В Україні активно розвивається трансплантація: як одна заява може врятувати життя

В Україні вже чотири роки за новими правилами активно розвивається трансплантація органів: за цей час більше тисячі людей отримали можливість жити повноцінним життям. Кожен громадянин має право написати заяву та погодитися пожертвувати своїми нирками, серцем чи іншими органами у випадку раптової смерті. Такого права на час воєнного стану позбавили військових, які загинули на фронті (на час воєнного стану вони не можуть бути донорами, якщо загинули під час виконання бойових завдань).

І хоча кількість життів, які вдалось врятувати завдяки трансплантації органів, стрімко зростає, показники все ще далекі від світових. У передових країнах на 1 млн населення від 20 до 40 донорів, в Україні – всього чотири. Причина: міфи про трансплантологію, які поширює зокрема й російська пропаганда, і відсутність достатньої кількості інформації про можливість ще за життя оформити "спадок", здатний врятувати кількох людей.

Про те, як українці, які дозволяють пересадку органів, рятують життя і чому про трансплантологію варто знати більше, читайте в матеріалі OBOZ.UA.

Як і де можна написати заяву

Минулого року через розрив аневризми у Вінницькій обласній клінічній психоневрологічній лікарні померла 40-літня жінка. Лікарі констатували смерть мозку, і родичі надали згоду на пересадку її органів чотирьом дітям. Завдяки цьому врятували і 15-річного Максима із села Врадіївка на Миколаївщині. У хлопця почались проблеми з серцем після ковіду, столичні медики діагностували йому дилатаційну кардіоміопатію. Місяць Максим провів у реанімації, його врятував донорський орган, йдеться в публікації Українського центру трансплант-координації.

Інформація про донорів і тих, хто отримав органи (реципієнтів), захищена законом. Це таємниця. Тому в центрі не називають прізвищ донорів та реципієнтів.

Також немає у загальному доступі поіменного переліку тих, хто за життя написав заяву про згоду стати посмертним донором. Є тільки загальна цифра: всього близько тисячі українців звернулись до координаторів та написали заяви. Серед них і мешканка Дніпра Олена.

"Я прочитала історію про маленького хлопчика, що його врятувало донорське серце. І мене це так розчулило. Всі під Богом ходимо. Якщо раптом потраплю під машину, якщо я раптом помру, теж хочу врятувати дитину. Ну або дорослу людину. Когось врятувати. У цьому безкінечному потоці смертей, в якому ми живемо, я наче знайшла свій спосіб продовжити життя", – згадує Олена.

Жінка підписала заяву ще в 2023-му в лікарні ім. Мечникова в Дніпрі. "Я зателефонувала, взяв слухавку, здається, Андрій...не пам'ятаю, як по батькові. Домовилась, прийшла. Він дав зразок заяви. Там треба було вписати свої дані, і далі великий перелік органів, які можна надати для донорства: шкіра, обличчя, нирки, серце, легені, кінцівки. Навіть матка була в переліку. Я не стала все читати, бо мені так моторошно стало. Я просто усюди "так" обрала. А далі треба було вибрати, чи в наукових цілях можна використати мої органи, якщо для трансплантації не підійдуть. Тут я вже вибрала "ні", – розповідає Олена.

Щоб написати заяву, треба зайти на сайт УЦТК, обрати на карті свій регіон та подзвонити за номером координатора. Він допоможе знайти найближчого до вас координатора або запропонує підписати заяву разом з ним.

Заяву можна підписати тільки під час особистого візиту в заклад, з собою треба взяти паспорт або інший документ, що засвідчує особу. Якщо ви проживаєте в невеликому населеному пункті, для заповнення заяви вам доведеться їхати в найближчий центр трансплантації. Наприклад, мешканцям Дніпропетровської області неодмінно доведеться їхати в Дніпро. Заповнити заяву в будь-якому іншому населеному пункті в цій області не можна.

Як підписати заяву:

• обрати свій регіон на сайті УЦТК, зателефонувати координатору та домовитись про візит;
• прийти до координатора з паспортом у призначений час та заповнити заяву.

