березня для обговорення плану.

Однопартієць Княжицького Олег Синютка теж робить неправдиві заяви. В одному з роликів він заявляє, мовляв, незрозуміло, куди витратили кошти, виділені для проєкту "Армія дронів".

"Рік тому Верховна Рада виділила 40 мільярдів для того, щоб українське військо отримало так необхідні на фронті дрони. За цю справу взявся віцепрем'єрміністр України Михайло Федоров. Що маємо на сьогоднішній день: звіту за 40 мільярдів немає, 200 тисяч дронів, які обіцяли українським військовим, немає", – каже політик.

Подібні тези висловлював і Дмитро Разумков, стверджуючи, що "Армії дронів" від влади не існує, а БпЛА закуповують винятково волонтери або самі військові.

Військові, волонтери та журналісти часто вказують на нестачу дронів у ЗСУ та недостатню ефективну роботу влади, яка подекуди ще й уповільнює виробництво БпЛА. Водночас некоректно казати, що держава "нічого не робить", навпаки – створюються ініціативи, аби виправити цю ситуацію.

Зокрема, з цією метою виник проєкт "Армія дронів". У рамках якого справді планували виробити або закупити 200 тисяч дронів до кінця 2023 року. У грудні 2023 року Михайло Федоров заявив, що протягом року законтрактували більше ніж 300 тисяч БпЛА, з яких 90% – дрони українського виробництва. Більшість із них військові мають отримати у 2024 році. Ще він вказував, що в Україні працюють 300 інженерів та 200 приватних компаній з виробництва БпЛА.

Окрім цього, зрушення у розвитку виробництва дронів відзначав міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін. Він повідомляв, що завдяки виділеним коштам лише за грудень 2023 року в Україні виробили понад 50 тисяч FPV-дронів та значно збільшили обсяги їхніх закупівель. Також він зазначив, що у 2024 році українські компанії мають спроможність виробити понад 1 мільйон FPV-дронів, більш як 10 тисяч ударних дронів середньої дальності та понад тисячу далекобійних ударних дронів.

Із червня 2023 по січень 2024 року ударні роти БпЛА в рамках "Армії дронів" уразили понад 14 тисяч ворожих цілей. Міністр цифрової трансформації Федоров публікує тижневі результати роботи ударних БпЛА у своєму телеграмі. Так, із 4 по 18 березня 2024 року ЗСУ знищили або уразили дронами 88 танків, 174 бойові броньовані машини, 180 вантажівок та 133 гармати.

Також депутати обговорюють повноваження Зеленського під час воєнного стану. В одному з відео Разумков стверджує, нібито навесні 2024 року президент втратить легітимність, оскільки термін його каденції закінчиться. Він додав, що далі виконувати обов'язки президента має голова Верховної Ради.

"Ми зараз не говоримо про закон про воєнний стан, ми говоримо про Конституцію. У Конституції чітко сказано, що повноваження Верховної Ради продовжуються до завершення воєнного стану і до прийняття присяги новим скликанням Верховної Ради України. Про президента такого немає", – заявляє він.

По-перше, Разумков неправильно вживає терміни, адже "легітимність" – це підтримка, визнання авторитету влади населенням країни. За даними Київського міжнародного інституту соціології станом на лютий 2024 року чинному президенту довіряють 64% опитаних. Згідно з іншим опитуванням КМІС у лютому 2024 року, 69% громадян вважає, що Зеленський має працювати на посаді президента до кінця воєнного стану. Тобто президент досі має підтримку, хоч його рейтинг і впав у порівнянні з минулими роками. Натомість у відео Разумков радше має на увазі легальність, тобто законність перебування Зеленського на посаді президента.

По-друге, у 2024 році дійсно мали б відбутися президентські вибори, але проведення виборів під час воєнного стану заборонене статтею 19 закону "Про правовий режим воєнного стану". Тобто на час дії воєнного стану Президент України залишиться на посаді на законних підставах, а чергові вибори проведуть після скасування дії воєнного стану. У листопаді 2023 року керівництво Верховної Ради та представники фракцій, представлених у парламенті (включно з опозицією), підписали меморандум про проведення наступних президентських та парламентських виборів не раніше ніж за 6 місяців після припинення дії воєнного стану. Чому Разумков пропонує не звертати увагу на закон, а говорить лише про Конституцію, незрозуміло. Адже цей закон чинний і його не можна ігнорувати.

Щодо передачі влади спікеру Ради, голова парламенту може виконувати обов'язки президента до обрання нового очільника лише у разі дострокового припинення повноважень президента у разі відставки, неспроможності працювати за станом здоров'я, імпічменту чи смерті. Однак в інших випадках президент не може передавати свої повноваження іншим особам або органам до вступу на пост новообраного президента.

Як не потрапити на гачок депутатів з тіктоку

Отже, деякі політики активно використовують тікток для просування себе та своєї політичної партії. Короткі та лаконічні відео приваблюють користувачів, адже їм не потрібно глибоко занурюватися у проблему – за них це зробить політик. А медійне обличчя або впізнавана назва політичної партії додасть більшої легітимності його словам. Самим політикам також найпростіше просувати свою повістку саме у тіктоці, адже це не займає багато часу і не потребує значних вливань коштів.

Ця діяльність не є протизаконною. Однак не варто забувати, що, як і будь-які блогери чи інфлюенсери, вони можуть помилятись, маніпулювати або навмисно поширювати неправдиві новини. Щоб не потрапити на цей гачок, варто запитати себе, якою мотивацією керується автор відео, та перевіряти інформацію, яку він надає.