Що робить повне сонячне затемнення-2024 таким винятковим?

У понеділок, 8 квітня, мешканці Північної Америки матимуть можливість спостерігати повне сонячне затемнення, в той час як у східній півкулі настане вечір. Це природне явище буде видимим у Мексиці, США та Канаді.

Часткове затемнення сонячного диска буде спостережною явище на більшій частині Північної Америки, на північному заході Європи, деяких островах Океанії, а також на півночі південноамериканського континенту.

Українці не матимуть можливості спостерігати за затемненням безпосередньо, але вони можуть переглянути його через пряму трансляцію на YouTube-каналі NASA. Трансляцію також проведе ВВС.

Максимальний пік затемнення відбудеться о 21:17 за київським часом (18:17 GMT) і триватиме 4 хвилини.

Для наукових дослідників чотири хвилини, коли тінь від Місяця затемнить Сонце, стануть часом для різноманітних наукових експериментів.

Вчені будуть запускати ракети вздовж траєкторії тіні, спостерігати за тваринами у зоопарках, посилати радіосигнали по всьому світу і спрямовувати камери та телескопи в небо, використовуючи тимчасову темряву. Астрофізик з університету Аризони, Еріка Хемден, поділилася з ВВС, чим саме є особливість цього затемнення.

“Це дійсно захоплююче”, – зазначила вчена. “Якщо вам пощастить опинитися в потрібному місці, ви зможете побачити, як Місяць повністю прикриє Сонце”.

Це, за її словами, буде неймовірним зоровим ефектом, який неможливо сплутати з іншим.

“Все стане дуже темним, тварини затихнуть, бо подумають, що настає вечір”, – розповіла Хемден. “Сонце буде здається опускаючимся в усіх напрямках горизонту. Відразу після нього з’являться зірки. Також можна буде побачити сонячну корону – зовнішню оболонку атмосфери Сонця”.

“Вона буде виглядати, як пелюстки, що знімаються від нього. Це дійсно захоплююче явище”, – додала вчена.

За словами Хемден, повні сонячні затемнення є досить рідкісними явищами. Вона зазначила, що у цьому десятилітті їх очікується три-чотири.

Деякі з них пройдуть через океан або крізь полюс, і їх ніхто не побачить.

Але нинішнє затемнення – досить унікальне, оскільки воно охопить всю Північну Америку, проходячи через дуже густонаселену територію.

Повне сонячне затемнення настає, коли Сонце, Земля та Місяць розташовуються в одну лінію, а Місяць повністю перекриває сонячне світло.

Таке явище відбувається приблизно раз на кілька років, коли Місяць перебуває точно між Землею і Сонцем, проте це спостерігається лише в певних областях на земній поверхні.

Під час затемнення Місяць проектує тінь у формі конуса, вершина якого може знаходитися на поверхні Землі. У цьому випадку конус тіні описує нашу планету певною кривою, яку називають смугою повної фази. Люди, що перебувають у місцях, покритих цією смугою, спостерігатимуть повне затемнення.

Повному затемненню буде свідком тільки ті, хто опиниться в зоні, що називається “шляхом тотальності” – це смуга на поверхні Землі, де Місяць повністю перекриє сонячний диск.

У 2024 році “шлях тотальності” пролягатиме через країни Північної Америки: від Мексики через Техас, північний кордон штату Нью-Йорк і до регіону “Нова Англія” у США.

Наступне повне сонячне затемнення відбудеться у серпні 2026 року. Таким чином, якщо ви пропустите це, вам доведеться подорожувати до Іспанії. Під час піка затемнення буде видно сонячну корону – фактично атмосферу нашого світила, яку вчені намагаються вивчати століттями.

Ця загадкова частина Сонця складається з намагніченої плазми і має температуру понад мільйон градусів за Цельсієм.

Зазвичай через величезну яскравість Сонця корону неможливо побачити, але в понеділок вчені з Далласа матимуть можливість направити на неї прилади та здійснити знімки.

Дослідники з університету Аберистсвіу в Уельсі та американського космічного агентства НАСА сподіваються отримати уявлення про сонячний вітер – плазму, що викидається з поверхні Сонця.

Ще одна загадка полягає у тому, чому корона здається набагато гарячішою за поверхню Сонця, хоча розташована на периферії світила.

Можливо, їм навіть вдасться зафіксувати так званий корональний викид маси, коли величезні хмари плазми викидаються з сонячної атмосфери у простір. Ці викиди можуть впливати на роботу штучних супутників Землі.