Після заповнення заяви створять картку і внесуть її в Єдину державну інформаційну систему трансплантації органів і тканин. Жоден лікар не знатиме про те, що ви дали згоду на трансплантацію до того моменту, поки у вас не буде зафіксовано смерть мозку. Крім того, можна змінити рішення, приїхати в той самий центр і написати заяву про заборону трансплантувати свої органи.

Донором не можна стати, якщо ви маєте певні вірусні інфекції, онкологічні захворювання. У будь-якому разі перед тим, як проводити трансплантацію, проводять ретельне обстеження.

Артур Карамян, завідувач відділу органної трансплантації УЦТК, погоджується: процедура підписання заяви дійсно дещо складна. До повномасштабної війни розглядали можливість дозволити українцям надавати згоду в Дії, однак поки ця ідея не реалізується. На мапі УЦТК можна знайти Центр трансплантації, найкращий варіант – звертатись одразу туди, каже Артур Карамян.

"Також важливо поговорити з родичами. Якщо людина за свого життя надала згоду, то саме її рішення буде пріоритетним, незважаючи на заперечення родичів. Але важливо поговорити з близькими", – каже Карамян. Ба більше, якщо в лікарні зафіксовано смерть мозку людини, яка не давала дозвіл стати посмертно донором, лікарі звернуться по дозвіл до родичів.

І тоді родичі опиняться перед важким вибором: чи надавати такий дозвіл. Цей вибір зробити куди простіше, якщо за життя рідна людина хоча б озвучила своє бажання, (а краще – сама написала заяву). Завідувач відділу органної трансплантації зазначає: трансплантацію підтримує і православна церква. Поширена причина, через яку родичі можуть відмовитись – відсутність достатньої інформації про трансплантологію.

"Щоб людина стала донором, недостатньо заяви", – додає Карамян. У реанімації мають констатувати смерть мозку, водночас тіло мають утримувати у стані, яке в медицині називається кондиціонуванням донора.

Грошей достатньо, але ситуація все одно складна

Трансплант-координаторка, лікарка-гастроентерологиня Тетяна Мигалега розповідає OBOZ.UA: минулого року потреба в трансплантації була на рівні 3000 операцій, тоді як провели всього 381 трансплантацію від трупного донора. "Насправді це вже прорив, трансплантація потужно розвивається в нашій країні", – зазначає вона.

Всього в 2023-му провели 589 трансплантацій (з урахуванням трансплантації від живого донора). Кожен українець може стати і донором, і реципієнтом, тому важливо розвивати трансплантологію, каже Мигалега.

Станом на кінець березня понад 3000 пацієнтів перебувають у національному листі очікування на трансплантацію органів. З них майже половина – у статусі "скринінг", це означає, що вони проходять певні дообстеження або перебувають за межами України.

Артур Карамян додає: найбільше (близько 60%) пацієнтів потребують пересадки нирки. При цьому тривалість очікування органу залежить від багатьох факторів (і від наявності донорів, і від стану реципієнта, і від того, наскільки близько лікарня, де вилучають орган, до закладу, де його пересаджують, і схожість за параметрами тіла).

За даними УЦТК, за перший квартал 2024-го пересадку провели 131 пацієнту. З них 88 – від померлого, 43 – від живих донорів. Найбільше було пересадок нирок (86). Згідно з інформацією з дашбордів НСЗУ, на трансплантацію цього року лікарням вже заплатили 61 млн грн (підготовку до трансплантації, трансплантацію і посттрансплантаційний період оплачують з бюджету).

В Асоціації трансплантологів пояснили: щоб проводити трансплантацію та отримувати кошти з бюджету, необхідно відповідати стандартам, які визначено НСЗУ. Чотири заклади не змогли виконати умови. Однак ті, хто проводить трансплантацію, мають все необхідне обладнання, фахівців та умови.

"Світовий показник донорства органів на мільйон населення – від 20 до 40. У нас цей показник – 4", – додає Карамян. Щоб українці мали можливість жити довше і за необхідності отримувати допомогу трансплантологів, доведеться проводити тривалу роз'яснювальну роботу. Найперше, що варто зробити, – для себе вирішити, чи надавати згоду про донорство органів, написати заяву та запропонувати своїм знайомим та близьким зробити так само.